Джерело: "Спецслужби" на 24 каналі

На Заході знали чим зазвичай обертається загравання із лівими ідеями комунізму, та й з комуністичними лідерами загалом. Поборовши нацизм, небезпека не зникла. Тому, після закінчення Другої світової з'явилося військове формування – НАТО.

Цікаво Підрозділ SEAL: як спецпризначенці ліквідували Осаму бен Ладена та проводили потужні операції

Альянс гарантував безпеку країн-членів. Разом протистояти червоному монстру простіше. У Москві теж не сиділи склавши руки, а ініціювали створення аналогу Північноатлантичного Альянсу – Варшавський договір. Він, звичайно і близько не зрівнявся б із силами НАТО, але при грамотних розкладах все ж міг спричинити чимало проблем.

Насамперед в питаннях ідеологічних. Тому в НАТО почали працювати над проєктом, що в майбутньому міг би запобігти радянській експансії. Цей проєкт отримав назву операція Gladio.

Історик Девід зазначив, що 8 жовтня 1990 року в італійському Сенаті прем'єр-міністр Джуліо Андреотті викрив існування таємної організації, що оперувала в Італії та інших країнах Західної Європи понад 40 років. Так суспільство вперше дізналося про існування операції Gladio.

Попри те, що Gladio – назва виключно італійського підрозділу, саме цим кодовим іменем почали називати абсолютно всю операцію, що охопила 16 країн світу. І серед них не лише європейські.

Почалося все у 1944 році зі США і Британії. Суть ідеї в тому, щоб створити в ключових країнах особливі підрозділи, що могли б займатися диверсіями і підривною діяльністю на випадок Радянської агресії. Ідея операції не нова. Вперше про такі підрозділи говорив ще головний пропагандист Третього Рейху Йозеф Геббельс. Він курував операцію Вервульф.

геббельс
Йозеф Геббельс / Фото nordbayern.de

Згідно із планом, в Німеччині мали створити спеціалізовані підрозділи юнаків, які партизанськими методами відбивалися б від союзників у випадку падіння Берліну. Однак, до реалізації плану не дійшло. В кінцевому результаті відібрані і натреновані юнаки допомагали нациським злочинцям після війни втекти з країни.

Вони підробляли документи, переховували їх і перевозили в безпечні місця.

Водночас британці і американці вирішили взяти цей план за основу і повністю модернізувати його, щоб вберегти себе і союзників від потенційних атак.

Перші такі групи та операції з'явилися у Британії та Франції у 1948 і 1949 роках. Британські спецслужби створили спеціальну тренувальну базу, щоб проводити навчання для майбутніх підпільників, яких відправлять у Данію, Норвегію, Нідерланди і Бельгію. В наступні роки британська служба SIS створила спеціальний комітет, до якого входили глави цих підпільних організацій.

В ряди підпільників набирали висококласних військовослужбовців спеціально натренованих для виконання специфічних вузькопрофільних завдань. У випадку загрози вони мали знати порядок дій:

  • підрив мостів;
  • засідки в містах;
  • засідки в лісах і так далі.

При цьому, бійці Gladio жили серед цивільного населення, мали цивільну роботу і навіть родини. У кожному місті, де вони дислокувалися були побудовані спеціальні склади зі зброєю. Зазвичай їх розміщували неподалік кордонів і біля стратегічно важливих об'єктів, щоб в разі атаки, члени підрозділів могли оперативно і вчасно зреагувати на загрозу.

Читайте також Учасники вірили, що вони катують людей: жорстокий експеримент Стенлі Мілгрема

До речі, діяльність спецпризначенців координували представники елітних спецслужб Британії та США. І хоча сьогодні в координації підпільників звинувачують саме ЦРУ, американці жодного разу не визнавали своєї причетності до управління цими групами. Офіційних доказів немає, є лише свідчення колишніх бійців і дотичних до них людей. Однак жодного документального підтвердження немає.

Протягом дуже короткого проміжку часу організація, до якої входили підпільники, перетворилася на мережу добре натренованих людей, які знали все про роботу в тилу. Їх навчали всіх необхідних навичок. Коли їх засилали в різні країни, вони здебільшого жили своїм життям, радше нагадували резервістів,
– розповів письменник Найджел Вест.

За потреби резервісти могли швидко перетворитися на тих, хто наводитиме страх на людей, яких обере їхнє керівництво.

У грудні 1969 року на площі Фонтана у Мілані прогримів вибух. 17 людей загинули і понад 80 отримали поранення, але той вибух був далеко не єдиним. Протягом кількох днів країною ще прокотилася серія терактів. Це був початок так званих "Свинцевих 70-х" в Італії.

За той період в країні сталося 14 тисяч терактів, що забрали життя 400 людей. Криваві розправи над людьми пов'язують саме із представниками таємних натівських підрозділів.

Інколи історики називають ці групи терористами, адже задля того, щоб не пустили ліваків і комуністів у парламенти європейських країн, Італії зокрема, вони убивали мирних людей, влаштовували теракти, викрадення і намагалися максимально залякати і суспільство і уряди.

свинцеві 70-ті
Свинцеві 70-ті в Італії / Фото romancatholicimperialist

Ціною сотень, а, можливо, і тисяч (якщо рахувати усі країни) їм таки вдалося запобігти поширенню комунізму, але чи можна було взагалі зробити це іншими методами, не притягуючи до цього долі цивільних, невинних людей:

Це виглядало як апокаліпсис: мертві, поранені, все розвалене. Я почав плакати і кричав всім, що тут підірвалася бомба, а потім, пам'ятаю, як хтось із поліцейських підійшов до мене, прикрив мені рота рукою і забрав мене звідти,
– поділився очевидець подій Фортунато Зіоні.

Бійців Gladio критикують ще й за те, що всі ці теракти відбувалися в той період, коли Італію та інші на той час політично-нестабільні країни і без того тероризували різні лівацькі угрупування. Якщо говорити за ту ж Італію, то там оперували бійці "Червоних бригад" – радикального угрупування ненависників капіталізму і всього, що пов'язане з Америкою.

Вони хотіли показати людям, що комунізм – це "ідеальна ідеологія". Для майже 700 бійців Gladio, що оперували в країні – це просто ідельне прикриття, адже всі свої напади і диверсії вони маскували у такий спосіб, що з боку все виглядало ніби різанину чи стрілянину почали саме ліваки. Це якраз і було головним завданням натівських сил – дискредитувати Москву.

Річ у тім, що Москва не зможе зайти в ту країну, яка її просто ненавидить.

Щодо діяльності і координації ЦРУ. Ми вже згадували, що прямих доказів немає. Однак колишні учасники підпільних таємних рухів стверджували, що на зустрічах командирів бійців з різних європейських країн, були присутні і агенти ЦРУ. Вони не мали права голосу у розв'язанні питань, але за потреби могли допомагати як фінансово, так і фізично. Хоча про особисту діяльність чи участь ЦРУшників в операціях Gladio невідомо нічого.

Роль американців була неоднозначною, на пів дороги між тим, щоб знати, але не заважати на це, і, фактично, спонукати людей до продовження жорстокості та насильства,
– сказав суддя Гвідо Сальвіні.

У Белігії працювало інше таємне угрупування, що отримало назву "Убивці з Брабанта". Група невідомих людей в період з 1982 по 1985 роки скоїли серію нападів по всій країні. Від їхніх рук загинули 28 людей, поранення дістали 22 особи. Члени банди в методах не перебирали: вони убивали як цивільних, так і поліцейських.

При цьому, точно так само як і їхні італійські "колеги" – маскували свої злочини під діяльність ліваків. Розслідування проти них результатів не принесло. Тому бельгійські правоохоронці почали задумуватися над тим, що "Убивці з Брабанта" насправді могли бути іноземними агентами, що займалися політичним тероризмом. Вони мали рацію, але лише частково. Політичний тероризм не має на меті убивати невинних громадян. Група з Брабанта була повною протилежністю.

Двері в супермаркет були відчинені. Звідти натовпом вибігали люди. Я намагався пробити крізь натовп і зайти всередину, але перелякані люди почали мене відмовляти. Вони казали: "Не треба, там убивають людей". Так я дізнався, що в тому супермаркеті убили всю мою родину,
– розповів постраждалий Альберт Ван Ден Абіель.

Їхня специфіка полягала у плануванні будь-якої операції до найменших дрібниць. Поліцейські, що брали участь у перестрілках, розповіли, що Брабантські убивці мали спеціальні куленепробивні куртки – набагато легші, ніж стандартні бронежилети.

Цікаво Втік з-під носа КДБ: як подвійний агент врятував світ від Третьої світової

Вони завжди продумували шляхи відходу: одразу кілька варіантів. До сьогодні невідомо чи можна вважати їх бельгійською частиною операції Gladio, але про це свідчать кілька фактів:

  • жодних підозрюваних немає;
  • винних теж немає;
  • правоохоронці не знають мотиву;
  • куди зникли злочинці – досі таємниця.

Однак історики підозрюють, що про них нічого не відомо тільки з тієї причини, що над цим добре постаралися натівські спецагенти:

Брабантські убивства закінчилися тільки тому, що убивці вирішили, що виконали свою роботу до кінця. Емоційний шок досягнув тієї точки, щоб бельгійський уряд провів реформи і почав сам себе зміцнювати. От і все,
– сказав колишній бельгійський військовослужбовець Жан-Клод Мартар.

Про тилові підрозділи стримування в Данії та Норвегії – дивіться у програмі.