"Земляний віск" / Колаж 24 Каналу
Уявіть собі копалину, яка нагадує бджолиний віск, пахне нафтою, а колись коштувала чималих грошей. Її добували тисячами тонн, заради неї на Прикарпатті виростали цілі промислові містечка, а сам промисел нагадував справжню золоту лихоманку.
Це озокерит – природний "земляний віск", поклади якого зробили Борислав одним із найвідоміших центрів видобутку в Європі, пише 24 Канал.
Як українці знайшли земляний віск
Усе почалося на Львівщині, де місцеві жителі натрапляли на дивну речовину просто в землі. Озокерит був схожий на темний віск, його можна було розминати руками й нагрівати.
Спочатку люди використовували його в побуті, але згодом зрозуміли, що ця знахідка може приносити великі гроші. У XIX столітті Борислав перетворився на центр озокеритового промислу. Сюди з'їжджалися робітники, підприємці скуповували ділянки, а навколо родовищ з'являлися все нові копальні.
Видобуток швидко зростав, і невелике містечко стало відомим далеко за межами Галичини.
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Навіщо використовували озокерит і чому лихоманка минула
Земляний віск був потрібен не лише для свічок. Завдяки своїм властивостям його використовували для виготовлення ізоляційних матеріалів, мастил, у медицині та промисловості.
Особливо цінували здатність озокериту захищати від вологи й електрики. Його навіть застосували для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю, який з'єднав Європу й Америку. Так копалина з українського Прикарпаття допомогла розвивати зв'язок між континентами.
Спочатку озокерит діставали з неглибоких ям, але з часом легкодоступні поклади вичерпалися. Робітникам доводилося копати дедалі глибше, прокладати шахти й витрачати більше грошей на видобуток.
Згодом промисел почав занепадати, а Борислав переключився на нафтовидобуток, який також приніс місту гучну славу.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter