Удар по ілюзіях Кремля: як палаючі російські заводи та кораблі диктують умови переговорів в Абу-Дабі

Переговори України, США та Росії в Абу-Дабі завершилися, а американські представники вирушили до Москви для обговорення можливих домовленостей із Володимиром Путіним. Водночас українські удари по російській інфраструктурі продовжуються: з'явилися повідомлення про пошкодження корабля Балтійського флоту, пожежу в Усть-Лузі та атаку на нафтопереробний завод в Омську.

Журналіст Роман Цимбалюк в авторському огляді, який публікує 24 Канал, проаналізував, як ці події впливають на переговорні позиції Кремля та чому російська пропаганда змушена визнавати роль України в європейській безпеці. Він також розібрав чотири пункти ймовірного американського плану, можливі гарантії безпеки та територіальні вимоги Росії, які залишаються однією з головних перешкод для припинення війни.

Україна дістала російський флот на Балтиці

Після двох днів переговорів в Абу-Дабі Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушили на зустріч із Володимиром Путіним. Від результатів цих контактів може залежати перспектива припинення вогню, однак Цимбалюк наголосив, що тимчасову зупинку бойових дій не варто плутати з повноцінною мирною угодою. Попри інтенсивність дипломатичних контактів, війна триває, а українські засоби ураження дедалі частіше досягають об'єктів у глибокому російському тилу.

Під час масштабної атаки на Ленінградську область загорівся порт Усть-Луга. Водночас російські джерела повідомили про пошкодження малого ракетного корабля "Наро-Фомінськ", який є носієм крилатих ракет. За інформацією Z-каналу "Злой морячок", корабель проєкту 22800 "Каракурт" зазнав ураження поблизу острова Гогланд у Фінській затоці, приблизно за 180 кілометрів на захід від Санкт-Петербурга та 85 кілометрів від Усть-Луги.

У повідомленнях також ішлося про загиблих і поранених серед екіпажу. Сам корабель, за цими даними, залишився на плаву та мав вирушити до Кронштадта. Інформацію про ураження корабля Балтійського флоту поширювали й українські моніторингові ресурси. Водночас остаточний масштаб пошкоджень залишався нез'ясованим.

Для Цимбалюка значення цієї атаки полягає не лише в можливих втратах конкретного ракетоносця. Після серії успішних українських ударів по Чорноморському флоту Росія зіткнулася з подібною загрозою вже на Балтиці. При цьому Україна не має безпосереднього виходу до Балтійського моря, а Кремль продовжує погрожувати європейським державам через можливі обмеження російського судноплавства.

У нас немає виходу до Балтійського моря, а в наших дронів та інших засобів ураження є вихід до Балтійського моря. Ми вирішили показати європейцям, як це робиться і що це не так уже й складно– сказав Цимбалюк.

Москва тривалий час використовувала Балтійський флот як один з інструментів військового тиску на європейські держави. Тепер її кораблі опиняються під загрозою навіть поблизу російських берегів. Пошкодження ракетоносця стало черговим ударом по уявленню Кремля про безпеку власної військової інфраструктури, особливо в момент, коли Путін намагається домогтися від США нових політичних поступок.

Усть-Луга, Омськ і втрати російської авіації

Удар по Усть-Лузі мав продовження: повідомлення про пожежу в порту надходили й після завершення основної атаки. Російський пропагандист Володимир Соловйов обурювався тим, що місцева влада відкрито розповідає про влучання та займання, і пропонував обмежити такі повідомлення. При цьому сам назвав події своєрідним морським боєм, хоча раніше російська пропаганда переважно зосереджувалася на погрозах іншим державам з боку власного флоту.

Майже одночасно із завершенням переговорів в Абу-Дабі з'явилися повідомлення про атаку безпілотників на Омськ. Місто розташоване приблизно за 2500 кілометрів від українського кордону, а одним із його найважливіших промислових об'єктів є великий нафтопереробний завод. В Омській області протягом кількох годин діяла повітряна тривога, скасували розважальні заходи, а місцеві жителі повідомляли про гучні звуки та незвичну заграву в небі. На момент появи цих повідомлень офіційного підтвердження масштабу пошкоджень підприємства не було.

Цимбалюк звернув увагу, що російська влада дедалі частіше змушена пояснювати власному населенню наслідки війни, яку Кремль розпочав проти України. Причому йдеться вже не лише про прикордонні регіони, а й про великі промислові центри за тисячі кілометрів від фронту. Такі удари створюють додатковий тиск на російську економіку та одночасно демонструють обмежені можливості протиповітряної оборони.

Той, хто починає війни, зрештою залишається без нафтопереробки та перевалки нафти. Це все відбувається просто під час переговорів. І такого масштабу ударів раніше не було– звернув увагу журналіст.

Показовими стали повідомлення про втрати російської авіації під час відбиття атаки на Ленінградську область. За інформацією, яку поширювали російські військові джерела, під вогонь власної ППО могли потрапити два вертольоти Мі-8 і Ка-52 та винищувач МіГ-31. Цимбалюк вважає, що масований наліт міг спричинити серйозну дезорганізацію роботи російських засобів виявлення та перехоплення повітряних цілей.

Ви тільки уявіть, який хаос творився в небі, наскільки вони були розгублені. Сам факт того, що внаслідок дружнього вогню над Санкт-Петербургом могли бути уражені три власні повітряні судна, багато про що говорить– прокоментував Цимбалюк.

Ще одним резонансним повідомленням став підрив автомобіля в Санкт-Петербурзі. Російські військові телеграм-канали писали, що в салоні перебував головний штурман 6-ї армії ВПС і ППО Росії, який загинув унаслідок детонації. Спочатку його ім'я не називали, а обставини події залишалися нез'ясованими. Журналіст не виключив різних версій, зокрема внутрішніх конфліктів у російських військових структурах, однак не стверджував, що знає організаторів підриву.

На тлі цих подій російське керівництво продовжує представляти себе стороною, яка нібито може диктувати умови майбутньої європейської безпеки. Однак удари поблизу Санкт-Петербурга та тривоги в Омську показують, що війна дедалі відчутніше позначається на самій Росії, зокрема на її військовій, транспортній та нафтовій інфраструктурі.

Кремль хоче вирішувати долю Європи без європейців

Однією з головних тем російської пропаганди після переговорів в Абу-Дабі стала відсутність представників європейських держав за основним переговорним столом. Кремлівські коментатори намагалися подати це як доказ того, що Москва та Вашингтон можуть самостійно визначати майбутнє європейської безпеки. У російських ефірах навіть лунала теза, що європейці повинні бути не учасниками домовленостей, а їхнім об'єктом.

Для обґрунтування таких претензій пропагандисти згадували поділ Європи на сфери впливу після Другої світової війни. Вони критикували Михайла Горбачова та Бориса Єльцина за втрату радянського контролю над країнами Центральної та Східної Європи, а також повторювали твердження, що НАТО нібито мало припинити існування після завершення холодної війни.

Цимбалюк нагадав, що розпад Радянського Союзу був пов'язаний із глибокими внутрішніми проблемами, а не лише з рішеннями окремих керівників. Попри економічну кризу та втрату впливу, нинішня російська пропаганда продовжує говорити так, ніби Москва досі може визначати політику інших держав. При цьому вона ігнорує самостійність європейських країн та зміни в міжнародному співвідношенні сил.

Радянський Союз розвалився насамперед тому, що був країною-банкрутом в ідеологічному плані. І не тільки в ідеологічному. Тоді на території Росії їсти було нічого, а ви претендували на Берлін. Ось це називається розривом між можливостями та бажаннями– пояснив Цимбалюк.

Росія продовжує вимагати повернення до системи, у якій кілька великих держав вирішували б долю інших країн без їхньої згоди. Однак питання безпеки Європи безпосередньо стосуються держав, які входять до ЄС і НАТО, тому реалізувати відповідні домовленості без їхньої участі буде надзвичайно складно. Навіть якщо Москва формально відмовлятиметься визнавати цю обставину, вона не зможе змусити європейські уряди виконувати рішення, до ухвалення яких вони не були залучені.

Усі ці розмови про те, що Європу не допустять до переговорів, – нісенітниця. Без цього просто неможливо домовитися, не буде жодного результату– наголосив журналіст.

За повідомленнями західних медіа, однією з тем контактів Віткоффа та Кушнера з Путіним могла стати саме участь європейців у майбутніх переговорах. Російські пропагандисти намагалися представити це як необхідність отримати згоду Кремля, хоча без підтримки європейських держав неможливо реалізувати значну частину потенційних домовленостей щодо України.

Російська пропаганда визнала роль України в Європі

Попри спроби Кремля усунути європейців від переговорного процесу, в одному з російських пропагандистських ефірів пролунала показова теза. Експерт із паливно-енергетичного комплексу Костянтин Симонов фактично визнав, що Європа вже представлена за столом переговорів через Україну. Він пояснював це тим, що українська держава отримує значну підтримку Європейського Союзу та Великої Британії, а отже, не може ігнорувати позицію своїх партнерів.

Для Цимбалюка важливим стало не лише саме формулювання, а й те, що воно прозвучало на російському телебаченні. Кремлівська пропаганда роками переконувала власну авдиторію, що Україна не має самостійної політичної ролі, а її майбутнє визначатимуть Москва та Вашингтон. Тепер російські коментатори змушені визнавати, що позиції Києва та європейських столиць безпосередньо пов'язані між собою.

Шах і мат. Це справжнє прозріння, я просто захоплений. Буквально потрібно було дотягнутися до Омського нафтопереробного заводу, щоб це нарешті пішло в маси– прокоментував Цимбалюк.

Водночас російські пропагандисти продовжують наполягати, що Москва повинна отримати нові гарантії безпеки від Європи. Серед вимог знову з'являються ідеї обмежити військову присутність НАТО та змусити європейські держави переглянути власні оборонні плани. Проте європейська позиція, яку обговорювали в російському ефірі, передбачає насамперед припинення вогню по лінії фронту, а не виконання старих кремлівських ультиматумів.

Журналіст звернув увагу й на зміну тем у російському інформаційному просторі. Під час тривалого обговорення переговорів пропагандисти майже не згадували Донбас, хоча раніше Кремль постійно представляв його повне захоплення як одну з ключових цілей війни. Для Цимбалюка це особливо показово, оскільки російські війська так і не змогли встановити контроль над усією Донецькою областю.

Я переглянув 60 хвилин ненависті до України, які тепер розтягнулися вже на 120 хвилин. Вони про Донбас не згадали жодного разу. Думаєте, це випадково?– звернув увагу журналіст.

При цьому російські представники, за словами Цимбалюка, привезли на переговори в Абу-Дабі карти Донецької області, на яких позначили як підконтрольні Росії й ті території, які її армія не змогла захопити. Такі карти не змінюють фактичної ситуації на фронті, де Сили оборони України продовжують утримувати українські позиції. Росія може намагатися створювати власну версію територіальних здобутків для дипломатичних переговорів, але реальну лінію контролю визначають військові дії, а не позначки на папері.

Чотири пункти нового плану США

Після переговорів в Абу-Дабі західні медіа почали повідомляти про можливий документ щодо нової системи європейської безпеки. За їхніми даними, американські представники могли привезти до Москви план, який складається з чотирьох пунктів. Однак повного тексту документа не оприлюднювали, а інформація про його зміст ґрунтувалася на повідомленнях журналістів із посиланням на неназвані джерела.

Цимбалюк наголосив, що без доступу до документа неможливо встановити, які положення сторони справді погодилися обговорювати. Водночас сам зміст оприлюднених пропозицій заслуговує на увагу, оскільки частина з них суттєво відрізняється від вимог, які Росія висувала перед повномасштабним вторгненням.

Перший імовірний пункт передбачає відновлення формату діалогу між Росією, США та Європою. Як можливу модель розглядають Раду Росія – НАТО, створену у 2002 році. Цей механізм фактично перестав працювати після російської агресії проти України у 2014 році, коли Москва окупувала Крим і розпочала бойові дії на Донбасі.

Російські пропагандисти представляли можливе відновлення переговорного майданчика як дипломатичний успіх Кремля. Але створення такого формату не означає, що Альянс погодиться виконувати російські вимоги щодо скорочення військової присутності або перегляду оборонної політики європейських держав. На думку Цимбалюка, НАТО може погодитися на консультації, не беручи на себе зобов'язань, які обмежуватимуть його можливості.

Давайте зробимо дискусійний клуб. Окей, немає проблем. Але якщо хтось думає, що НАТО скоротиться або Росія зможе вказувати європейським країнам, як їм будувати власну безпеку, – ні. Ці вимоги просто проігнорують– переконаний Цимбалюк.

Другий пункт стосується можливих гарантій безпеки України. За версією американських медіа, можуть обговорюватися механізми, подібні до четвертої та п'ятої статей Північноатлантичного договору. Четверта стаття передбачає консультації союзників у разі загрози їхній безпеці, а п'ята стосується колективної оборони. При цьому формального вступу України до НАТО запропонований механізм нібито не передбачає.

Для Кремля сам факт такої дискусії є незручним, адже повномасштабне вторгнення Росія виправдовувала, зокрема, прагненням не допустити розширення НАТО та посилення військових зв'язків України із Заходом. Тепер можливі гарантії для Києва, за повідомленнями, порівнюють із ключовими принципами безпеки Альянсу.

Це і є фіаско російської зовнішньої політики. Це говорить про те, що Україну вони не завоюють. І заради цього потрібно було починати повномасштабне вторгнення?– сказав журналіст.

Водночас навіть такі міжнародні гарантії не можуть повністю замінити українські оборонні можливості. Цимбалюк нагадав про Будапештський меморандум і ризики домовленостей, які залежать від політичної волі іноземних урядів. Президенти та керівники держав змінюються, а Росія може зберігати намір відновити агресію, тому Україна повинна мати власні засоби стримування.

Ми не розраховуватимемо на якусь п'яту статтю. Для нас ключовий момент – Збройні Сили України: боєздатні, зі зброєю, бомбами та ракетами, зокрема спрямованими на Москву. Тоді є шанс, що режим припинення вогню певний час працюватиме– пояснив Цимбалюк.

Журналіст також не погодився з аргументами російських коментаторів про те, що Україна нібито не має коштів для членства в НАТО. Він звернув увагу, що членські внески не можна порівнювати з реальними витратами держави на оборону. Україна вже спрямовує на власну армію величезні ресурси, а її здатність самостійно протистояти Росії залишається значно важливішою за формальну участь у міжнародних структурах.

Європа нарощує оборону замість поступок Росії

Третій пункт ймовірного американського плану стосується фінансування НАТО та подальшої ролі США в європейській обороні. За повідомленнями, Вашингтон прагне скоротити частину власних витрат, тоді як європейські держави повинні збільшити оборонні бюджети, потенційно до 5% ВВП. При цьому військова присутність Альянсу в Європі має зберегтися.

Російська пропаганда намагалася представити таку пропозицію як можливий дипломатичний результат переговорів із Кремлем. Однак Цимбалюк звернув увагу на протилежний ефект: європейські країни збільшуватимуть фінансування власних армій та оборонних підприємств. Замість скорочення військового потенціалу НАТО, якого вимагала Москва, Європа отримує додатковий стимул розвивати його.

Четвертий пункт передбачає участь європейських держав у переговорному процесі. Кремль продовжує опиратися повноцінному залученню Європи, але її фінансова, військова та політична підтримка України безпосередньо впливає на перспективи будь-яких домовленостей. До того ж питання нової системи безпеки стосуються не лише України та Росії, а й усіх держав, на які поширюються відповідні пропозиції.

У російських ефірах водночас обговорювали можливість обмеження чисельності ЗСУ та присутності сил НАТО в Україні після припинення бойових дій. Зокрема, згадували варіант, за якого українській армії могли б дозволити залишити близько 800 тисяч військовослужбовців. Але сама постановка питання про те, скільки людей має служити в українському війську та яким озброєнням воно може користуватися, викликала різку реакцію Цимбалюка.

Чисельність української армії та її озброєння ми не будемо обговорювати з росіянами. Я в цьому абсолютно переконаний. Нам п'ятої статті не треба, нам її мало– наголосив журналіст.

Він нагадав, що під час переговорів у Стамбулі у 2022 році Росія вимагала значно масштабнішого скорочення українського війська – до 60 тисяч осіб. Тепер подібні обмеження виглядали б особливо небезпечними, оскільки Москва не відмовляється від власних територіальних претензій. Без достатньої кількості військових та сучасного озброєння навіть формально вигідні міжнародні домовленості не зможуть гарантувати Україні безпеку.

Крім того, у переговорному процесі залишається питання можливої присутності військових контингентів НАТО на українській території. Російська сторона використовує цю тему для нових звинувачень на адресу Європи, хоча саме Кремль продовжує вимагати обмежень, які послаблювали б обороноздатність України. Цимбалюк не вважає, що такі ультиматуми можуть бути основою надійного припинення вогню.

Територіальні вимоги Кремля впираються в опір ЗСУ

Під час обговорення переговорів російські пропагандисти порушили питання можливого обміну територіями. Йшлося про окуповані ділянки Харківщини та інших областей, а також про райони, де Москва намагалася створити так звану санітарну зону. У російських ефірах нагадували й про українську операцію в Курській області, після якої питання прикордонної безпеки стало одним із важливих елементів військового протистояння.

При цьому представники російської пропаганди продовжували повторювати тезу, що всі території, куди ступив російський військовий, повинні залишатися під контролем Москви. Як аргумент використовували встановлення російських прапорів на захоплених землях. Однак Цимбалюк нагадав, що присутність окупаційних військ і російської символіки не означає незворотності територіальних змін.

Окупація є окупацією. Але з цим російським прапором є один нюанс. Його встановлювали на найвищій точці херсонської телевежі. Де зараз та російська ганчірка в Херсоні? Її немає. Тільки російські бомби прилітають– нагадав Цимбалюк.

Після звільнення Херсона Росія втратила можливість контролювати місто, хоча раніше представляла його як частину власної території. Водночас російська армія продовжує обстрілювати правобережну Херсонщину, демонструючи, що її територіальні претензії не зникли. Подібні погрози, на думку журналіста, залишатимуться й щодо інших українських регіонів, якщо Кремль не відмовиться від агресивної політики.

Окремо Цимбалюк звернув увагу на ситуацію на Донеччині. Попри тривалі наступальні дії, російські війська не змогли захопити всю область, а Сили оборони продовжують стримувати противника. Це має безпосереднє значення для переговорів, оскільки Москва не може представити свої максимальні територіальні вимоги як уже реалізовані військові здобутки.

Стратегічно фронт зупинився в Донецькій області. Ми це зробили. Сили оборони України це зробили. Це принципово важливий момент для переговорів– підкреслив журналіст.

Водночас він не береться прогнозувати швидке укладення всеосяжної мирної угоди. Попри позитивні заяви окремих учасників переговорів в Абу-Дабі, повний зміст можливих домовленостей залишається невідомим. Немає й переконливих ознак того, що Кремль готовий відмовитися від територіальних вимог та намірів обмежити українську обороноздатність.

Одним із реальних результатів дипломатичних контактів може стати великий обмін полоненими, підготовку якого обговорювали після переговорів. Цимбалюк вважає гуманітарний напрямок надзвичайно важливим, навіть якщо він не приведе до ширшої політичної угоди. Але щодо перспектив припинення бойових дій вирішальними залишаються становище на фронті та можливості української армії.

Шанси є, але ключовий момент і ключовий переговорник – Збройні Сили України. Вони створюють це тло для переговорів– сказав Цимбалюк.

Якщо зустріч американських представників із Путіним не принесе практичних результатів, війна продовжиться. За оцінкою журналіста, Україна й надалі розширюватиме можливості ударів по російській території, хоча продовження бойових дій залишається важким для українського суспільства. Поки Кремль не відмовляється від своїх вимог, військова стійкість України визначатиме її позиції на подальших переговорах.

Цимбалюк про Балтійський флот Росії та мирні переговори: дивіться відео