Підсумок тижня: до Євро-2012 в Україні не буде безвізового режиму
Це попри те, що і Президент України, і представник Європейського союзу Жозе Мануел Пінту Тейшера запевняють, що до кінця року переговори щодо скасування візового режиму між Україною та ЄС завершаться.
Утім, аби мрія стала реальністю Україні треба встигнути провести всі реформи, завершити демаркацію кордонів, а також запровадити недешеві біометричні паспорти. А тому вітчизняне МЗС щодо віз відповідає по-дипломатичному стримано.
“Ви бачите той рівень контактів, який в нас безпрецедентно високий з Європейським союзом по лібералізації візового режиму і зоні вільної торгівлі, тому ми і строків ніяких не називаємо, обмежуючись тим, що ми дійсно робимо все можливе для того, щоб прискорити цей процес”, - каже речник МЗС Олександр Дикусаров.
Тим часом відносини між Україною та Європою розвиваються. Однак асиметрично. Україна спростила умови оформлення безкоштовних віз для європейських партнерів. Натомість вони фактично вдвічі підняли ціни на оформлення віз. А все тому, що посольства країн ЄС вирішили працювати через офіційних посередників і створили візові центри, які за свої послуги беруть понад 300 гривень. Мовляв, за відсутність черг і комфорт. Візові центри нині обслуговують сім посольств - Франції, Іспанії, Італії, Нідерландів, Бельгії, Фінляндії та Данії.
“В умовах економічної кризи, коли кожен європеєць заощаджує кожен євро, вдвічі збільшувати вартість візи для українців це не є дружній сигнал, тому ми маємо дуже жорстко ставити питання перед європейськими партнерами відносно того, що якщо питання скасування віз - це питання нашої середньострокової перспективи, дай боже короткострокової перспективи, то питання здорожчання віз ми маємо вирішувати”, - каже народний депутат, член комітету ВР з питань євроінтеграції Ірина Геращенко.
Однак на цьому "дружні" відносини не завершилися. І з 10 вересня іноземцям ще спростять в'їзд в Україну - замість 22-ох типів віз буде три. В МЗС кажуть - тепер наше законодавство відповідатиме європейським нормам.
“До цього часу консульські особи не зобов'язані були пояснювати причини відмови оформлення віз і не було встановлено можливості оскарження процедури віз. Таким чином ми принаймні привели це законодавство у відповідність до європейських стандартів можемо на рівних вимагати від європейської сторони належного ставлення до громадян України”, - каже Віталій Мошківський.
Вимагати можемо, однак не вимагаємо. А тому часто стикаємося з упередженим ставленням працівників європейських посольств до громадян України. За статистикою, українці - в лідерах за найбільшу кількість відмов у в’їзді на територію Євросоюзу.
“Візи для українців продовжують залишатися берлінським муром на шляху до Європи. Аби потрапити у Старий Світ потрібно не лише заплатити за візу, а й надати купу додаткових документів на вимогу працівників посольства. Та навіть пройшовши всі випробування, і отримавши бажаний штамп у паспорті, українці не мають ніякої гарантії, що потраплять до європейської країни. При цьому жодних пояснень”, - каже журналіст Ольга Рицар.
Євген вже не перший день проводить під дверима Чеського посольства з надією отримати шенген. Він відкриває робочу візу. Зі свого боку зібрав всі документи, компанія-роботодавець підтвердила наміри хлопця. Однак попри квиток на автобус, який відправився ще три тижні тому у Чехію - візи йому так і не дали. Навіть не обґрунтували чому так затримують.
“Немає конкретного переліку документів на сайті. Подаєш одні документи, навіть від фірми, яка займається фінансовим консалтингом, то вимагають копію прав, копію водійських прав, копію техпаспорта, страховки, що не було вказано в переліку на сайті від самого початку і у зв’язку з цим відбулася затримка вже три неділі”, - каже Євген.
Безвізового режиму нам у найближчі роки не дочекатися. Експерти переконані - заміть того, аби витрачати сили на пусті балачки, треба розширювати угоду спрощених віз на всі категорії населення. Сьогодні так званими "спрощенцями" є журналісти, бізнесмени, члени офіційних делегацій, близькі родичі іноземців.
“Вже йдуть переговори про розширення цих категорій громадян - на недержавні організації, релігійні групи і я думаю, що буде питання, все таки, ми будемо наполягати вирішувати, щоб не до п’ять років, на п’ять років, щоб історія якась візова кредитна враховувалася”, - каже заступник директора Центра Разумкова Валерій Чалий.
А поки що демократична Європа, яка виступає за гендерну рівність найчастіше необґрунтовано відмовляє у в’їзді молодим українкам. Якщо, жінка неодружена і не має дітей, як показує практика, Європу вона може й не побачити.