Пізанська вежа - приклад унікального випадку, коли вада стає перевагою
Як правило, архітектурні споруди стають історичними пам’ятками завдяки досконалості форм та ліній. Але є винятки. Пізанська вежа прославилася завдяки своєму недоліку.
Вона нахилена на південь і здається ось-ось впаде. Вежа є дзвіницею Пізанського собору. Фундамент заклали ще у 1173 році, а дах над дзвіницею спорудили у 1360. Загалом зодчі зводили башту майже 2 століття. Але, як не дивно, дві тривалі перерви у будівництві - 100 і 80 років відповідно - пішли на користь вежі. Вона накренилася уже через 5 років після початку робіт, а перерви дозволили споруді хоча б трохи осісти і стабілізуватися.
Ґрунт, на якому зведено башту, має різну щільність
Вежа хилиться додолу настільки граційно, що деякі історики запевняють ніби це частина архітектурного проекту. Мовляв, так і було задумано. Та ці думки хибні. Річ у тім, що ґрунт, на якому зведено башту має різну щільність - під північною стіною він твердий і збитий, під південною - м’який і розмитий. До того ж мініатюрний фундамент вежі аж ніяк не пристосований, аби витримувати шістдесятиметрову, п’ятнадцятитонну колону.
Задля стійкості до муру башти чіпляли свинцеві бруски
Відтак роботи зі стабілізації вежі велись уже паралельно з її будівництвом. Аби зробити башту більш стійкою, до її північного муру чіпляли свинцеві бруски. Ці блоки, загальною масою 900 тонн, повинні були виконувати функцію противаги, баласту і тягнути споруду на північ.
Окрім того, реставратори в різні часи змінювали колони, додавали різні підпори і підвісні системи. І хоч певні результати були, вежа так і не вирівнялася.
Підземні роботи зробили вежу стрункішою на півградуса
Відчутного прогресу вдалося досягти лише під час проведення підземних робіт. У 90-х роках з-під північного боку башти вивезли кілька тонн ґрунту. Землю вибирали буквально міліметр за міліметр, так наче виконувалася ювеліра робота. Розрахунки були правильними і після завершення рятувальної операції башта стала стрункішою аж на півградуса! У 2001 році її знову відкрили для туристів.
Архітектори кажуть, що башта впевнено стоятиме ще як мінімум 200 років. Утім є й такі, хто наполягає - пора вже дати пам’ятці спокій. Навіщо щось виправляти? Адже це той унікальний випадок, коли вада стає перевагою.