Ера великого "покровителя нації" – настала після смерті Туркменбаші. Гурбангули Бердимухамедов не лише ніс труну Сапармурата Ніязова, він відповідав за траурну церемонію. Згодом в Туркменістані продовжили радянську традицію – наступником стає той, хто займається похоронами. І колишній віце-прем’єр Бердимухамедов у 2007 приніс присягу вже в якості нового президента країни.
Першим ділом він взявся за демонтаж культу Сапармурата Ніязова. Вся країна міняла старі фото на зображення нового лідера. Хоч офіційна біографія про це мовчала, зовнішня схожість колишнього і теперішнього президентів натякала, що влада перейшла в руки позашлюбного сина Туркменбаші.
Цю версію підтримувала стрімка кар’єра Бердимухамедова, який із зубного техніка на початку 80-х пройшов шлях до міністра охорони здоров’я і віце-прем’єра з гуманітарних питань. Уникав кадрових чисток, які влаштовував його попередник. На відміну від інших чиновників, бердимухамедов лише раз потрапив під гарячу руку Ніязова. За затримку зарплат учителям, його самого позбавили її на три місяці.
Читайте також: Параноїдальний диктатор М’янми, який спирався на астрологів і релігію – Тан Шве
Часи змінилися. І тепер він посміхається на позолоченому троні та "погрожує" міністрам і посадовцям. Новий сердар Туркменістану із задоволенням роздає вказівки, заборони і дозволи. З них виплітається павутина його режиму і калейдоскоп яскравого життя Аркадага.
У 2013 президент особисто взяв участь у скачках і фінішував першим. За мить після цього змилений ахалтекінець несподівано втратив контроль і "сонцесяйний наїзник" на швидкості 60 кілометрів на годину гепнувся на ґрунтову доріжку. Спец-служби намагалися приховати цей інцидент, у глядачів перевіряли фотокамери і телефони. Але безуспішно. Після того як Аркадага відкачали він знову з’явився на іподромі і намагався навіть поцілувати свого скакуна, але кінь до цього був не готовий.
Коня помилували і навіть придумали жарт – що "ахалтекінець виявився єдиним активним опозиціонером в країні". Попри неприємний конфуз, Бердимухамедов залишав іподром все таки на коні – саме йому приписали перемогу і преміальні в 11 мільйонів доларів.
Крім того сердару в честь перемоги подарували 7 ахалтекінських скакунів – по одному від кожної області, від силовиків і коневодів. Ціна породистого коня цієї породи може доходити до 2 мільйонів доларів
Крізь строгість і емоції покровителя нації глядачі мали помітити переймання долею підготовки Азіади 2017. Свого роду олімпійські ігри для азійських і африканських країн, які приймає Ашхабад. Столицю завчасно почали перебудовувати і осучаснювати. В місті повиростали прекрасні хмарочоси обкладені білим мармуром, різноманітні комплекси і споруди. Вони мали бути досконалими і "боронь боже" не кидати тінь на імідж великого правителя. Президент особисто все контролював. Сварився на підрядників і своєю рукою вносив корективи у архітектурні проекти.
Проведення Азіади обійшлося Туркменістану у майже 8 млрд доларів. Більше витрачали на Олімпіади лише Іспанія 11 мільярдів, Великобританія 15 мільярдів і Росія 50 мільярдів доларів.
Літературний хист аркадага зручно доповнює його музичні таланти. Він пише романтичні пісні, які витискають сльози захоплення.
З 2015 в країну заборонили ввозити чорні автомобілі і суперкари. Чорний колір ніби-то приносить нещастя. Хоча офіційно в Ашхабаді заявили, що темні машини не відповідають спекотному клімату Туркменістану.
Чиновників централізовано пересадили на білі службові авто. Сам Бердимухамедов зручно вмостився у білому мерседесі G класу.
Але на одному місці йому не сидиться. Офіційна преса обов’язково здивує новим заняттям президента. Його день народження давно став національним святом, яке вшановують із притаманною Сходу пишністю. У 2013 в Ашхабаді оплесками зустріли Дженніфер Лопес.
Читайте також: Найбагатший серед правителів Середньої Азії – Нурсултан Назарбаєв
Бердимухамедов лише посміхнувся. Рейтинги міжнародних організацій його не лякають. Всередині країни обурення майже не чути. Аркадаг зміцнив силове крило влади і поміняв конституцію так, що ніхто не сумнівається – Гурбангули Мялікгулієвич правитиме стільки, скільки захоче. А пороху в порохівницях у нього достатньо.
Він не звичайний смертний. Туркменам доручають пишатися лідером-суперменом, який їздить на розкішному супер-карі, вправно дрифтує чи летить на гідроскутері.
Сакральний образ вершника закладає у свідомість туркменів месидж про наступників. З одного боку син. В Сердара успішний бізнес пов’язаний із туркменським газом і депутатський мандат у кишені. З іншого боку – онук Керимгулли, в якого попереду забезпечене золоте майбутнє.
Стиль життя клану Бердимухамедових міг викликати лише посмішку чи зацікавлення. Але за ширмою президентського життя ховається гірка правда, від якої хочеться втекти. Понад 15 тисяч туркменів просять статус біженців. А у в’язницях Туркменістану сидять більше 20 політичних в’язнів.