Податок на висококалорійну їжу: що це таке і чому потрібне Україні

Тут доречно провести аналогію з підвищенням цін на сигарети, що справді стимулює багатьох курців відмовитися від шкідливої звички. Що цікаво – деякі країни вже мають досвід запровадження податків на джанкфуд (тобто їжу, яка містить максимум калорій за мінімуму поживної цінності). Про це заявила Олеся Добрянська, інформує 24 Канал.

Читайте також 3 міфи про здоровʼя харчування: спростування від дієтологині

Податки на висококалорійну їжу та їхній результат

Так, у 2011 році Угорщина стала першою державою, яка запровадила 4% податку на продукти й напої з високим вмістом цукру чи солі. Під нього потрапили цукерки, солоні закуски до пива, фруктові джеми та газовані напої.

У 2013 році уряд Мексики – країни з одними з найвищих показників смертності від ожиріння – обклав 8% податком продукти, енергетична цінність яких перевищує 275 калорій на 100 грамів. До цієї категорії увійшли:

• солодощі,
• арахісове масло,
• готові сніданки типу кукурудзяних пластівців,
• чипси та солоні сухарики.

Інші країни теж доєдналися. Польща з квітня 2021 року ввела податок на солодкі напої у розмірі 0,15 євро за кожен літр. Ізраїль застосовував податок у розмірі 1 шекель (приблизно 0,3 євро) за літр напою із вмістом цукру понад 5 грамів на 100 міліграмів. Латвія, Франція, Норвегія ввели податок на солодкі напої з 2002 року.

Загалом, понад 65 країн світу впровадили податки на солодкі напої з метою боротьби з ожирінням та іншими неінфекційними захворюваннями.

Науковці вже встигли оцінити ефект від таких заходів.

Наприклад, у Мексиці останніми роками стали купувати на 10 – 12% менше газованих напоїв. Ця цифра щороку зростає – люди поступово звикають виключати солодку воду зі свого раціону. Крім того, податок сприяв зменшенню на 39% кількості дітей з ожирінням у країні.

В Угорщині також зафіксували зниження попиту на такі продукти. Цікаво, що реформа в Угорщині вплинула не лише на споживачів, а й на виробників: 40% компаній, що потрапили під дію податку, змінили рецептури своїх товарів, зробивши їх здоровішими й відповідно дешевшими.

Крім того, завдяки податку на джанкфуд угорський бюджет отримав додаткові 219 мільйонів доларів за перші чотири роки, і всі ці кошти були спрямовані на охорону здоров'я. Соціологи відзначили, що найбільший ефект податок мав на малозабезпечених людей із низьким рівнем освіти – саме вони найчастіше купують шкідливі продукти і, відповідно, частіше стають пацієнтами поліклінік та лікарень.

Обмеження прав людини чи необхідність

В Україні спеціального "цукрового податку" чи податку на джанкфуд наразі немає, але певні обговорення й ініціативи у 2021 році були. Станом на 2025 рік доступ до джанкфуду, енергетиків, газованих напоїв та іншої висококалорійної їжі залишається необмеженим – навіть у шкільних буфетах (попри формальні санітарні норми). 

Противники податків на висококалорійну і менш поживну їжу зазвичай кажуть, що це обмежує право людини на свободу вибору. Мовляв, якщо хтось хоче їсти нездорову їжу – чому уряд має його цього позбавляти?

Але все не так просто: ожиріння й інші пов'язані з ним хвороби – це не лише проблема конкретної людини, а й соціальна. Стаючи непрацездатним, людина втрачає можливість заробляти й стає тягарем для бюджету, з якого фінансується її лікування.

Експерти зазначають, що самих податків недостатньо: харчова індустрія докладає колосальних зусиль, аби спокусити споживача смачною, але марною їжею. Скажімо, McDonald's – не те щоб дуже дешевий заклад, але їхня реклама настільки ефективна, що встояти не можуть ні діти, ні дорослі.

А от рекламувати свіжі овочі й фрукти набагато складніше. Половина доходів від продажу овочів у США припадає на картоплю й томати – не найкорисніші представники рослинної їжі, якщо порівнювати з броколі, салатами, зеленню, брюссельською капустою, гарбузом чи баклажанами.

Цілком логічно, що для реальної боротьби з ожирінням та іншими хворобами, пов'язаними з незбалансованим харчуванням, потрібно не лише підвищувати ціни на шкідливі продукти, а й субсидувати виробництво й продаж корисних, а також рекламувати здорове харчування – з таким самим запалом і креативом, як зараз рекламують фастфуд та солодощі.