Податок на висококалорійну їжу: що це таке і чому потрібне Україні
- Багато країн, зокрема, Угорщина та Мексика, запровадили податки на продукти з високим вмістом цукру та солі, щоб зменшити їх споживання та боротися з ожирінням.
- Ефекти таких податків включають зниження попиту на нездорові продукти та збільшення доходів бюджету, які спрямовуються на охорону здоров'я.
- В Україні поки що немає спеціальних податків на джанкфуд, але ведуться обговорення. Противники таких податків вважають, що це обмежує свободу вибору, хоча ожиріння є серйозною соціальною проблемою.

Як ви гадаєте, чи стали б ми здоровішими, якби на чипси, шоколадні батончики й солодку газовану воду були накладені акцизи?
Тут доречно провести аналогію з підвищенням цін на сигарети, що справді стимулює багатьох курців відмовитися від шкідливої звички. Що цікаво – деякі країни вже мають досвід запровадження податків на джанкфуд (тобто їжу, яка містить максимум калорій за мінімуму поживної цінності). Про це заявила Олеся Добрянська, інформує 24 Канал.
Читайте також 3 міфи про здоровʼя харчування: спростування від дієтологині
Податки на висококалорійну їжу та їхній результат
Так, у 2011 році Угорщина стала першою державою, яка запровадила 4% податку на продукти й напої з високим вмістом цукру чи солі. Під нього потрапили цукерки, солоні закуски до пива, фруктові джеми та газовані напої.
У 2013 році уряд Мексики – країни з одними з найвищих показників смертності від ожиріння – обклав 8% податком продукти, енергетична цінність яких перевищує 275 калорій на 100 грамів. До цієї категорії увійшли:
- солодощі,
- арахісове масло,
- готові сніданки типу кукурудзяних пластівців,
- чипси та солоні сухарики.
Інші країни теж доєдналися. Польща з квітня 2021 року ввела податок на солодкі напої у розмірі 0,15 євро за кожен літр. Ізраїль застосовував податок у розмірі 1 шекель (приблизно 0,3 євро) за літр напою із вмістом цукру понад 5 грамів на 100 міліграмів. Латвія, Франція, Норвегія ввели податок на солодкі напої з 2002 року.
Загалом, понад 65 країн світу впровадили податки на солодкі напої з метою боротьби з ожирінням та іншими неінфекційними захворюваннями.
Науковці вже встигли оцінити ефект від таких заходів.
Наприклад, у Мексиці останніми роками стали купувати на 10 – 12% менше газованих напоїв. Ця цифра щороку зростає – люди поступово звикають виключати солодку воду зі свого раціону. Крім того, податок сприяв зменшенню на 39% кількості дітей з ожирінням у країні.
В Угорщині також зафіксували зниження попиту на такі продукти. Цікаво, що реформа в Угорщині вплинула не лише на споживачів, а й на виробників: 40% компаній, що потрапили під дію податку, змінили рецептури своїх товарів, зробивши їх здоровішими й відповідно дешевшими.
Крім того, завдяки податку на джанкфуд угорський бюджет отримав додаткові 219 мільйонів доларів за перші чотири роки, і всі ці кошти були спрямовані на охорону здоров'я. Соціологи відзначили, що найбільший ефект податок мав на малозабезпечених людей із низьким рівнем освіти – саме вони найчастіше купують шкідливі продукти і, відповідно, частіше стають пацієнтами поліклінік та лікарень.
Обмеження прав людини чи необхідність
В Україні спеціального "цукрового податку" чи податку на джанкфуд наразі немає, але певні обговорення й ініціативи у 2021 році були. Станом на 2025 рік доступ до джанкфуду, енергетиків, газованих напоїв та іншої висококалорійної їжі залишається необмеженим – навіть у шкільних буфетах (попри формальні санітарні норми).
Противники податків на висококалорійну і менш поживну їжу зазвичай кажуть, що це обмежує право людини на свободу вибору. Мовляв, якщо хтось хоче їсти нездорову їжу – чому уряд має його цього позбавляти?
Але все не так просто: ожиріння й інші пов'язані з ним хвороби – це не лише проблема конкретної людини, а й соціальна. Стаючи непрацездатним, людина втрачає можливість заробляти й стає тягарем для бюджету, з якого фінансується її лікування.
Експерти зазначають, що самих податків недостатньо: харчова індустрія докладає колосальних зусиль, аби спокусити споживача смачною, але марною їжею. Скажімо, McDonald's – не те щоб дуже дешевий заклад, але їхня реклама настільки ефективна, що встояти не можуть ні діти, ні дорослі.
А от рекламувати свіжі овочі й фрукти набагато складніше. Половина доходів від продажу овочів у США припадає на картоплю й томати – не найкорисніші представники рослинної їжі, якщо порівнювати з броколі, салатами, зеленню, брюссельською капустою, гарбузом чи баклажанами.
Цілком логічно, що для реальної боротьби з ожирінням та іншими хворобами, пов'язаними з незбалансованим харчуванням, потрібно не лише підвищувати ціни на шкідливі продукти, а й субсидувати виробництво й продаж корисних, а також рекламувати здорове харчування – з таким самим запалом і креативом, як зараз рекламують фастфуд та солодощі.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.