Покликання служити Богу не заважає вінницькому священику стрибати з парашутом
Потяг до висоти в отця ще з армійських часів - служив у десантному полку. І хоча вже понад 10 років займається духівництвом, пережиті у небі емоції забути не може.
Тож, аби поділитись набутим досвідом створив школу для юних десантників.
Віктор Хоменко (ієрей): “Це не хобі, і не заробіток, а це покликання Боже, я воїн хреста, і я на послушанії у Бога, і Господь через нас спілкується із людьми, із вами”.
У школі для юних десантників більше 100 учнів, після тривалих лекцій та навчань частина готується до першого польоту. Та перед цим головна репетиція. Ці тренажери для відпрацювання дій десантників у повітрі. Все майже по-справжньому.
Готовність на висоті, на знаменитому “Ан-2”, юні десантники підіймаються у небо.
Леся Купець (юний десантник): “Кільце я потягнула, а забула сет, ну молилася постійно, до кінця. Я вірила, що все робиться з волі Божої”.
Ярослав Смаль (юний десантник): “Насправді, воно нестрашно, якщо ти хотів цього, і тобі справді цікаво було це зробити, і ти цього бажав, і вірив, що в тебе вийде все правильно, і ти просто знав і вивчив як це маєш ти зробити, то ти просто летиш і всім цим дивуєшся, і насолоджуєшся тим чим воно є”.
Зі стін школи юних десантників перші випускники вийдуть вже влітку. А з 1 вересня школа стане ліцеєм.