3 
Директор із військових наук Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Меттью Севілл у розмові з 24 Каналом припустив, про що президенти могли говорити за зачиненими дверима. Він також пояснив, які важелі впливу на Москву ще залишаються у Вашингтона.
Трамп може знову змінити позицію
Нинішні успіхи України посилюють позиції Володимира Зеленського у спілкуванні з Дональдом Трампом, який прихильно ставиться до тих, кого вважає переможцями. Водночас президент США залишається мінливим, тому його теперішній тон щодо Києва може змінитися разом із ситуацією на фронті.
Не варто надто покладатися на те, що все так і триватиме, якщо ситуація зміниться. Президент Трамп досить мінливий і насправді не чинив величезного нового тиску на Росію,
– наголосив Севілл.
Додатковою проблемою стали події на Близькому Сході, через які зросли ціни на нафту, що в довгостроковій перспективі може зіграти на користь Росії. Водночас в американській політичній системі знову посилюється публічна підтримка України, а інакше про неї почали говорити навіть колишні критики, зокрема Лора Лумер.
Добре, що публічна підтримка України знову посилюється. Але чи перетвориться це на реальну додаткову допомогу і що станеться, якщо війна на Близькому Сході й надалі йтиме не так, як очікується?,
– зауважив директор із військових наук.
Зеленський під час візиту знову привертав увагу до багаторічної співпраці Москви й Тегерана, адже саме Іран передав Росії початкову розробку дронів типу "Шахед". Нині Москва вже менше залежить від іранської допомоги й сама підтримує Тегеран, тому Севілл припустив, що український президент міг наголошувати на зацікавленості США у стримуванні Росії та її відступі у війні.
Вашингтон має ще кілька важелів тиску
Сполучені Штати можуть посилити санкції проти Росії, особливо якщо відповідні рішення підтримає Європа. Окремим напрямком залишається контроль за постачанням західної електроніки, адже такі компоненти, попри чинні обмеження, досі знаходять у російському озброєнні.
Є ще чимало можливостей для виявлення західних електронних компонентів, які досі опиняються в російській зброї. Тут можна було б посилити політичний тиск,
– пояснив Севілл.
Однак загальний курс Вашингтона поступово зміщується в бік скорочення значної військової присутності у Європі. Йдеться не про повний вихід американських сил із регіону, але у США дедалі частіше ставлять під сумнів готовність вкладати туди великі ресурси й очікують, що європейські країни братимуть на себе більше відповідальності.
Європа має робити більше. Вона має значний військовий потенціал, якщо ефективно витрачатиме кошти,
– наголосив директор із військових наук.
Раніше головним напрямком для Сполучених Штатів мав стати Індо-Тихоокеанський регіон, однак розвиток подій змусив Вашингтон зосередити більше уваги на Близькому Сході та Ірані. Це впливає і на обсяг ресурсів, які американська сторона готова спрямовувати на безпеку Європи та підтримку України.
Меттью Севілл пояснив позицію Трампа щодо України: дивіться відео