Укр Рус
6 вересня, 10:00
10

Надихалися людьми й творили в атмосфері любові: щире інтерв'ю з акторами серіалу "Вітя"

СПЕЦПРОЄКТ

Вже 1 вересня на Київстар ТБ відбулась прем'єра першого original-серіалу "Вітя". Натхненням для цієї теплої комічно-драматичної історії стали реальні люди та їхні мрії, тому з перших хвилин глядачі відчуватимуть особливий зв'язок з героями.

У центрі сюжету – хлопець на ім'я Вітя, який працює на батьківському СТО, однак мріє стати психологом і "лагодити" не лише автомобілі, але й душі. Тим часом його батько геть не розуміє сина й вважає, що Вітя має бути вдячним за сімейну "серйозну" справу, яка ніколи не залишить його голодним. 

Читайте також Це "живий" сюжет, і в цьому його цінність, – відверте інтерв’ю з авторами серіалу "Вітя"

Роль мрійника Віті зіграв актор Віктор Дуфинець, який працював також над сценарієм серіалу (і так, це – не випадковість, що актора та героя звуть однаково). Образ Баті у серіалі втілив Сергій Солопай. 

Original-серіал "Вітя" вже доступний глядачас на Київстар ТБ. Журналісти 24 Каналу поспілкувались з акторами, щоб дізнатися більше про історію, їхніх героїв, атмосферу на знімальному майданчику та головні меседжі, які "Вітя" хоче донести до українських глядачів. 

Інтерв'ю з акторами серіалу "Вітя": дивіться відео (частина 1)

Пишучи сценарій, ми брали дуже багато з нашого життя

Вітаю, Вікторе та Сергію! Розкажіть, будь ласка, як ви отримали ролі? Знаємо, що спершу історія "Віті" мала бути короткометражкою, але згодом втілилася у серіалі. 

Віктор Дуфинець: Ми з Максимом (режисер серіалу Максим Сусіда – 24 Канал) навчалися разом в Українській Кіношколі. Він розповів ідею для своєї дипломної короткометражки, мені сподобалося. Максим каже: "Якщо тобі прикольно, давай робити". З того моменту ми втрьох: я, Максим і Катерина (Катерина Холоденко – 24 Канал) почали писати сценарій. Так я отримав роль. 

Це ідея Максима назвати головного героя короткометражки Вітею. Мені було дуже приємно, хоч і дивно (усміхається). Рідко коли збігається, що героя та актора звуть однаково, але тут це – задум режисера. 

Чи схожий персонаж на вас?

Віктор Дуфинець: Так, є багато схожостей. Пишучи сценарій, ми брали дуже багато з нашого життя. Це історія того, як людина хоче і дозволяє собі піти за мрією. Таке рішення викликає повне нерозуміння з боку батьків й призводить до певної сепарації. Зрештою, ми всі через це проходили і в наших життях, і в наших історіях. У мене з акторством. У Максима – з режисурою, зі сценарною майстерністю. Тому багато свого туди вклали. 

Якщо говорити про Вітю, забігаючи наперед, він – доволі емпатійна людина. Це є і в мені. Я вмію слухати, наприклад. Хоча насправді й відмінностей з героєм у мене багато. 

Пане Сергію, а як ви отримали роль?

Сергій Солопай: Дуже випадково. Мені написав мій друг – Вадим Курилко.  Запитав, чи я не проти безплатно знятися у стрічці студента. Я погодився: всі ми були студентами, треба допомагати. А це ще ж студент-режисер. Спершу він може зняти маленьку дипломну, а потім вирости і стати РЕЖИСЕРОМ. 

Віктор Дуфинець: Насправді є смішна історія про те, як Сергій погодився знятися у нас у короткому метрі. Йому написали, сказали, що є студенти, добре-добре, і от настав момент, коли ми зустрілися, щоб Сергій ознайомився з матеріалами. Це було на Троєщині у парку: сакральне місце, краса. 

Сергій прочитав перший варіант сценарію, дуже поважно, сидячи на лавочці. Ми з Максимом запитуємо, як йому історія.  А він каже: "Ну таке, ну казочка, ну добре". Ми: "То вам подобається". Сергій: "Ну подобається, подобається, будемо працювати". Тоді він вже почав ставити запитання щодо свого персонажа, а ми – відповідати.

Сергій Солопай: Там же історія яка: чувак закінчив факультет психології, і тепер працює у батька в гаражі й консультує людей. Щиро, я б батька зрозумів. Вирішив, що я себе зіграю, а зі всім інший нехай розбирається режисер. 

"Кожному з нас потрібен Вітя"

Пане Сергію, розкажіть нам, будь ласка, про свого героя? Який він? У чому його родзинка?

Сергій Солопай: Мені цей персонаж – абсолютно зрозумілий. Такого можна зустріти і тут, і через дорогу, і в сусідньому будинку. 

Віктор Дуфинець: Батя – знайомий і впізнаваний кожному.

Головні актори серіалу "Вітя" – Сергій Солопай і Віктор Дуфинець / Фото Київстар ТБ

Пане Вікторе, а ваш герой? У чому його особливість?

Віктор Дуфинець: У кожного з нас є інша сторона, яку не відразу при знайомстві бачиш. Так і у Віті. Дивишся на нього: начебто просто хлопець, який працює на СТО. А він цікавиться психологією, хоче стати психологом. Зрештою, йому це дуже класно вдається. Людям потрібен такий психолог. 

Вітя залишається добрим навіть тоді, коли проживає важкі моменти. Він все одно не втрачає людяності, оптимізму. Він вміє слухати і чути. 

З недоліків: Вітя – надміру жертовний. У дитинстві через сімейні складнощі Віті забракло відчуття, що його почули. Батьки мали свої проблеми, і їм було не до інтересів сина. Через це у дорослому віці Вітя хоче почути всіх людей. 

Одного разу я почув фразу: "Кожному з нас потрібен Вітя". І це справді так. Іноді у житті бувають моменти, коли здається, що ми залишилися геть самі. Це  відчуття може з'явитися і коли нам погано, і коли радісно. Адже з кимось хочеться розділяти і складні моменти, і щастя. Загалом часто так хочеться, щоб поряд був такий друг Вітя, який може і послухати, і порадіти з тобою. Вітя – завжди щирий. Хоча іноді власна жертовність створює йому проблеми. 

Віктор Дуфинець / Фото Київстар ТБ

"Ми брали натхнення з життя й людей і фантазували"

А що вам допомагало вжитися у роль? Звідки черпали натхнення?

Віктор Дуфинець: У людях. Ми брали прототипи реальних людей, але експериментували з ними. Уявляли: а якби ця людина мала ще іншу сторону. Ми брали натхнення з життя й людей і фантазували на тему того, як можна було б зробити по-іншому. І власні історії використовували. Загалом все – з життя.

Чи були імпровізації на знімальному майданчику? 

Віктор Дуфинець: Так, і Максим, і я – дуже відкриті до імпровізацій. Я б не сказав, звичайно, що у кожній сцені, але було багато. Наприклад, жартували на СТО.

Також змінилася одна з ключових сцен першого сезону – емоційно важка і для Віті, і для батька.

Сергій Солопай: Це відбувається, коли батько виганяє Вітю з СТО, хоча перед цим син сам оголосив про таке рішення. З боку батька це звучить: "Йдеш, ну то і йди!".

На які моменти варто звернути увагу глядачам?

Сергій Солопай: На всі! З першого кадру і до фіналу. Мені дуже важко згадується сцена чи не першої у житті відвертої розмови між героями. Коли Батя зізнається Віті, що він хоче, чого прагне.

Віктор Дуфинець: Ми хотіли, щоб всі персонажі змінювалися. Батько у нас проходить шлях від людини, яка не розуміє, хто такий психолог, не підтримує, не сприймає, відчуває як загрозу для себе, до моменту, коли він починає довіряти Віті. У батька – свої причини, свій біль, своя таємниця. 

Було б дуже добре, якби у кожного відбулася розмова з батьками на такі важливі, щирі болісні теми. Ця сцена – приклад, коли обом важко відчути, зрозуміти, прийняти, але це відбувається. 

Віктор Дуфинець в образі Віті / Фото Київстар ТБ

Сергій Солопай: Ще згадується сцена, коли я перепрошую у матері Віті. За сценарієм, 15 років тому вона поїхала на заробітки в Італію, хотіла відкрити піцерію, мала свої мрії. І щоразу, коли вона приїжджала в Україну, у них з Батею це завершувалося сварками, лайками, образами посиланням одне одного. Під час нового приїзду мами Вітя виводить батьків на розмову. Тут відкриваються певні болі, пов'язані з досвідом батьків-заробітчан.

Інтерв'ю з акторами серіалу "Вітя": дивіться відео (частина 2)

"У тебе завжди є ти"

Яка порада від Віті своїм клієнтам найбільше вам відгукується?

Віктор Дуфинець: "Треба себе слухать" (цитуючи Вітю), "Не важливо, що другі скажуть". Ти маєш зрозуміти, що для тебе важливо, які у тебе цінності, що ти хочеш у житті. Можна й треба слухати людей. Але при цьому треба розуміти: на жаль, люди не завжди скажуть тобі щось, що може допомогти. Часто вони люблять просто давати своє судження або негативну оцінку. Але, як каже Вітя: у тебе завжди є ти. 

Вітя дасть чимало корисних порад своїм клієнтам / Фото Київстар ТБ

Сергій Солопай: Там була сцена сварки з батьками, де Вітя вже зі сльозами каже: "Мене хто почує?". А батьки: "А що відбувається з синочком? Все ж нормально було?". Важливо хотіти почути іншого. Батько не сприймає психологію серйозно. Він думає, що відкрив СТО, і Вітя вже має старт у житті, він ніколи не буде голодним.

Віктор Дуфинець: Батьки думають, що краще знають, що потрібно дитині. Це – бажання захистити, однак іноді воно буває дуже травматичним. 

Сергій Солопай: Іноді батькам дуже важливо приглушити власне "я" і почути бажання дитини. 

Чи подружилася команда на знімальному майданчику? Яка атмосфера там була?

Віктор Дуфинець: Ми хотіли створити цю історію в атмосфері любові. Ми багато спілкувалися. Ще на етапі роботи з короткометражкою Максим казав, що хоче зняти її максимально чесно, адже це – відбиток часу, який ми пройшли разом. 

З серіалом – така сама історія. Він фіксує час, який ми з командою пережили. Ми всі дружимо. Ми всі спілкуємося після проєкту. 

Який досвід ви винесли для себе з історії "Віті"? Чому глядачі мають переглянути цей серіал?

Сергій Солопай: Серіал варто подивитися, бо ми з Віктором там знімалися (сміється). У нас чудова команда. Оригінальний сценарій. 

Віктор Дуфинець: "Вітя" показує, що все – можливо. Треба мріяти. Треба не боятися мріяти. От ми мріяли, і це стало реальністю. І треба бути трохи добрішими. Ми хочемо, щоб людям стало трохи тепліше від цієї історії, щоб вони відчули згуртованість, близькість, дружбу.