Путін хоче відтворити поділ світу, – ексклюзивне інтерв'ю Шлосберга про військовий план Кремля

Про це розповів російський опозиційний політик Лев Шлосберг в авторській програмі Олени Трибушної "Перші особи" на 24 каналі. Водночас він припустив, чого саме Путін жадає від Альянсу.

Зверніть увагу У Путіна є декілька цілей, – ексклюзивне інтерв'ю з заступницею міністра оборони Маляр

Про загрози з боку Росії

Росія стягує війська до українських кордонів. Це ознака підготовки до масштабних військових дій чи шантаж?

З Росії це видно як безумовно військовий рух на тій території, яка пам'ятає війну. Історична пам'ять про війну залишається. Будь-які військові маневри сприймаються як частина загрози війни.

Наскільки ця загроза реальна, щоб війна перейшла в безпосередні військові дії? Мені здається, ситуація доволі складна. Вона є більше політичною, ніж тільки мілітаристською.

Я бачу цю ситуацію як усвідомлену планову, добре підготовлену спробу Володимира Путіна досягнути перегляду геополітичних принципів світу.

Фактично це спроба повернутися в Ялту – коли очільники великих держав вже розуміли, що Німеччину повалять, обговорювали поділ сфер впливу в Європі і світі.

Путін хоче стимулювати ще одну таку Ялту і чітко, не двосенсово заявити там свої права на ті території, які він вважає проросійськими. Тобто ті, на які вплив Росії повинен бути визначальним і зовнішній світ, у його розумінні, не повинен вмішуватися у справи держав, підконтрольних Росії.

Ситуація дуже схожа на ту, яка була у післявоєнний період, коли світ розділився на 2 табори:

• умовно капіталістичний;
• умовно соціалістичний.

Лінія розмежування в основному пішла Європою, коли були країни, підконтрольні Радянському Союзу і умовно Заходу. Путін хоче відтворити цей післявоєнний поділ світу і отримати підтвердження готовності Заходу віддати під вплив Росії держави.

Інтерв'ю Лева Шлосберга програмі "Перші особи": дивіться відео

Це своєрідний геополітичний шантаж – вимоги визначити фактичний вплив Росії на пострадянських територіях. Тому зараз більше шансів на те, що це не підготовка до реальних військових дій, а спроба вимагати в Заходу нових перемовин щодо нового поділу світу.

Путін так ініціює ці переговори. Потрібно враховувати, що ситуація на Донбасі залишається дуже складною. На мій погляд, якщо говорити про загрозу посилення військової ситуації, то це загроза на Донбасі.

Не пропустіть Ейфорія Росії, як і гітлерівської Німеччини, викликана помилками Заходу, – Піонтковський

Там можуть відбуватися події, які мають ризик дуже небезпечних провокацій. Вони можуть призвести до ескалації військових дій на території України. Подадуть це як "народна визвольна боротьба частини населення окупованої Донецької та Луганських областей".

Це дуже небезпечно, бо може спровокувати значні воєнні дії. Росія говоритиме, що вона до них не причетна. Але де-факто буде зрозуміло, що всі запитання – до Росії.

Вони будуть локалізовані на Донбасі в межах тих окупованих територій, які фактично вже під контролем Росії? Чи ви маєте на увазі, що Росія вийде за межі цих територій?

Ніхто не знає. Наскільки масштабною може бути ця провокація і які території вона може чіпати, ми зараз не можемо сказати. Провокації влаштовані так, що вони багатоваріантні.

Я вважаю, що ситуація на Донбасі є найнебезпечнішою у військовому аспекті, тому що це тліючий військовий конфлікт. Чи може він перерости у велику пожежу, залежить від різних обставин.

Коли у справу йдуть провокації, то зрештою вони непередбачувані. Їх неможливо розрахувати, їх можна тільки припустити.

Про популярність Путіна

Тобто ви думаєте, що в голові Путіна немає конкретного плану і остаточної мети в'язатися в бій?

Те, що у голові Путіна, знає тільки Путін. Цілком очевидно, що він ніколи не був схильний робити дії, які могли б призвести до різкого падіння його рейтингу. Він дуже стурбований своїм суспільним впливом, авторитетом всередині Росії.

Він робитиме тільки те, що зміцнюватиме його вплив, авторитет і популярність. Путін – це класичний політик-популіст. Він робить в економіці, політиці, громадській сфері тільки те, що сприяє підвищенню його популярності.

Читайте також Не можна вірити, – Путін вимагає від США документ про безпекові гарантії

Зокрема він вгадує пострадянські та прорадянські настрої. Достатньо згадати, як повернули радянський, фактично сталінський, гімн. Це була знакова подія, яка відбулась після приходу Путіна до влади.

В пошуках максимальної популярності він дуже ретельно думатиме про будь-які події. Очевидно, що сама так звана кримська таблетка, на якій упродовж кількох років консолідувалася російська спільнота довкола Путіна, перестала діяти. Цей наркотик не працює.

Тому, щоб підтримувати популярність на цьому напрямку, потрібно робити ще серйозніші дії, тобто переходити до сильніших "наркотиків". В них є доволі небезпечна властивість – можуть призвести до небажаних наслідків.

Я впевнений, що Путін боїться військових втрат. Коли вони стають масовими, це заважає популярності будь-якого президента. Жодним справді впливовим президентам не потрібна війна. Вона наприкінці все одно призводить до падіння популярності.

Шлосберг: "Путін – це класичний політик-популіст" / Фото Getty Images

Відповідь на це питання може бути дуже жорстокою для того, хто організував війну. Тому, на мій погляд, ситуацію небезпечно сприймати спрощено. Це може привести до такого чорно-білого контрастного сприйняття світу і у такий спосіб повпливати на адекватність оцінок.

Але очевидно, що ці маневри не випадкові, це частина такого специфічного діалогу Путіна зі зовнішнім світом. Україна стала полем битви в спілкуванні між Росією, США й НАТО.

Про вимоги Путіна до НАТО

Ціль останніх заяв Путіна, у межах яких він зажадав гарантій безпеки від Заходу, не убезпечити Росію? Деякі люди сприйняли це як спробу створити прецедент, причину для того, щоб почати війну. Мені здається, це теж один зі способів натиснути на Захід, щоб повернути собі суб'єктність і фактично посадити Байдена за стіл перемовин. Це потрібно розглядати так?

Я думаю, що Путін не втрачав суб'єктності у світовій політиці. Це очевидно. Глава великої держави у питання об'єму ядерної зброї не може втратити суб'єктність за жодних обставин.

Маю на увазі, він зажадає, щоб з ним говорили на рівні?

З ним постійно розмовляють. Як тільки з ним перестають говорити часто, він нагадує про те, що "у нас є ядерна зброя і ми велика держава". Тоді з ним знову починають розмовляти. Це спрацьовувало з Меркель, спрацьовує з Макроном, на очах у всього світу – з Байденом, коли відбулися прямі перемовини дистанційно.

Я певен у тому, що в спробах змінити геополітичну карту світу Путін робить все для того, щоб до нього прийшли за стіл.

Зараз його міжнародна політика цікавить набагато більше, ніж внутрішня російська. Для внутрішньої є Мішустін, Медведєв, губернатори і люди, які нібито зобов'язані забезпечити йому спокійну ситуацію в країні.

Все налаштовано для того, щоб тримати суспільство під контролем. За межами країни Путін хоче перехопити ініціативу і виступити законодавцем нового міжнародного діалогу щодо поділу світу. Він саме так сприймає політичну карту світу – як поділ сфер впливу.

Очевидно, що НАТО не планує військового нападу на Росію. Це було б нонсенсом, це зруйнувало б громадянський мир у країнах НАТО.

Суть гарантій безпеки складніша, ніж гарантій відсутності ризику нападу на Росію. Мовиться про відсутність загрози нападу на території, які Росія хоче позначити як підконтрольні. 

Я думаю, що якщо переговори почнуть, то вони будуть відверті і рано чи пізно на стіл покладуть карту, проведуть так звану червону лінію, яка не збігатиметься з кордонами Росії. Вона буде стрімко наближатися до кордонів колишнього Радянського Союзу. В цьому буде суть перемовин.

Путін думає категоріями XX століття. Для нього зрозуміла історія Першої світової війни, Другої світової, з кожної – він робить висновки.

Знаменита стаття Путіна, яка була опублікована 12 липня 2021 року на самому старті виборчої кампанії, про "історичну єдність російського та українського народу" насправді про геополітичний поділ світу. 

Більше тут Фальсифікатор історії: де, як і чому Путін набрехав у скандальній статті

Про відключення Росії від SWIFT

З боку Заходу вже прозвучали чергова загроза відключення від SWIFT. Чи такою має бути реакція Заходу, щоб втихомирити Путіна?

Я припускаю, що загроза відключення SWIFT і, сьогодні (22 грудня – 24 канал) я читав, що з боку США є погроза ймовірного припинення постачання смартфонів на територію Росії. Технологічні та економічні погрози – гострі, зачіпають інтереси транснаціональних компаній, національних корпорацій, вони стосуються бізнесу, податків.

Вони зовсім без сліду не пройдуть, тому що Росія – великий ринок для певних видів товарів. Уявляю, що ці погрози заявляють як політичні.

Шлосберг: "Для внутрішньої російської політики є Мішустін та Медведєв" / Фото з сайту Кремля

Уявити собі, щоб у США та ЄС був реальний план дій на випадок випилювання Росії з міжнародної банківської системи SWIFT і припинення постачання технічного обладнання – сумніваюсь, що є такі розрахунки.

Навіть якщо є такі пропозиції, то економічних розрахунків на цей випадок нема. Це погроза, яка, на мій погляд, немає ніяких дій. Тому що для Путіна ці категорії несуттєві: "Відключите нас від системи SWIFT, ми знайдемо, від чого вас відрубати".

На тлі цих погроз в Росії з'являються абсолютно варварські чергові правки до закону, який у нас називають "законом царя Ірода" – це прийнятий в грудні 2012 року страшний закон про заборону іноземного усиновлення російських дітей сиріт, дітей з інвалідністю, громадянами тих держав, які підтримали прийнятий в США, а потім в багатьох країнах Європи "акт Магнітського".

До цього закону внесли радикальні доповнення, які дають право Росії вилучати у свою користь будь-які майнові активи іноземців, будь-яких іноземців, якщо їхні дії визнають такими, що порушують права яких-небудь громадян Росії.

Уявіть іноземця, який займається бізнесом в Росії, який оголошує позицію щодо підтримки "акту Магнітського" або заявляє про необхідність розслідування кримінальних злочинів, що вчинили спецслужби Росії, зокрема в Лондоні. Наприклад, отруєння Скрипалів тощо.

Ухвалюють рішення позбавити цю людину всієї власності в Росії. Це – відповідь Путіна на пропозицію "відрубати" SWIFT. Мовляв, ви хочете "відрубати" в нас SWIFT, а ми у вас все заберемо.

У вас щось було в Росії? Забудьте про це. Не думаю, що в такому діалозі будь-яка зі сторін може досягнути своєї мети. Я не бачу перспективи в ньому. Рівень загрози високий, рівень амбіцій високий, абсолютна впевненість Путіна у своїх силах висока як ніколи.

Актуально Вимогу "гарантій безпеки" від Росії у ЄС та США "взяли до відома"

Путін всіх запрошує до себе і ультимативно потребує розмови. Я не бачу єдності позиції Заходу. Я бачу великий розкол країн Західної і Східної Європи.

Східна Європа, яка є пострадянською, постбільшовицькою, є радикальнішою. Вона не хоче повернення в морок Радянського Союзу. А Західна Європа достатньо цинічна, прагматична. Багато подій сучасної історії нагадують події 1920 – 1930 років в Європі.

Тому я налаштований скептично щодо ситуації, коли обговорюють радикальні економічні заходи. Потрібно насамперед поставити запитання країнам Заходу, чи вони готові. Якщо так – то скажіть своєму суспільству, що ми відрубаємо Росію від системи SWIFT і бізнес, який ви маєте там, "накриється" разом із ним.

Зламається все. Якщо суспільство західних країн готове заплатити таку ціну за спробу вплинути на Путіна і Росію, тоді суспільство повинне знати про це. Для них це не повинно бути несподіванкою.

Кілька років тому в Росії ввели платіжну систему "Мир". В державній інституції не мають права перераховувати зарплату жодному своєму працівнику на міжнародну банківську картку. В нас люди, які працюють в будь-якій державній організації (бібліотеці, дитячому садочку, державних бізнес-оргаізаціях), мають право отримувати зарплату тільки на картку "Мир".

Всі банки, які діють на території Росії, зобов'язані приймати і обслуговувати ці картки. Не треба думати, що якщо VISA, Mastercard підуть із Росії, тут не буде платіжних інструментів.

Про SWIFT вже говорять 6 – 7 років, а банківські картки "Мир" з'явились швидко. Керівництво Росії готується до можливої ізоляції. В це вкладають значні гроші, створюють доволі функціональні інструменти.

Потрібно розуміти, що спробу покарати російське суспільство разом із Путіним не сприймуть як удар, який потребує активізації громадянського суспільства. На мій погляд, потрібен діалог, круглий стіл без попередніх умов (ні Путіна, ні Байдена, ні Європейського Союзу і НАТО).

Зауважте Нові санкції та відключення Росії від системи SWIFT: що може чекати на країну-агресора

Путін намагається повернутися у XX століття щодо стратегічного переділу світу. Але туди неможливо повернутися. Адже наразі XXI століття. Путіну дуже важко це пояснити.

У XX століття він чудово себе почуває – абсолютно вільно. Він показує, що його стиль – цинічний, абсолютно прагматичний і егоїстичний. Він – ефективний. Згадаймо 2014 рік і Крим.

Що зробила міжнародна спільнота? Висловила стурбованість. Приблизно тисячу років надалі можна висловлювати стурбованість. Тому поки Путін перемагає, це потрібно об'єктивно визнавати.

Про російських бойовиків на Донбасі та збитий Boeing 777 – читайте у другій частині інтерв'ю з Левом Шлосбергом незабаром на 24 каналі.