Про це розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр в авторській програмі Олени Трибушної "Перші особи" на 24 каналі. Також вона сказала, чи готова Україна до ймовірного загострення ситуації.

До теми Поступок Путіну не буде, – помічниця Блінкена перед візитом у Москву

Про ймовірний новий наступ Росії

До яких сценаріїв цієї зими готується влада і до чого готуватися нам? Ця пауза і затишшя, яке відбулося після перемовин Джо Байдена та Володимира Путіна, що воно означає? Що відбувається зараз на кордонах?

Насправді затишшя немає. Воно, можливо, інформаційне. Однак активність з боку Росії не зменшується. Ми чомусь оцінюємо лише воєнну активність. Насправді ж, якщо ми припускаємо ймовірність ескалації, то повинні враховувати, що це будуть не тільки заходи військового характеру. Це насамперед внутрішня дестабілізація.

Згадаймо 2014 рік. Що передувало агресії? Зараз є такі маркери:

  • намагання внутрішньо дестабілізувати політичну, економічну ситуацію;
  • диверсійна діяльність.

Це говорить про те, що робота йде з метою підірвати Україну внутрішньо, аби вона ослабла і не могла у належний спосіб реагувати.

Така ж історія з кордоном з Білоруссю – примусити Україну розосередити свої сили вздовж кордону, а не фокусуватися на конкретній частині. Це теж може бути елементом плану послаблення сил на певній ділянці.

Що стосується воєнної активності – визначимося, що напад вже відбувся. В нас дуже багато некоректних формулювань.

Чи буде завтра війна? Шановні, війна вже триває 8 рік. Територіальну цілісність порушено і міжнародний злочин вчинено. Далі можемо говорити про просування вглиб або ні.

Коли ми це обговорюємо, то виносимо назовні інформацію, яку вже дозволили оприлюднювати. Тим самим ми примушуємо ворога коригувати і змінювати свої плани. Ми повинні це усвідомлювати.

Публічна дискусія – це теж дуже важливий фактор іноді провокації, а іноді стримування ситуації, яка може бути у майбутньому. Те, що інформація є елементом злочину – це зрозуміло всім.

Ситуація, яка була місяць тому, коли була перша публікація у Washington Post і зараз – це різні ситуації і динаміка. Вона змінюється практично щодня.

"Перші особи" на 24 каналі: дивіться відео


Що ми спостерігаємо з важливого? Відбуваються постійні навчання, передислокація військової техніки, особового складу. Однак наразі, коли завершуються навчання, то особовий склад повертається, а техніка – ні. Це те саме, що вони зробили свого часу у Білорусі. Провели навчання, нібито вивели особовий склад, але вся техніка лишилась. Це важливий маркер.

Сказати, що створена вся інфраструктура, щоб просто завтра відбулась ескалація – так теж передчасно говорити. Однак недооцінювати цю загрозу не варто.

Вам у міністерстві після розмови Байдена з Зеленським стало очевидніше те, чого домагається Кремль стягуванням техніки до кордонів України?

Росія постійно демонструє цю військову силу і готовність її застосувати. Цю "гру м'язами", як ми її називаємо. Тут важливо зрозуміти, для чого вони її використовують. Цілей є декілька:

  • тактичні;
  • короткострокові;
  • довгострокові;
  • стратегічні.

Росія завжди використовує своє військове пожвавлення для політичного тиску. Треба орієнтуватися, що відбувається у міжнародному просторі. Якщо зараз актуальна тема "Північний потік-2", то Росія може використовувати це для публічних і непублічних перемовин з метою впливу на конкретно цю ситуацію. Також може спробувати примусити Україну до діалогу, на який ми не підемо – прямий діалог з представниками тимчасово окупованих територій.

Насамперед їх дратує наше євроатлантичне прагнення. Вони все роблять, аби цього не відбулося. Вплив на Україну – що вона повинна, на їхню думку, повернутися у контрольовану частину Росії – це глобальна мета, яка не буде знята з "повістки" нашої історії та географічного розташування.

Після того, як вони нагнали війська і Путін домігся розмови з Байденом – все наче стало на паузу. Це була його основна мета – посадити Байдена за стіл перемовин? Чи у нього була мета атакувати Україну, а Байден це зупинив? На що це більше схоже?

Важливо розуміти, що не один Путін у цій грі грає і не лише у нього є інформаційні інструменти і важелі впливу, тому це гра декількох сторін, міжнародна політика. Те, до чого він примушує одну сторону, інша може використовувати у своїх цілях.

Путін
Маляр: "Путін не один у цій грі" / Фото Getty Images

Ми повинні розуміти, що у будь-якому випадку це інструмент політичного впливу і тиску станом на зараз. Що може стати пусковим гачком, щоб ситуація погіршилась – дуже важко зараз прогнозувати.

Кілька разів вже лунала заява про те, що взимку нас чекає загострення і не виключено, що відбудеться черговий акт агресії. До яких сценаріїв готуєтеся цієї зими?

У нас була ця інформація від Головного управління розвідки. Це, власне, та інформація, якою ми керуємось у роботі. Частина вже дозволена до оприлюднення.

Мовиться про ймовірне загострення. Однак, щоб наші глядачі не сприймали це помилково. Мовляв, це математично вирахуваний прогноз і якщо він не збудеться – були не ті дані. Це абсолютно не так.

Секретна інформація потім дозволяється до оприлюднення. Якщо вона розкриває плани ворога – це привід для того, щоб вести дипломатичну роботу або навпаки – щоб західні країни зайняли жорсткішу позицію. Це певний процес, зокрема і політичний.

Якщо це спрацює, то загострення у ті дати, які прогнозувались, можливо, не буде. Всі працюють, аби цього не було і оприлюднюють дані, аби зупинити цей процес.

Варто прочитати Є лише один шлях, – російський правозахисник про те, як стримати Путіна

Про готовність України

Ви бачили карту, яку оприлюднило німецьке видання Bild. На ній видно, що Росія з усіх боків може піти в наступ. Якщо виявиться, що цей сценарій близький до правди, то наскільки ми готові?

Збройні сили готуються до всіх можливих сценаріїв, і у нас тривають навчання постійно.

  • По-перше, у нас на наступний рік (2022 – 24 канал) заплановано 26 міжнародних навчань по всіх можливих сценаріях. Ми все відпрацьовуємо.
  • По-друге, така приємна річ – у нас зараз армією керують саме бойові командири, з бойовим досвідом.
  • По-третє, не забувайте, що в нас уже 100 тисяч українців – учасники бойових дій. Тобто ми набули вже неоціненного досвіду в цій боротьбі з ворогом.

карта Bild
Припущення, у який спосіб Росія може наступати / Карта Bild

Ескалація в бік України – це геть не те, що в 2014 році. Сьогодні це набагато складніше зробити, бо ми сильніші. Для Росії це набагато дорожче зробити – це те, що заявив Байден після розмови з Путіним. Він попередив Путіна, що це буде занадто дорого.

Загрозу не треба недооцінювати, але ми повинні вірити нашим Збройним силам. Ми повинні розуміти, що щодня наші спроможності збільшуються і не треба забувати, що обов'язок захищати нашу державу покладений Конституцією на кожного громадянина.

Напередодні зустрічі Байдена з Путіним Олексій Резніков став героєм цікавого сюжету на CNN, де він заочно погрожував росіянам, розповідав американському журналісту, що якщо вони нападуть, то поїдуть назад в Росію у трунах. Сказав, що навіть якщо Росія кине на Україну 175-тисячне військо, то не зможе нас перемогти. Для кого було це послання? Як це сприймати українцям?

Олексій Резніков займає активну й жорстку проукраїнську позицію, що надзвичайно важливо саме для очільника Міноборони. Щодо кількості, то ми повинні бути щирими – російська армія одна з найбільших у світі.

резніков
Резніков гостро звертався до Росії / Фото 24 каналу

Коли ми обговорюємо спроможність і можливість чинити опір, повинні спускатися до деталей і розраховувати – якщо буде такий напад, така стратегія, чи зможемо ми на неї відповісти? Якщо це узагальнити, я можу тільки стверджувати, що зараз Росії буде значно складніше, ніж це було у 2014 році.

Ба більше, крім озброєння, досвіду, який у нас вже є, у нас сформоване національне ядро. Окрім військових, у нас велика частина населення, яке так само піде боронити Україну.

Зараз у нас є не просто "глибока стурбованість", як це було в 2014 році. Є серйозна підтримка західних країн, які засуджують дії Росії, тиснуть на неї дипломатично й накладають санкції.

Про нових військових очільників

Ви сказали про нових військових очільників. Як їх зараз сприймають на фронті? Як сприйняли призначення Дмитра Яроша?

Це надзвичайно мудре і правильне рішення насамперед президента, щоб у країні, що воює, армію очолювали саме бойові командири. Влітку 2021 року усі, хто стежили за новинами, бачили, що ці зміни відбулися.

Читайте також Ярош став радником головнокомандувача ЗСУ

Це вкрай важливо, бо це той досвід, який з книжок прочитати, вивчити чи скласти на екзамені неможливо, а потрібно пройти.

По-перше, це геть інше сприйняття всього, що відбувається на Сході. Насправді правильно говорити "війна в Україні", бо вона не лише на Сході. По-друге, це люди, які дуже чітко усвідомлюють, хто ворог. Повірте з особистого спілкування, у них є абсолютно зрозуміле ставлення до ворога з метою перемоги. Ці люди налаштовані тільки на перемогу на наших умовах.

Мовиться про поновлення наших територій у тих кордонах, які були до 2014 року. Дуже важливо, щоб усі однаково сповідували це розуміння.

Окрім того, наскільки я можу судити, армією прийшли керувати люди, які користуються беззаперечним авторитетом у військових і це надзвичайно важливо. Це дуже важливий елемент нашої спроможності й обороноздатності.

Щодо Яроша, мовиться про позицію радника головнокомандувача, але потім відбулися структурні зміни, яких зараз дуже багато і в Збройних силах, і в Міністерстві оборони. Інститут радника головнокомандувача ліквідували і створили ефективні групи з експертів, які готові фахово допомагати ЗСУ своїми порадами й можливостями.

Тобто він зараз не в статусі радника вже?

Юридично, наскільки я розумію, взагалі ліквідували цей інститут радників головнокомандувача на громадських засадах.

Про зміни у міністерстві

Ви встигли попрацювати трохи за попереднього міністра оборони і вже кілька місяців з цим. Щось змінилося на рівні міністерства, ухвалення рішень, бачення, як має щось відбуватися в державі?

Ключові зміни відбулися, коли змінили головнокомандувача. Крига скресла. Напруга відчувалася на момент, коли я вже прийшла на роботу. Зараз, мені здається, ми подолали усі ці перепони…

Важливо Станемо членами НАТО де-факто, щоб потім стати де-юре, – Резніков

Поділили владу й повноваження?

Навпаки, ми об'єдналися. Ми працюємо спільно і ті рішення, які у мене в повноваженнях, я не ухвалюю без спільної роботи зі Збройними силами. Тому що ми всі – і Міністерство, і ЗСУ – працюємо заради однієї мети. Немає того, що б нас розділяло, хіба якісь особисті речі, але в нас їх зараз нема.

Щодо змін – дійсно, якісь речі на часі, їх треба змінювати. У нас є певні підходи до формування бюджету Міноборони, структурні речі треба переглядати, систему управління, але ключове, що відбувається – це те, що ми постійно, планово, як у нас все це розроблено, переходимо до стандартів НАТО.

Дуже важливо, що наша армія стає міцнішою завдяки тому, що ми набуваємо не просто спроможностей, а в нас збільшується взаємосумісність з арміями країн-членів НАТО. У 2021 році в нас були спільні навчання, в яких брали участь 15 країн, більшість з яких – члени НАТО. Це дуже важливо.

У нас відбувається реформа військової освіти, кадрова реформа. Тобто всі зобов'язання, які ми на себе взяли щодо вступу в НАТО – все це планово виконуємо.

Є план за 2 роки навчити всіх військових англійської мови, щоб вони могли спілкуватися в рамках цього зближення з представниками НАТО?

Так. Нам регулярно допомагають країни-партнери і наші військові за такими програмами їздять і навчаються мови також. На нашу базу також приїжджають викладачі, тобто цей процес є.

Реформа військової освіти – одна з найуспішніших серед тих, які в нас є за напрямками. Вона відбувається планово і успішно.

Про вступ України в НАТО, російську пропаганду та інформаційну війну – читайте у другій частині інтерв'ю з Ганною Маляр незабаром на 24 каналі.