Водночас прокуратура не надала відповіді на питання щодо долі конкретних КП, в яких фігурував або міг фігурувати один з ексакціонерів банку – Cargill Financial Services International (CFSI), повідомляє РБК-Україна.

Читайте також Микола Лагун продовжує володіти офшорами і хоче списати кілька мільярдів боргів, – ЗМІ

За інформацією видання, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) здійснив виплати гарантованих сум вкладникам банку на 16,15 мільярда гривень. Це найбільші витрати держави у процесі "банкопаду" з 2014 року. Виплати здійснювалися коштом держбюджету, що призвело до інфляції та девальвації, за які зрештою заплатили всі громадяни.

РБК-Україна спробував актуалізувати у державних органів – на якій стадії перебувають кримінальні провадження та судові справи щодо власників "Дельта Банку": Миколи Лагуна (70,61%) та американської корпорації Cargill (29,39%).

Про роль останньої правоохоронці та ФГВФО чомусь несподівано забули,
– зазначають журналісти.

Як зазначає видання, у своїй відповіді ОГПУ відзвітувала всього про чотири кримінальних провадження, якими займалась Нацполіція. Хоча якщо проаналізувати повідомлення у медіа з 2015 року їх було більше. При цьому відкриття двох КП датовані 16 вересня 2022 року. Тобто це "свіжі" справи. Згідно з ними, обвинувальні акти вже передані до суду.

За даними ОГПУ, досудове розслідування у провадженні від 5 квітня 2017 року призупинене, бо підозрювані (менеджмент банку) переховуються від слідства. Ще по одному КП від 03 березня 2015 року слідство триває вже 9 років.

Щодо одного з кримінальних проваджень, за яким почались засідання за обвинувальним актом, судовий розгляд наразі зупинений. У медіа зазначають, що це відбулося у зв'язку з оголошенням обвинуваченого акціонера Лагуна у розшук в Україні за клопотанням прокурора 30 жовтня 2023 року.

В Офісі генпрокурора повідомили: "На теперішній час вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук з метою ініціювання спеціального судового провадження".

Водночас журналісти в публікації нагадали про дві кримінальні справи, які стосуються епізодів з виведенням понад 100 мільйонів доларів.

У січні 2016 року Фонд гарантування вкладів заявив, що з "Дельта Банку" були виведені активи на суму понад 100 мільйонів доларів через операції з акредитивами, пов'язаними з Cargill. Зараз це близько 4,1 мільярда гривень. ФГВФО визнав ці угоди нікчемними,
– пише видання.

"Ми побачили, що ті акредитиви не мають юридичної сили, і подали до суду. Загалом на компанію Cargill було укладено 17 фіктивних акредитивів на загальну суму понад 100 мільйонів доларів. Це так зване позабалансове "схлопування" на суму близько 2,5 мільярда гривень, яку втрачає банк", – заявив тоді ліквідатор фінустанови Владислав Кадиров.

Журналісти нагадують, що у лютому 2015 року, за місяць до введення в "Дельта Банк" тимчасової адміністрації, було укладено низку договорів про поступку права вимоги. Жоден з них не включав безпосередню участь "Дельта Банку". Всі ці угоди були спрямовані на виведення кредитів із проблемного банку. У результаті Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Мова йде про те, що один з акціонерів міг скористатись інсайдерською інформацією щодо проблем з банком і за схемою вивести свої кошти, не доклавши зусиль до рятування установи. А це може бути порушенням норм закону "Про банки і банківську діяльність".

Як пише медіа, згодом правоохоронці виявили, що ці операції мають ознаки фіктивних. А у схемі могли бути залучені також службові особи "Дельта Банку". Були відкриті кримінальні провадження. А Фонд через суди тоді добивався визнання недійсними низки правочинів про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Після кількох років боротьби ми все-таки змогли у Верховному суді довести незаконність операцій зі "схлопування", довести сам факт існування вимог і відкрити в такий спосіб шлях до стягнення цієї заборгованості,
– заявляла журналістам на той момент (2020 р.) директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут.

У 2019 році Фонд продав ці проблемні кредити на аукціоні. Зокрема пул активів купила фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Остання згодом відсудила відповідні борги. Тобто, і тут суди визнали, що "схлопування" за акредитивами було незаконним.

"Масштабна ліквідація банку, що тривала роками, залишила після себе значні фінансові втрати для держави та вкладників. Роль іноземних партнерів, таких як Cargill, у цьому процесі також викликає багато питань, які досі залишаються без відповідей", – зазначили у виданні.

А у 2024 році журналісти "Бізнес Цензору" дослідили, що Cargill, після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році, продовжив працювати в Росії. Російські структури корпорації за 2022-2023 роки заплатили в бюджет Росії 6,9 мільярда рублів податку на прибуток. У 2023 році їх виторг склав 130 мільярдів рублів. А чистий прибуток, у порівнянні з 2022 роком, збільшився з 8,1 мільярда рублів до 16,3 мільярда рублів.