Втрата мільярдів від ЄС: чому Рада поки що не розгляне Антикорупційну стратегію

Чому ухвалення Стратегії є критичним для бюджету

Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме законопроєкти про бюджет. Але з оновленого порядку денного на пленарний тиждень повністю вилучили ще один важливий проєкт – Антикорупційну стратегію на 2026 – 2030 роки, що зареєстрована в законопроєкті №15230-д. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Головною причиною скасування розгляду парламентар назвав брак голосів у парламентській коаліції. Через ігнорування таких змін Україна може недоотримати фінансову підтримку від Європейського Союзу. Адже виконання відповідного кроку з програми Ukraine Facility відкриває шлях до 420 мільйонів євро прямих надходжень. Загальний обсяг прив'язаної допомоги сягає 18 мільярдів євро.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило офіційний заклик до народних депутатів з проханням терміново ухвалити документ у першому читанні. Це крок до створення Дорожньої карти з верховенства права.

Корупція гальмує європейську та євроатлантичну інтеграцію України, суттєво знижує оборонні можливості держави, а також є ключовим ризиком у реалізації післявоєнної відбудови. Саме тому Україні необхідно й надалі впроваджувати комплексну, збалансовану, поступальну і проактивну антикорупційну політику шляхом ухвалення та належної реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на наступний період– йдеться в повідомленні.

Що передбачає новий документ та як він вплине на громадян

НАЗК спільно з Комітетом Верховної Ради та міжнародними експертами створили документ для системного зменшення корупційних ризиків. Основний акцент зроблено на дерегуляції, диджиталізації послуг та усуненні людського фактора через автоматичні онлайн-платформи.

Розробники проєкту пропонують:

• забезпечити високу ефективність та постійний розвиток загальної системи запобігання і протидії корупції;
• мінімізувати корупцію, зокрема в стратегічно важливих сферах, насамперед шляхом проведення системних галузевих реформ.

За даними соціологічних досліджень НАЗК, побутовий корупційний досвід громадян зменшився з 67,8% у 2008 році до 18,2% наприкінці 2025 року. Найбільш показовий результат зафіксовано у ЦНАП, де частка громадян, які стикалися зі зловживаннями, впала з 11% до 5%.

Нагадаємо, в інтерв'ю 24 Каналу експерт з питань боротьби з корупцією Андрій Білецький підкреслив важливість ухвалення антикорупційних законів для євроінтеграційних зобов'язань України. Він назвав кілька головних законопроєктів, які були б важливими для фінансування держави та забезпечення верховенства права.

До слова, для реформування названих сфер Україна та ЄС мають створити спільну робочу групу. Таким чином планується прискорити прогрес у досягненні проміжних критеріїв для вступу.