Рафаель Надаль - “король” світового тенісу
Бйорн Борг, Іван Лендл, Джон Макінрой, Джіммі Коннорс, Андре Агассі, Піт Сампрас - всі ці легенди світового тенісу свого часу беззаперечно були найкращими. Та не було “короля”.
Того самого “короля”, який став володарем ґрунтових кортів. Рафаель Надаль.
Історія іспанця починається з 2001 року. Коли про нього ще ніхто не знав, Рафа виходив на корти у піратських подовжених шортах та майці на короткий рукав з чітким планом у голові - підкорити усе і стати не першим, а єдиним та неповторним - і йому це вдалося.
Починаючи з 2005, Рафа починає свій приголомшливий рекорд. 81 перемога поспіль на ґрунтових кортах. За ці більш як 2 роки Надаль без поразок підкорив 16 турнірів.
Якщо проаналізувати усі виступи Рафи на червоному покритті, то з’ясується, що шанси суперників на перемогу у поєдинку проти іспанця складають не більше 4,5%.
Ну, звісно, як можна протистояти ліворукому феномену. При ударі Рафи м’яч отримує шаленого спіну, який досягає 2700 обертів на хвилину. Приміром у Агассі та Сампраса ця позначка зупинялась на 1400 обертах.
Протягом усього цього часу у Надаля є все, окрім одного - його вже звикли називати “королем”, та який “король” без королівського титулу - переможця “Вімблдона”. Адже тут тотальне панування Роджера Федерера, протистояння з яким для Надаля набуло принципового характеру. Рафа двічі поступався швейцарцю у лондонському фіналі.
І от настав цей час. Неділя, 6 липня 2008 року. Центральний корт. 4 години та 48 хвилин неперевершеного видовища. 413 розіграшів. 15 мільйонів британців спостерігали за історичним звершенням Надаля. Згодом цей мат назвуть найкращим в історії тенісу. Це була 18-та зустріч Рафи та Федерера, втім цього разу потиском рук після матчу ще ніколи не приносили стільки емоцій та радості іспанцю. Нарешті він досягнув того, чого так було необхідно, аби по праву стати найкращим.
Вже тепер Великому Рафі не личать піратські шорти та майка на короткий рукав, в яких він розпочинав свій шлях. Згодом у 2010 йому вдруге підкориться “вімблдонська” трава. І хоч на даний момент він віддав першу сходинку світового рейтингу, та переживати не варто…Повірте - списувати Рафу у його 25 зовсім не варто!