
Здобути волю будь-якою ціною. Під таким гаслом розпочалася та блискуче завершилася революція в Єгипті 1952 року. Організатори перевороту - офіцери єгипетської армії.
Революцію очолив молодий та енергійний Гамаль Абдель Насер. Повстанці хотіли одного - щоб Єгипет став по справжньому незалежною та сильною державою. І мрія офіцерів стала реальністю.
популярні відео
План змінити владу визрів у Насера давно, але реально його почали втілювати, коли араби програли війну 1948-49 років ізраїльтянам.
Економіка Єгипту перебувала у плачевному стані, усі стратегічні галузі контролювали іноземці, в країні процвітали корупція та хабарництво.
Насер, який в той час був підполковником, зміг згуртувати навколо себе інших офіцерів єгипетської армії, які понад усе прагнули змін. З року в рік вплив таємної організації "Вільні офіцери" лише посилювався.
23 липня 1952 року “Вільні офіцери” завдали удару. Одночасно виступивши в Каїрі, Олександрії та інших єгипетських містах, вони здійснили безкровний переворот та захопили владу. Короля Фарука І скинули, народ підтримав повстанців, які обіцяли радикальні зміни та загальне процвітання для країни.
Прийшовши до влади, заколотники одразу ж провели земельну реформу, зокрема виділили угіддя бідним селянам. Проте в середовищі “Вільних офіцерів” одразу ж намітився розкол. Генерал Мохамед Нагіб, якого призначили главою держави, хотів негайних демократичних перетворень - скликання нового парламенту та передачі влади від військових до цивільного уряду. Цьому опиралася група офіцерів на чолі з Насером. Підполковник вважав, що на перехідний період вся влада повинна перебувати лише в руках військових.
Після суперечок, які точилися 2 роки і кілька разів ледь не закінчилися збройним протистоянням, переміг Насер. Амбітний військовий одразу ж прибрав до рук усю повноту влади та встановив в країні військову диктатуру.
Але саме завдяки цій диктатурі Єгипет за дуже короткий час став провідним гравцем у регіоні.
Саме тому розлючені західні країни натравили на Єгипет Ізраїль. Попри втрату майже всього Синайського півострова, полковник не відмовився від своїх планів і довів справу до кінця – Суецький канал став єгипетським, престиж держави зріс, а Насер в очах пересічного єгиптянина остаточно перетворився на героя.
Однією з ідей фікс Насера був панарабізм - глобальне об'єднання усіх арабів у загальносвітовому масштабі.
Завдяки радянським кредитам та продуманим інвестицій за дуже короткий час добробут населення стрімко зріс. Попри диктатуру військових, єгиптяни з оптимізмом сприйняли зміни, а єгипетська армія з 1952 року стала найвпливовішою силою в суспільстві. Тому армія Єгипту не раз рятувала країну від громадянської війни та усувала від влади тих, хто загрожував здобуткам липневої революції.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter