Завжди був попереду: історія командира Назаренка, який врятував дивізіон ціною власного життя

Вдома Назаренка чекали дружина, донька, син та онучка. "У мене були найкращі 33 роки сімейного життя, це було дійсно велике та щире кохання", – розповіла дружина загиблого офіцера Наталія Назаренко.

Дивіться також Воїн, якого пам'ятатимуть навіки: все, що відомо про Героя України Олександра Мацієвського

Назаренка нагородили посмертно

Анатолій народився у сім'ї військового й приклад батька зіграв свою вирішальну роль. Він вирішив вступити до Хмельницького вищого артилерійського командного училища ім. маршала артилерії М.Д. Яковлєва.

Отримавши по закінченню вишу звання лейтенанта, Назаренко від 1989 до 2000 років обіймав посади від начальника розвідки штабу протитанкового дивізіону до командира артилерійського дивізіону.

Чоловік служив у Німеччині, а також працював юристом у банку в Хмельницькому. Крім того, він працював методистом науково-методичного центру професійного розвитку педагогічних працівників Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Викладав предмет "Захист України", проводив всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру "Сокіл" ("Джура").

Воїна нагородили посмертно / Фото "Факти"

Рідні загиблого військового розповіли, що він також вчителював в Іванковецькому ліцеї.

За словами рідних, Анатолій Назаренко любив готувати, влаштовував сюрпризи у вигляді смачних та романтичних вечерь. Чоловік мріяв добудувати будинок та зібрати у ньому всю родину.

25 лютого 2022 року Анатолій Назаренко був мобілізований до лав ЗСУ у третю танкову бригаду. Обіймав посаду командира новоствореної військової частини гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону окремої танкової бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ.

Донька військового Олена Слободянюк розповіла, що батько постійно телефонував із передової, записував відео та голосові повідомлення для внучки й так чекав на народження внука, проте не дочекався.

Останній бій офіцер прийняв 28 березня 2022 року. Командир тоді забезпечив організовану передислокацію артилерійського дивізіону з-під ворожих обстрілів та авіаударів.

"Тоді постраждало під час маневру всього 4 особи. З них загинув лише командир – наш батько. Артилерійський дивізіон не втратив керування та боєздатності після бойового зіткнення через чіткі та професійні дії тата, який до останнього керував підрозділом та залишався на полі бою", – розповів Роман, син загиблого воїна.

Воїна поховали у Хмельницькому / Фото "Факти"

Поховали героя із військовими почестями у Хмельницькому. Наказом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного підполковнику надано чергове військове звання полковник посмертно.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, його нагороджено орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).