Різдвяне диво на війні: як "Санта" врятував "Ісуса" після 94 днів на передовій

Про це розповідає 24 Канал з посиланням на BBC News Україна. Боєць 24-ї бригади ім. короля Данила розповів про своє дивовижне спасіння.

Читайте також Новорічне привітання Володимира Зеленського з 2025 роком: дивіться відео

Різдвяна історія на війні

На Донбасі, у місті Часів Яр, де тривають запеклі бої, сталася історія, яка на Різдво 2024 року принесла надію й тепло навіть посеред війни. Боєць із позивним "Ісус", який провів 94 дні на передовій, дивом опинився у безпеці завдяки своєму провіднику – "Санті".

Ця історія розпочалася ще влітку 2024 року, коли "Ісус" – 35-річний українець із двома вищими освітами – був мобілізований у Львові. Після короткого навчання в Україні та вишколу за кордоном він опинився в самому пеклі боїв у Часовому Яру.

94 дні у підвалі на передовій

Позиція "Ісуса" розташовувалася в підвалі житлового будинку на "нулі". Головне завдання – спостерігати та не допустити прориву росіян. Військові жили в умовах постійних обстрілів: майже кожного ранку починалися мінометні удари, ворог використовував дрони, а боєприпаси та їжу доставляли виключно дронами.

Ми жили в підвалі майже три місяці. Щоранку починалися мінометні обстріли, а дрони росіян не давали спокою ні вдень, ні вночі. Їжу й боєприпаси скидали наші дрони, а іноді доводилося обирати, що важливіше – спальник чи пайок– згадує "Ісус".

За три місяці боєць звик до побуту підвалу. За його словами, гігієна була мінімальною — вологі серветки чи одноразові душі. А з рідними спілкувався лише короткими голосовими через рації. Іноді зв’язок повністю зникав.

Ротації не було через бої

Заплановані ротації зривалися через складну ситуацію на фронті.

Мали нас замінити ще на 60-й день, але ворог почав наступ, і нам довелося залишатися. Це дуже важко – коли ти морально налаштувався на ротацію, а її немає. Просто чекаєш і молишся, щоб вижити– ділиться боєць.

Довгоочікувана ротація все ж відбулася, але лише після важкого поранення. Напередодні Святвечора позицію, де перебував "Ісус", накрили мінометним вогнем.

Його сильно контузило, уламки посікли руки й ноги. Коли дістався до сусідньої позиції, там зустрів "Санту". Це позивний у провідника, який евакуює поранених із передової.

Санта сказав: "Я тебе не залишу. Ти підеш зі мною, навіть якщо доведеться тягнути на собі". Це було справжнє диво– згадує "Ісус".

Під прикриттям густого туману вони пройшли два кілометри до евакуаційного пункту, звідки "Ісуса" доправили до стабілізаційного центру.

Коли мене привезли в госпіталь, я вперше за місяці побачив нормальну їжу – картоплю, салат, щось схоже на домашнє. Це було як із іншого життя– пригадує чоловік.

Різдвяний подарунок для мами

Ввечері 24 грудня "Ісус" зателефонував своїй мамі, яка кілька місяців не знала, чи він живий.

Мама плакала від радості, коли почула мене. Я сказав їй, що все буде добре, що ми вистоїмо. А ще розповів про Санту, який врятував мене– розповідає боєць.

Сьогодні "Ісус" лікується в госпіталі та сподівається на першу відпустку. Він упевнений, що ця історія не лише про нього, а про кожного, хто стоїть на захисті України.