
Як Стівенсон написав історію Джекіла і Гайда / Колаж 24 Каналу
Письменник, який подарував читачам "Острів скарбів", свого найстрашнішого героя побачив уві сні. Восени 1885 року Роберт Луїс Стівенсон працював над історією доктора Джекіла та містера Гайда, потерпаючи від тяжкої хвороби. За родинними спогадами, перший рукопис він знищив після критики дружини – і взявся писати заново.
Як нічний кошмар перетворився на світовий бестселер – розкаже 24 Канал.
Як письменникові наснився його найвідоміший монстр?
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року. Здоров'я часто обмежувало його плани, але не бажання писати. До середини 1880-х він уже здобув популярність завдяки пригодницькій прозі, проте потребував нових літературних заробітків.
Ідея про подвійність людської природи цікавила його давно. Бракувало сюжету, який дозволив би перетворити роздуми на захопливу історію. Розв'язка прийшла вночі. В есе "Розділ про сни" Стівенсон згадував, що побачив уві сні кілька сцен майбутньої повісті.
В одній із них переслідуваний Гайд приймав порошок і змінював подобу просто перед переслідувачами. Решту письменник, за власними словами, створив уже свідомо, після пробудження.
Чому перший рукопис опинився у вогні?
За спогадами пасинка письменника Ллойда Осборна, початковий варіант з'явився приблизно за три дні. Стівенсон працював із величезним захопленням і читав написане родині. Проте Фанні Стівенсон побачила в тексті нереалізовану можливість.
На її думку, чоловік написав страшну історію, хоча задум дозволяв створити значно глибшу притчу про людину. У першому варіанті Джекіл нібито був лихим від початку, а перетворення на Гайда лише допомагало йому приховувати вчинки.

Як письменникові наснився його найвідоміший монстр / Фото Вікіпедія
Фанні ж звернула увагу на внутрішній конфлікт, який міг стати серцем твору. За родинною розповіддю, Стівенсон погодився із зауваженням і спалив рукопис, щоб не спокушатися просто підправити невдалу версію. Це був радикальний спосіб змусити себе почати спочатку.
Як переписана історія стала бестселером?
Розповідь про повість, створену за кілька днів, стала частиною легенди про Стівенсона. Насправді після перших чернеток він продовжував переписувати й редагувати текст. Рукопис, який зберігається в Бібліотеці та музеї Моргана, надіслали видавцеві наприкінці жовтня 1885 року – приблизно через шість тижнів після виникнення задуму.
У січні 1886 року "Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом" вийшла друком. За перші пів року лише у Великій Британії продали близько 40 тисяч примірників. Книжка принесла авторові ще більше уваги, ніж його попередні успіхи.
Читачів захоплювала таємниця: на відміну від сучасної публіки, вони ще не знали, що пов'язує добропорядного лікаря з жорстоким Гайдом. Стівенсон поступово підводив їх до відкриття, яке робило історію страшнішою за звичайну розповідь про чудовисько. Монстр виявлявся частиною самої людини.
Саме ця думка допомогла повісті пережити свою епоху – і зробила імена Джекіла та Гайда впізнаваними далеко за межами літератури.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі