Компенсація за провали: як у Кремлі надумали здерти з росіян 40 мільярдів доларів

25 березня 2023, 16:00
Читать новость на русском

Скільки б Путін та його оточення не надували щоки й не робили вигляд, що Росія залишається гравцем на ринку енергоносіїв, це аж ніяк не є правдою. Москва показала, що як постачальник нафти та газу вона є вкрай ненадійним партнером, чим відлякала навіть ті країни, які не приєдналися до санкцій.

Десятки років Кремль робив все, аби репутація Росії у світі була бездоганною, щоб її сприймали як справедливу країну, яка здатна відстоювати власні інтереси – з мудрим президентом, другою армією в світі, а головне – як безальтернативного постачальника нафти й газу. Втім, усі ці образи зламалися буквально за одну мить, а Москва вилетіла з ринку. Як це сталося – читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Розворот не туди: чому Путін переорієнтувався на Азію та програв половину Росії

Після початку повномасштабного вторгнення та спроб Росії шантажувати Європу заради зняття санкцій, Путін вирішив піти ва-банк та спочатку перекрив постачання газу "Північним потоком-1", а згодом – взагалі підірвав обидва "потоки", чим фактично запустив процес самознищення країни-бензоколонки. Тепер у Кремлі відчайдушно намагаються вжити хоч якихось заходів для отримання нафтодоларів, однак це схоже на боротьбу з вітряками.

Доля Росії на ринку падатиме до нуля

До переходу війни в нову активну фазу, Москва користалася тим, що вкладала мільярди в проросійське лобі в країнах, які були цікаві Путіну. Загалом вся політика Кремля будувалася на сподіваннях, що нафтогазова залежність заважатиме цивілізованим державам відмовитися від накачування російського бюджету грошима. Такий цікавий механізм, коли жертви фінансують діяльність агресорів-терористів.

Однак, коли ситуація вийшла з-під контролю "видатного геополітика", з'ясувалося, що Росія буквально не здатна ані повноцінно переорієнтуватися на Азію, ані взагалі хоча б якось зберегти свою долю.

Зверніть увагу! До 2022 року Москва постачала 30% від обсягів газу та 20% нафти у світі. При цьому, половину видобутого "чорного золота" росіяни продавали країнам Євросоюзу. Туди ж ішло 75% газового експорту.

Після введення нафтового ембарго та фактично самостійного відрізання Європи від своєї труби, Путін втратив можливості заробляти мільярди та почав торгувати лише з країнами, для яких фраза bussiness as usual не виключає можливості співпраці з воєнними злочинцями. Однак, повноцінно замістити західних партнерів у грошовому еквіваленті азійські країни не змогли. Та не дуже й бажали, адже для чого їм переплачувати за те, що Кремль віддаватиме за просто так.

Через це Росія, буквально за кілька місяців після введення обмежень, за інерцією почала видобувати значно більше енергоносіїв, ніж може продати. А це означає лише одне: їй доведеться спалювати газ на родовищах та консервувати нафтові свердловини.

Згідно з прогнозами міжнародного енергетичного агентства, які було зроблено наприкінці 2022-го, вже у 2030 році Москва може втратити 50% свого ринку енергоносіїв. При цьому, її доля на світовому ринку газопостачання скоротиться до 15%, а на нафтовому – до 7%.

Однак тенденції показують, що ці цифри є занадто оптимістичними для Росії, бо той же Китай, який наразі є головним покупцем енергоносіїв у режиму Путіна, активно працює над переходом на зелену енергетику, а також не збирається збільшувати обсяги імпорту нафти та газу зі свого сировинного придатка.

Крім того, через світову тенденцію на відмову від використання класичних енергоносіїв у довгостроковій перспективі Росія взагалі опиниться у середньовіччі. Бо вже зараз вона позбавлена інвестицій та доступу до технологій, а коли через 20 – 30 років нафта буде коштувати копійки через свою непотрібність, Москва просто нічого не зможе запропонувати світу. Її шанси увійти в так званий "перший світ" втрачені. 

Нікчемні спроби погратися з ціною

Оскільки ж росіяни виявилися банально не здатними продавати все, що видобули, а їхні танкери з нафтою бовтаються в морі в надії, що якогось менеджера не мобілізують і він зможе реалізувати хоч кілька барелів, Москва опинилася у вкрай незручному становищі.

Наповнювати бюджет треба, але прибутки тануть на очах. До того ж війна коштує занадто дорого для збіднілої країни. Тому кремлівським чиновникам не залишається нічого іншого, як намагатися хоч якось підняти світові цінники на нафту. Однак зробити це, коли твоя доля на ринку мізерна, дуже важко.

Так, до прикладу, 21 березня російський віцепрем'єр Олександр Новак заявив, що Росія продовжить обмежувати видобуток нафти до червня на 500 тисяч барелів на добу. Зробив він це, вочевидь, аби вартість Urals хоча б трохи зросла. Однак, цього не сталося, хоча пропагандисти вже радісно доповіли плебсу, що після таких "потужних висловів" у Москви почали купляти нафту на 8 доларів дорожче.


Російська альтернативна реальність виглядає так / Скриншот з російських пропагандистських ЗМІ

  • Справжні графіки вартості бареля російської нафти насправді свідчать про подорожчання з 20 до 23 березня аж на 4,3 долара.
  • Втім, дисконти країн Азії вже точно не могли знизитися настільки. Тим паче, що вже 24 березня ціна знову почала падати.


Коливання ціни на російську нафту на світовому ринку / Скриншот minfin.com.ua

Та й загальний графік ціни на Ural натякає росіянам на наближення біди. Особливо на порозі загальної світової кризи.

Ринок починає лихоманити

Непереливки росіянам і через те, що в їхньому бюджеті закладена вартість бареля на рівні 70 доларів, тоді як реальна ціна, за яку в Москви скуповують "чорне золото" наразі є трохи вищою за 30 – 35 доларів. Однак і сподівання на світову кризу та збільшення цін у Кремлі плекають зовсім даремно, адже практика показує, що в часи лихоманки ринків Brent  суттєво падає в ціні та тягне за собою Urals.

До слова, 23 березня керівництво Федеральної резервної системи США вимушено відреагувало на банкрутство відразу трьох великих банків та підняло свою ключову ставку. Це миттєво призвело до падіння ціни на нафту. Крім того, все відносно нестабільно й у фінансових установ у Європі. У Швейцарії Credit Suisse довелося рятувати банк UBS, а згодом рекордно попадали акції Deutsche Bank.

До чого призведе епопея з банками у країнах Заходу, наразі спрогнозувати вкрай важко, однак коли у 2008 році світ сколихнула криза, все починалося зі США, а ціна на нафту тоді впала взагалі до 35 доларів. Якщо станеться щось подібне, китайці зможуть розраховуватися за російську нафту фантиками від цукерок.

Державі компенсуватимуть росіяни

Оскільки ж Путін та його поплічники продовжують відчайдушно потребувати грошей, а населення цілком підтримує знищення України, в Кремлі вирішили, що можна зробити так, аби плебс водночас і фінансував свою загибель, і безпосередньо віддавав життя на фронті.

  • По-перше, у Росії вже почали спалювати пенсійні накопичення свого населення.
  • По-друге, вже почали серйозно розглядати варіанти, як компенсувати збитки від недоотриманих газових та нафтових доларів. 

Схема дуже проста: здерти кошти з росіян. Саме так депутати Держдуми придумали рятувати бюджетні надходження. Мовляв, оскільки Росія підірвала "Північні потоки", посварилася з цивілізованим світом та недоотримує мільярди, кожен росіянин має за це заплатити.

Ось так просто доларові мільйонери та мільярдери, які роками крали гроші в жителів боліт, хочуть зобов'язати всіх підприємців купувати фіксований об'єм газу за формулою "бери або плати". Тобто навіть якщо бізнес не споживав "блакитне паливо", перерахувати гроші він все одно має.

А щоб тягар у 40 мільярдів доларів несли на собі не лише представники бізнесу, парламентарі нелегітимної Держдуми хочуть підвищити ціни для населення до "ринкового рівня".


"Обдиралово" свого населення – візитна картка Росії / Скриншот з російських ЗМІ

Загалом, все абсолютно в дусі Путіна та його оточення: президент обіцяв, що кожен росіянин отримає відсотки від видобутку корисних копалин. З доходами щось пішло не так, а от збитки поділять по-чесному.

Ба більше, в Росії як у країні альтернативно обдарованих вже почали карати компанії за падіння їхніх доходів та, зрозуміло, зменшення суми виплачених податків. Так, уже закриту "доньку" американської ExxonMobil Exxon Neftegas Limited зобов'язали виплатити 200 мільйонів доларів за буцімто "незаконне скорочення податкових виплат" до російського бюджету. І нікого не цікавить, що юридична особа просто вийшла з ринку з імовірною втратою активів на 4 мільярди доларів.

Тільки росіяни здатні на щось подібне: створити умови, за яких усі партнери стають колишніми та тікають з ринку, в якості помсти вкрасти майно, а потім шукати інших іноземних інвесторів в економіку. Мовляв, давайте заробляти разом, а якщо нам щось не сподобається, ми у вас щось відіжмемо.

Китай не хоче гратися в "Силу Сибіру"

То ж хіба варто дивуватися, що Сі та його режим, який має повний перелік важелів впливу на Путіна, не хоче додатково інвестувати в російську нафтогазову галузь. Пекін здатен майже повністю закривати свої потреби в нафті та газі, отримуючи їх існуючими торгівельними маршрутами та трубопроводами, та ще й, при цьому, зі знижкою. Навіщо йому лізти на "газову голку" бункерного фюрера, який цілком здатен зривати контракти та шантажувати, як тільки отримає точку опори.

Саме тому, як би там не загравав російський цар із китайським диктатором під час їхньої зустрічі, ніяких збільшень поставок з 22 мільярдів кубометрів на рік до 98 не сталося. Всі пропозиції Путіна побудувати "Силу Сибіру" товариш Сі відкинув. Та й взагалі "триденний" візит голови КНР завершився якось достроково, на що, як не дивно, ЗМІ чомусь не відреагували. Але факт залишається фактом: замість анонсованих трьох днів китайський президент пробув у Москві менше 48 годин. І це зовсім не свідчить про те, що переговори двох лідерів були успішними.