Публіцист та історик Василь Расевич на платформі IQ проаналізував, як змусити Росію дотримуватися санкцій, загнати її в правове поле, а також не допустити контрабанди.

До теми Нафтове ембарго проти Росії почало діяти: чи вдасться їй обійти санкції

Такі країни, як США, Канада, Велика Британія та Австралія ще раніше схвалили рішення відмовитися від російської нафти. З 5 грудня до цього рішення приєднався ЄС. Це означає, що на ринку з’являється величезна кількість "вільної" російської нафти. Ніхто не сумнівається, що Росія спробує перенаправити ці потоки зі Заходу на Схід. Що вона й робить з більшим або меншим успіхом.

Варто відзначити, що в Євросоюзі рішення повинні прийматися одноголосно. Можна згадати й про особливу нафтову залежність від Росії окремих його країн. Економічне та політичне русофільство, наприклад, Угорщини. А також про проблеми, які можуть виникнути в тих країнах, які мають на своїй території російські НПЗ.

Заради консолідованого рішення і, щоб не завдавати надто сильного удару по економіці, ЄС зробив виняток для Угорщини. Вже відомо, що південна гілка нафтопроводу "Дружба" продовжить якийсь час працювати. Не виключено, що це рішення схвалювали також з огляду на Україну, оскільки південна гілка проходить через усю нашу територію.

Читайте також: Угорщина "відстояла" право платити за російську нафту більше ніж 60 доларів

На території Італії перебуває великий НПЗ, що належить російському "Лукойлу". Проте уряд Італії робить радикальні кроки, щоб отримати контрольний пакет акцій на цьому підприємстві.

Тобто час злочинної безпечності, коли стратегічно важливі об'єкти в Європі могли належати Росії – минув. Окремі винятки на якийсь час зробили також і для Болгарії. Тому теоретично можливості для контрабанди нафти в ЄС залишаються. Але її об’єм мінімалізований та, ймовірно, буде під належним контролем,
– припускає Василь Расевич.

Справа в тому, що в ці країни Росія може продавати свою нафту тільки за дисконтними цінами. Протягом кількох місяців Індія та Китай не доплачували Росії по 25 доларів на кожному барелі нафти. І тепер ціна російського бареля коливається від 52 до 57 доларів в порту відвантаження. І навіть попри таку дешевизну, два індійські НПЗ вже відмовилися закупляти російську нафту. Відмовляється від частини торгівлі з Росією і Китай. І все через загрозу санкцій та незручності зі страхуванням.

Дуже важливо розуміти також, що санкції поширюються тільки на Росію, але не на тих, хто купує російську нафту. На цьому моменті дуже часто спотикаються навіть відомі аналітики, плутаючи нафтове ембарго зі забороною продавати високотехнологічні продукти Росії і взагалі з обмеженнями в торгівлі з державою-агресором. Це означає також, що в міжнародної спільноти немає широкого арсеналу механізмів для жорсткого впровадження санкцій, бо немає прямого впливу на торгових партнерів Росії. Але й тут знайшлися дієві моменти.

Захід вирішив діяти відповідно до норм міжнародного морського права:

  • Відомо, що жоден танкер не може легально вирушити в плавання без відповідного страхування. Морські перевезення й надалі залишаються дуже ризикованими з точки зору аварій та забруднення довкілля. Тому колективний Захід вирішив діяти через страхові компанії.
  • З огляду на санкції, відомі міжнародні страхові компанії вже відмовляються страхувати російські танкери. На них покладаються також обов’язки негайно повідомляти про всі випадки страхування. Відмовляються від незастрахованих контрактів і потенційні закупівельники російської нафти.
  • Світ також не буде визнавати "страхування", здійснене російськими фірмами. Незастраховані танкери не можуть перетнути Босфор, оскільки ризики екологічної катастрофи зростуть в геометричній прогресії. Все це спрацює за однієї важливої умови – якщо світ не закриватиме очі на махінації зі "зміною прапора", коли умовно грецькі танкери можуть стати, скажімо, ліберійськими.

Відомий російський експерт Міхаїл Крутіхін вважає, що одномоментна відмова від російської нафти нанесла б великої шкоди світовій економіці.

Актуально ЄС опублікував повний текст рішення щодо стелі цін на російську нафту: як це вдарить по Кремлю

Одночасне вилучення з нафтового ринку російських енергоносіїв призвело б до неймовірного росту цін на нафту у світі. Що своєю чергою дозволило б Росії, навіть за менші об’єми, отримувати більші прибутки від торгівлі нафтою. Також національні уряди добре розуміють, які наслідки для населення може мати підвищення на бензин і дизель. Значне підвищення цін на пальне призведе до відчутного подорожчання життя. Чим Росія обов’язково не промине скористатися, підбурюючи масові бунти в країнах Євросоюзу.

З огляду на це в Заходу залишився один із небагатьох методів впливу на Росію – це встановлення верхньої граничної ціни на нафту. Метод не радикальний і до певної міри розрахований на повільне виснаження російської економіки. Зрештою, як і всі санкції. "Стеля" на ціну, встановлена в межах 60 доларів за барель, для того, щоб не дати Росії в короткій перспективі отримати надприбутки.

Пропозиція Польщі та країн Балтії встановити верхню межу в 30 доларів, виявилася надто радикальною, а тому неприйнятною. Оскільки це не покривало б затрат на видобуток і дорівнювало б швидкому замороженню нафтовидобування в Росії. Чого Захід не лише боїться, але й розуміє, що не зможе забезпечити реалізацію такого великого плану.

Ні для кого не є таємницею, що основними статтями наповнення державного бюджету Росії є продаж нафти і газу. Можливо, такі обмежувальні заходи українцям видадуться недостатніми. В цьому випадку варто пригадати, що ще кілька місяців тому Європа навіть чути не хотіла про відмову від російських нафти і газу. А тепер відважилася на майже повну відмову від них. Зрозуміло, що світ остерігається негайного руйнування економіки Росії. Але аж ніяк не тому, що співчуває агресору.

Схоже, що світ вирішив "зварити" Росію, як жабу, на повільному вогні. Шкода, тільки, що в України нема такого розрахованого на далеку перспективу вибору. Її мета – це найшвидший розгром і перемога над Росією. А перемога може бути тільки завдяки об’єднанню спільних зусиль.

Світ не бажає зазнавати великих втрат і не хоче допустити ризиків від надмірної турбулентності у своїх економіках.