При цьому російське військово-політичне командування подекуди вживає максимально абсурдні кроки лише для того, щоб підкоригувати графіки для звітів, а також заради здобуття фейкових покращень. Наприклад, щоб не допустити тотальне зубожіння населення та хоч якось сплачувати пенсії, Кремль шалено друкує гроші. Чому Росія нагадує кульку, яка ось-ось лусне – розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Розворот не туди: чому Путін переорієнтувався на Азію та програв половину Росії

Зрозуміло, що при середньостроковій перспективі за умов шаленої кризи подібний підхід може тільки погіршити ситуацію. Втім, таких відверто шкідливих рішень Путін та його оточення наприймали настільки багато, що мильна бульбашка під назвою Росія лусне настільки гучно, що це почують навіть на міжнародній космічній станції.

Фактично всього лише за рік з моменту початку повномасштабної війни Росія перетворилася на суцільну країну-фейк, де члени уряду намагаються реанімувати напіврозкладене тіло економіки, а пропагандисти, немов оточення Сталіна у перші дні після його смерті, роблять вигляд, що вождь ще дихає.

Де-факто, країна-терористка вкрай швидко дезінтегрується з економічної карти світу, але Путін вперто сподівається на фінансове об'єднання з Китаєм, адже нічого іншого йому й не залишається. Це дуже схоже на ситуацію з продажем збанкрутованої компанії якомусь гіганту, коли перед пропозицією бухгалтери-аферисти намагаються роздути фінансові показники та штучно підвищити вартість активу.

Яскравим доказом того, що економіка Росії нагадує рибу-фугу, що надувається аби здаватися більшою, ніж є насправді, може слугувати ситуація з її банківською системою. Будь-яка людина, яка хоч трохи знається на фінансах, знає, що найголовнішим показником реального стану економіки є облікова ставка. Це відсоток, під який центральний банк надає кредити комерційним установам, а також приймає від них кошти на депозити. Цифра, яку встановлює регулятор, свідчить про те, наскільки здоровою є економіка країни.

Якщо її понижувати, банки зможуть роздавати людям "дешеві" гроші, а це призведе до появи у населення великих сум та збільшить попит на товари. Інфляція прискориться, а цінники зростатимуть. Підвищення облікової ставки навпаки зменшує тягу банків, підприємств та фізичних осіб до кредитів, тоді як кількість депозитів зростає (всім же хочеться вкласти гроші під вищий відсоток), що знижує темпи інфляції. Вочевидь, неадекватні рішення центрального банку щодо встановлення облікової ставки можуть призвести до неймовірного перекосу, що й відбувається у Росії. Пояснення цьому дуже просте: відповідальні за фінанси вимушені танцювати під дудку політичних забаганок керівництва держави.

Так, якщо на самому початку повномасштабного вторгнення очільник мінфіну Антон Сілуанов та керівниця Центробанку Ельвіра Набіулліна скористалися тим, що їм не заважали гасити пожежу на крейсері "Москва" , та, на жаль, прийняли низку дуже ефективних рішень.

  • По-перше, ЦБ миттєво задрав облікову ставку до рекордних 20%, чим дозволив курсу долара не полетіти у космос.
  • По-друге, у Росії ввели жорсткі обмеження на зняття депозитів та обмежили обмін валют.
  • Третім правильним кроком було закриття бірж із забороною продажу акцій.

Втім, оскільки просто та забути про всі проблеми було неможливо, а майже весь бізнес міг фактично померти за декілька місяців, головним фінансистам країни-агресорки довелося потроху відпускати ситуацію. А потім, коли витрати Росії на війну збільшилися до таких показників, які було просто неможливо стягнути, почався справжній екшн.

Політичні забаганки Путіна почали домінувати над економічною доцільністю, що призвело до розкручування маховика інфляції зі всіма наслідками. Центробанк буквально змусили зменшити облікову ставку до необґрунтованого мінімума у 7,5%.


Зміни облікової ставки Центробанком Росії за 2022 рік / Скриншот з російських псевдоЗМІ

На додаток до абсолютно неадекватних вимог Кремля імітувати вирішення проблем та не обрушувати на населення всю гіркоту життя водночас, це продовжило тенденцію множення економіки на нуль. Пожежі почали розгоратися в усіх галузях, а російські посадовці миттєво приступили до їх гасіння бензином.

Наприклад, після початку повномасштабної війни та погіршення загальної економічної ситуації, росіяни почали здебільшого думати про те, як обміняти свого сина чи чоловіка на кількамільйонну компенсацію та де дістати хоч пару зайвих рублів для харчування. Та ж невеличка частина жителів боліт, що мала змогу заробляти хоч якісь адекватні гроші, почала шукати варіанти конвертації "дерев'яних" у долари для збереження накопичень.

Тим часом Військова техніка та мільярди доларів: що отримала Україна від партнерів за рік війни

Зрозуміло, що такий мікроклімат зовсім не сприяв інвестиціям у нерухомість, тому банкам надали наказ роздавати іпотечні кредити. Мовляв, якщо забудовник розпродасть купу квартир, то проблема кудись зникне, проте так ринок не працює, бо платити за таке задоволення хтось все одно має. Все б нічого, але є величезний нюанс: ледве не чверть кредитів на житло у 2022 році взяли росіяни, чиї зобов'язання по щомісячних виплатах перевищують 80% від доходу. Тобто ці люди ніколи не зможуть розплатитися за нерухомість, а жодна установа ніколи б не визнала їх платоспроможними та не погодила видачу їм кредиту.

Однак Росія – це країна-фейк, де подібне цілком можливе. І це може призвести до банкрутства величезної кількості банків та схлопування ринку нерухомості як такого.

Адже коли 82% іпотеки приходиться на угоди із новобудовами, а ставка по багатьох кредитах є нижчою за 1%, це навіть гірше, ніж "МММ" у виконанні Пушиліна. При цьому кредитори після того, як ця піраміда розвалиться, на виході не отримають взагалі нічого, бо вартість заставного житла у цьому випадку коштуватиме навіть менше, ніж життя зека у групі "Вагнера".

Втім, найбільш епічним виглядає той факт, що коли у ситуацію втрутився Центробанк, було вже запізно, а різке посиленням умов щодо видачі іпотек практично зробило забудовникам евтаназію. Так, за даними Росреєстру, у лютому 2023 у Москві продаж нерухомості на первинному ринку впав аж на 48%. Інвестиції вийшли з чату.


Гойда на ринку нерухомості Москви / Скришот з Росреєстру

Про ситуацію в інших містах Росії, де попит на нерухомість завжди був не таким великим, а шанси звичайного населення вживу побачити мільйон рублів дорівнюють можливостям Путіна на взяття Києва, годі й казати.

Що тепер робитимуть кремлівські керівники у ситуації, коли жоден крок не призведе до покращення? Питання риторичне. Втім, треба визнати, воєнні злочинці вперто демонструють винахідливість та, на жаль, цілком вдало відтерміновують констатацію своєї економічної смерті. То ж, можливо, придумають варіанти, як переставити таймер на цій бомбі.

То ж не варто навіть пояснювати, як у такій ситуації почуваються російські банки. У них, звісно ж, усе добре. Однак лише на словах. "Сбербанк", наприклад, 20 березня взагалі дуже неочікувано оголосив про виплату рекордних дивідендів власникам акцій – по 25 рублів за штуку.

Рішення ж про виплати дивідендів керівники фінансової установи прийняли через "дуже гарні прогнози" та "відмінні результати за 2022-й рік". Мовляв, оскільки найбільший банк Росії зміг заробити чистими цілих 270 мільярдів рублів, то можна й держателів цінних паперів потішити. Тільки от є маленький нюанс: у 2021-му "Сбербанк" отримав прибуток у 1,25 трильйона "дерев'яних", а всі здобутки фінансової установи полягають у тому, що вона не працювала у збиток.

До теми У Росії лише 2 шляхи: обидва ведуть до зубожіння

Схема ж із рекордними виплатами вкрай проста та обїжджена на "Газпромі" у серпні минулого року. Інсайдери, яким відомо про наміри оголосити про дивіденди, почали скуповувати акції "Сбербанку" ще коли вони коштували 156 рублів. Після того, як наглядова рада офіційно оприлюднила про наміри заплатити більше, ніж реально коштують акції, їх вартість стрибнула до позначки у 202,8₽. Точно так було й із газовидобувною корпорацією, коли інвестори ринулися скупати цінні папери у надії підзаробити, однак до кінця дивідендної відсічки ціна сильно впала. Всі, хто володів інсайдерською інформацією, збагатилися. "Газпром" встиг заробити додаткові гроші з повітря, а прості гравці ринку це профінансували. Імітація успіху.


Вересень 2022 – пік закупівель акцій "Газпрому" на фоні завищених очікувань. Жовтень 2022 – зустріч інвесторів із реальністю / Скриншот сайту TradingView

Можливо, ситуація у банківському секторі Росії не настільки погана, як здається на перший погляд? Раптом у "віджатого" "Тинькоффа" все в порядку? Ні, здалося. Цей гігант боліт вправно йде на дно.


Акції банка "Тинькофф" демонструють впевненість у завтрашньому дні / Скриншот із сайту TradingView

Але при цьому на сайті фінансової установи, яка навіть офіційно за останні пів року показала прибутковість на рівні у майже мінус 10%, малюють обіцянки подорожчання акцій аж на 43,62%. Рекомендовано купувати (с).


Прогнози на рівні / Скриншот сайту банку

Однак навіть ситуацію з "Тинькоффом" не можна назвати максимально похмурою, бо існує російський "ВТБ". Така собі фінансова установа з активами на понад 20 трильйонів рублів, яка взагалі ніколи не показувала свою ефективність. Аби проілюструвати "професіоналізм" банку варто лише зазначити, що його наглядова рада виходила на біржу з продажем своїх акцій у кризовому 2008 році. Тоді вартість цінного паперу, судячи з усього, була обумовлена ціною листа А4, та складала аж 14 копійок (менше одного центу за тодішнім курсом). З того часу у "ВТБ" постійно вливали багацько коштів та проводили докапіталізації, однак станом на березень 2023 акція банку коштує 1,8 копійки (0,02 центи). Феноменальне від'ємне зростання на 96% у сталій валюті.

При цьому, судячи з усього, взагалі нікого з російського керівництва не хвилює, що один із грандів ринку може демонструвати хоч якісь доходи виключно за рахунок залучення додаткових інвестицій. І саме "ВТБ" щедро роздає кредити всім збитковим державним компаніям, тобто гроші постійно йдуть внікуди без шансів на їх примноження. То ж нема чого дивуватися, що коли майже всі російські банки полетіли у прірву, погіршало й нащадку радянського "Внешторгбанка". Що треба робити, коли така потужна фінансова установа вкотре не дає собі ради, а у держави грошей нема? Правильно, закинути їй у топку пенсії росіян. Тільки називати це треба не спаленням заощаджень, а привабливою інвестицією.

На початку 2023 "ВТБ" оголосив про те, що знайшов бажаючих придбати всі його акції у рамках другої додаткової емісії. "Щасливчиками" стали всі, хто відкладав свої гроші на безбідну старість у пенсійні фонди "Газпромбанку".


У топку "ВТБ" банку закинуть пенсії росіян / Скриншот з російських псевдоЗМІ

Загалом у чотири пенсійні фонди "Газпромбанку" росіяни принесли 1 трильйон 156 мільярдів рублів, і хоча на купівлю акцій "ВТБ" витратять не всі ці кошти (принаймні зараз), то нема ніякого сумніву в тому, що ніхто із вкладників ніколи не дочекається від фінансової установи ані копійки виплат. Адже якщо недержавний ПФ почав вкладатися у настільки ризиковані підприємства, а це ще й обумовлене політичною необхідністю, як то кажуть: "У нас є для вас погана новина". І всім наплювати, що згідно із законом недержавні пенсійні фонди мають вкладатися у надійні активи. У цьому контексті слоган газпромівських фондів "із турботою про ваше майбутнє" виглядає настільки ж епічним, як і новина на їх сайті із заголовком про гарантії від держави.


У "Газпромі" знаються на крадіжках грошей росіян / Скриншот із сайту компанії-спонсорки тероризму

То ж припущення про те, що невдовзі Росія почне вилучати у своїх громадян їх депозити вже не виглядають жартами.

Фактично єдиними фінансовими установами, які більш-менш нормально почуваються на російському ринку є міжнародні банки, котрим не соромно фінансувати вбивство мирних жителів. Виключенням можна вважати лише "доньку" UniCredit Group, що відпрацювала 2022-й зі збитками.

Так, згідно з відкритими даними, французька група Crédit Agricolе, яка офіційно заявляла про вихід з російського ринку, отримала за 12 місяців минулого року 3,7 мільйона євро прибутку. Угорський OTP Bank у Росії заробив значно менше, ніж у 2021-му, але приніс своїм власникам 3,9 мільярда рублів. А от Raiffeisen Bank, який навіть визнав "ДНР" та "ЛНР", і взагалі став банком №2 у країні-агресорці. Прибуток австрійського дочірнього підприємства зріс у 4,3 рази та склав 2 мільярди євро.

Такі показники обумовлені лише тим простим фактом, що ці банківські установи не потрапили під санкції та не є відрізаними від SWIFT. Вони миттєво стали монополістами на ринку грошових переказів, які залюбки допомагають населенню країни-терористки підтримувати фінансові зв'язки зі світом без якихось обмежень.