Імовірно, російське командування вважає, що може масово використовувати таку техніку проти ворогів, які не опанували ведення війни з використанням дронів, або проти України, якщо російським військам зрештою вдасться вийти за межі позиційної війни. На цьому акцентує увагу Інститут вивчення війни.

Навіщо Росія відновлює арсенали бронетехніки?

OSINT-аналітик 15 жовтня повідомив, що Росія поповнює запаси бронетехніки та самохідних гаубиць щонайменше на 5 базах зберігання.

За даними аналітика, окупанти поповнюють запаси танків Т-90М, бронетранспортерів БТР-82А, бойових машин піхоти БМП-3М, броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ на 22-й центральній базі танкового резерву Росії поблизу міста Буй Костромської області. Вона розташована приблизно за 730 кілометрів від кордону з Фінляндією.

Що змінилося на 22-ій центральній базі: дивіться відео

Також Росія поповнює запаси самохідних гаубиць 2С19 "Мста-С" на 80-му арсеналі ГРАУ поблизу Гагарки у Свердловській області, приблизно за 1780 кілометрів від фінського кордону.

Крім того, з 2025 року російські війська також поповнюють запаси гаубиць 2С43 "Мальва" та 2С44 "Гіацинт-К" у 374-му центрі забезпечення мобілізаційного розгортання Росії, який раніше був 216-ю базою зберігання та ремонту військової техніки. Об'єкт розташований поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія, приблизно за 185 кілометрів від кордону з Фінляндією.

Запаси техніки поповнюють і на базі біля Петрозаводська / Фото ISW

Ворог відновлює запаси бойових машин піхоти БМП-3М і БМД-4М на 6018-й центральній танковій базі.

Крім того, на 349-й центральній базі зберігання танків поблизу Топчихи в Алтайському краї, імовірно, відновлюють запаси модернізованих танків Т-72Б3М та бойових машин піхоти БМП-2. Ця база розташована приблизно за 3160 кілометрів від кордону з Фінляндією.

Журналіст "Радіо Свобода" Марк Крутов 16 жовтня повідомив, що супутникові знімки за 2025 і 2026 роки підтверджують подальші зусилля Росії зі збільшення запасів бронетехніки.

Як і де Росія може використати бронетехніку?

Росія дедалі частіше використовує тактику інфільтрації – просування невеликих груп піхоти без важкої бронетехніки. Через це окупанти рідше застосовують бронемашини в Україні.

Водночас Росія продовжує виробляти, ремонтувати та відновлювати стару техніку, накопичуючи її на військових базах. Однак це свідчить лише про часткове відновлення запасів, адже багато машин не нові, а відремонтовані.

В ISW зазначають, що Росія не відмовилася від планів масштабного використання бронетехніки. Про це свідчить і розміщення частини машин менш ніж за 200 кілометрів від кордону з НАТО, зокрема поблизу Фінляндії.

Це може вказувати на прагнення Москви посилити військову присутність біля Альянсу та підготуватися до можливих майбутніх конфліктів.

Водночас ризик наземного нападу Росії на Фінляндію або країни Балтії залишається дуже низьким, особливо поки триває війна в Україні.

Саме по собі відновлення запасів бронетехніки та переміщення її ближче до кордонів НАТО не означає, що Росія стала сильнішою або що загроза зросла.

Наразі невідомо, чи має Росія достатньо підготовлених екіпажів та інших сил для використання цієї техніки.

Масштабна мобілізація або зниження інтенсивності бойових дій в Україні могли б дозволити Росії укомплектувати екіпажі. Тоді її здатність вести механізовані наступи зросла б, а загроза для інших країн могла б посилитися.

В ISW наголошують, що НАТО має уважно стежити за розміщенням російських військ і бути готовим стримувати можливу агресію. Адже Росія може відносно швидко відновити здатність до масштабних наступів із використанням бронетехніки.