"Ринок нафти не в змозі нікому сподобатися", – такими словами змалював поточну ситуацію шеф відділу корисних копалин міжнародного фондового дому DWS Дарвін Кунг, маючи на увазі, що не має значення, піднімається чи падає ціна на нафту, а все одно хтось залишається цим невдоволений. Певно, він має рацію: на початку жовтня стрімке підвищення вартості бареля розцінювалося багатьма експертами, як загроза для міжнародних ринків – це, мовляв, підганяє інфляцію та може, таким чином, змусити національні банки багатьох країн Заходу вдатися до крутих заходів. З того часу картинка повністю змінилася: ціна на нафту полетіла додолу, неначе каменюка з хмарочосу – і одразу експерти заговорили про ознаки можливої світової фінансово-економічної рецесії.
Читайте також: Сплеск інфляції і нафта по 35: Центральний банк Росії підготував кризовий сценарій на 2019 рік
"Ведмежа перемога"
Барель "брента", який отримає покупець у січні 2019 року, коштує наразі менш, ніж 60 доларів США. Таким чином, за минулі 7 тижнів ціна нафти впала аж на цілих 25 доларів за барель. Це не лише найбільший "відкат" з початку 2015 року, а ще й найменша ціна з листопада 2017 року. Біржовики кажуть про "перемогу ведмедя" – тобто, такий стан, коли ціна на якийсь продукт падає більш, ніж на 20 відсотків від найвищої. Проблема подібної "ведмежої перемоги" зазвичай полягає в тому, що вона викликає на біржі сильний психологічний ефект, який призводить до того, що перелякані інвестори намагаються якомога швидше позбутися здешевілих акцій, що призводить до ще більшого падіння їх вартості.
Наразі падіння ціни на "брент" потягло за собою додолу й ціну на американську "легку" нафту WTI – її ціна впала нижче за 52 долари. Російський "юралс", як завжди, бовваніє десь посередині між цими показниками: близько 54 доларів за барель. На початку жовтня як "брент", так і WTI піднялися на найбільші позначки за майже 4 роки, але тепер всі експерти в один голос прогнозують їм падіння хіба що не до 30-35 доларів.
Наступного тижня ціна "брента" може вперше з осені 2017 року стати набагато нижчою за 60 доларів, – вважає, наприклад, Барбара Ламбрехт, аналітик ринку корисних копалин німецького "Комерцбанка".
Цей висновок підтримується звістками, що Організація експортерів нафти (ОПЕК) має намір знову збільшити обсяги видобутку нафти в грудні.
Тон у цих намірах задає Саудівська Аравія, яка на початку листопада довела рівень свого нафтового видобутку до нового рекорду – 11 мільйонів барелів щодоби. Слідом за саудівцями, рівень свого видобутку підняв і Ірак. Як вважає Барбара Ламбрехт, це повністю перекрило скорочення видобутку нафти Іраном та повторне введення США санкцій проти іранського нафтогазового сектора. Шостого та сьомого грудня OPEC проводить свою чергову зустріч у Відні й можливе подальще падіння ціни на нафту залежить від її результатів.
За прогнозами американського банку Goldman Sachs, "ведмідь" зупиниться лише в тому випадку, якщо країни-члени цієї організації разом проголосять про значне скорочення обсягів видобутку, а на це поки щось не схоже. Скажімо, та ж Саудівська Аравія на початку листопада заявила про свої наміри скоротити видобуток, а натомість його підняла, як вже було сказано, до рекордних показників.
Президент США Дональд Трамп в своєму звичному, "твіттерному" стилі написав, що це, мовляв, "чудово" та закликав саудівців не зупинятися на досягнутому. На його думку, падіння ціни на нафту для Америки – це все одно, що програма скорочення податків. Самі Сполучені Штати, за його словами, мають намір, у свою чергу підняти рівень видобутку нафти – за оцінками фахівців, наступного року слід очікувати рівень видобутку більший, ніж 12 мільйонів барелів щодоби.
Ціна на нафту йде вниз
"Гооосподі, нєєєєфть подніміііі!!!"
Цікаво, що від такого падіння ціни на нафту далеко не всюди знизилися ціни на бензин. Так, французькі споживачі навіть вийшли протестувати проти підняття урядом акцизів на продаж бензину, через яке ціна на літр 95-го застрягла десь на рівні 1,5 євро, а в Німеччині, де ціна на бензин навіть більша, продавці пояснюють, що мають великі проблеми з постачанням бензину через те, що ФРН пережила дуже сухе літо й наразі рівень води в багатьох німецьких великих річках такий низький, що просто неможливо перевозити бензин водними шляхами.
А от, щодо Росії – там розповсюджується чистісінька паніка, схожа на ту, яку можна було спостерігати в 2014 році, коли ціна на нафту стрімко полетіла додолу з майже 120 доларів за барель до 60 доларів. Паніка ця виявилася ще більшою через те, що подібний розвиток подій ніхто не передбачав – навпаки, ще на початку жовтня в Росії розповсюджувалися оптимістичні прогнози про те, що "криза минула" й що тепер нафта ростиме й ростиме, аж до приємних та жирних 100 доларів за барель. Насправді, подібні прогнози, як виявилося – річ дуже невдячна й тепер навіть з вуст найвищих "економічних командирів" Кремля можна почути невтішні думки про те, як виживати, якщо ціна на нафту впаде, скажімо, до 30 доларів. Щоправда, багато російських експертів вважають, що нафта коливатиметься в "коридорі" 65-70 доларів за барель, але цей прогноз, схоже, є, м’яко кажучи, знову занадто оптимістичним. Вся надія росіян – на американські санкції проти Ірану та на "торговельну війну" США проти Китаю, але ефект від обох цих подій, власне, вже має місце й падіння ціни він не зупинив.
Зрештою, в світі є лише три країни, які справді, великою мірою формують ціну на нафту. Вони виробляють разом приблизно 40% світових обсягів нафтодобутку. Номер один на цьому "п’єдесталі" - це, звичайно, США, які за минулі роки сягли лідерства завдяки новим, так званим фрекінговим технологіям. На другому місці – Росія, але це друге місце в багатьох сенсах є чисто номінальним: по-перше, російська марка "юралс" не користується таким великим попитом в світі, як "брент" чи WTI, по-друге ж – Росія має вельми застарілі технології видобутку й через це якість її нафти з року в рік падає. А нових технологій їй ніхто не продає, власні ж розробити несила. Й третє місце посідає Саудівська Аравія. Всі ці три країни мають зовсім, просто-таки кардинально різні інтереси на ринку. Президент США Дональд Трамп намагається тримати ціну на нафту якомога нижче, аби це допомагало розвиткові, власне, американської споживчої кон’юнктури. Саудівська Аравія, навпаки – досі хотіла б, аби ціна на нафту зростала: лише в цьому випадку в Ріада будуть гроші на реструктуризацію власної економіки, тому що саудитам давно вже кортить увірвати власну залежність від нафти – принаймні, з тієї пори, як вони побачили, що та залежність робить із Росією чи, скажімо, з Венесуелою.
Росія ж взагалі не може зіслизнути з "нафтової голки" – не має значення, чи буде ціна на нафту великою або малою. Російські державні підприємства на кшталт "Газпрома" та "Роснефті" за останні роки інвестували багато грошей у відкриття нових нафтових джерел на Далекій Півночі, а також в модернізацію інфраструктури. Ці гроші доведеться спочатку якось "відбити", а вже потім думати про те, як би позбутися нафтової залежності. Кремль заявляє наразі, що його цілком влаштовує ціна десь 53 долари за барель (власне, саме стільки й коштує зараз барель "юралса"), аби "втримати" російський бюджет, але ці заяви викликають, м’яко кажучи, деяку недовіру. Всі чудово пам’ятають, як з Москви в 2014-2015 сипалися подібні ж заяви, а кремлівські бухгалтери гарячково перераховували бюджет раз по разу, щойно нафта знову летіла додолу.
Проблема падіння ціни на нафту традиційно пов’язана для росіян ще з однією проблемою – падіння курсу російського рубля. В 2018 році, за думкою експертів, складалося враження, що курс російської валюти "відірвався" від нафтового курсу, але тепер, коли нафта знову полетіла додолу – виявилося, що цей ефект був нетривким: рубль теж почав знецінюватися. Іноземний капітал з новою силою побіг геть із Росії, інвестори вагаються та не поспішають вкладати свої гроші в російські виробництва. Російська економіка продовжує повністю залежати від нафтової та газової кон’юнктури – ні від чого іншого. Вона змогла вибудувати деякі резерви, коли ціна на нафту сягала 80 доларів – а нині що?
А нині – офіційний прогноз російського Центрального банку на 2019 рік становить 55 доларів за барель "юралса" та рівень інфляції рубля між 5 та 5,5 відсотками. Офіційний – означає "як завжди, надто оптимістичний". Ніхто не скаже, що вирішать країни ОПЕК, ніхто не підкаже, чи буде холодною зима в США та чи китайська економіка й далі ставатиме "холоднішою". Одне лише можна сказати точно: на жоден з цих факторів Росія не має жодного впливу. Тому їй доводиться вчергове "чекати у моря погоди" та водити хресні ходи, під час яких віряни тепер вже зовсім неканонічної Російської православної церкви співатимуть:
Боже кріпкий, Боже великий – нафту підійми! Аллілуйя-аллілуйя, нафту підійми та рубль підійми!
Читайте також: США ввели санкції проти Росії за поставки нафти в Сирію