Ми розмовляємо у невеличкій кімнаті, де живе Феріде разом із побратимами. Її ліжко щільно завішене тканиною. Так "Бусинка" тут, на Донеччині, за кількасот метрів від ворожих позицій, створила затишок, де може іноді побути на самоті.

Я родом із Генічеська. Коли закінчувала медичне училище, до нас прийшов воєнком і розповів, що в армії не вистачає медиків. І ми з подружкою вирішили спробувати військову практику. Спочатку було складно, а потім я звикла,
– розповідає Бусинка.

Вона татарка, найстарша донька в родині. Каже, що має батьків непоступливий характер, тож, довгі вмовляння близьких не йти до війська були марними.

Читайте також: Українські волонтери – наша асиметрична відповідь ворогам

Коли я сказала батькам, що збираюся до армії, вони ціле літо відмовляли, просили передумати. Але я стояла на своєму. Спочатку доводилося обманювати, що ми не в зоні АТО, а десь у Запоріжжі. Тато за цей час дуже посивів. Зараз вони теж не знають, де саме я перебуваю. Так, рідні підтримують, але більше – переживають. У мене є ще три молодші сестри та брат, який вчиться у кадетському училищі. Але, чесно кажучи, я би не хотіла, щоб він потрапив на війну,
– говорить дівчина.

Незважаючи на те, що кожна її ротація – на першій лінії, обстріли, каже, не такі вже й страшні.

Так, бували моменти, коли обстріли були такими, що земля ходором ходила. Але мені більше страшно не за себе, а за хлопців. Вони мені як рідні. Я тепер розумію почуття батьків. Та за весь період служби у мене не було серйозних поранених, і цьому дуже рада, – каже Феріде. – Як до мене ставляться побратими? Як до сестри, хто старший – як до доньки. У всьому допомагають. Якщо ти робиш свою роботу, то ставлення відповідне. Ще ніколи не чула, щоб хтось сказав, що мені тут не місце.

На запитання, що їй дали служба та війна, вона серйозно та вдумливо перераховує: досвід, нові знання, товаришів.

Після всього цього розумієш цінність життя, сім’ї та дружби, – резюмує "Бусинка".

Вони на війні, щоб їхні однолітки жили повним життям у мирних містах. Віддячити своїм захисникам та підтримати їх у боротьбі за нашу спільну перемогу можна тут.

Читайте також: "Граф Дракула вийшов на полювання": про війну, відвагу та смішні історії