Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Прямая трансляция на
      Последние выпуски

      Итоги первой недели изоляции

      -
      Изоляция - не каникулы / КМДА

      У тебя вдруг забрали все, что составляло твою жизнь.

      Головне: змістовно, стильно, легко і красиво переживати карантин не виходить. І от чому.

      Рекомендуємо: Найстрашніший ворог українців у боротьбі з вірусом

      1. Купувати відповідально я не вмію. Від слова зовсім. До цього у мене досить багато часу пішло на те, щоб припинити робити запаси. Я пару років тому досягла дзену по відношенню до свого холодильника. У мене морозилка практично була порожньою. Тому що одного разу ми вирішили: у нас немає вдома малих дітей і нам не потрібно робити оці дикі запаси на випадок хвороб чи термінового годування. Купили м'ясо – з'їли м'ясо. Купили рибу – з'їли рибу. Пельмені і вареники – вирішили не зловживати. Ну і завжди можна добігти до мами, яка має час і натхнення це готувати. Я не тримала вдома запаси крупів, макаронів і консервів.

      2. В перший тиждень ми з'їли майже все, що запасли. І я не придумую. Звісно, гречка і рис залишились. Раніше вдома ми їли не так вже й багато. Зранку кава і щось легке. Обіди, перекуси – на роботі, в кафе. Вечері – так, але для цього варто було забігти в магазинчик під будинком. А що зараз? Так, я готую їжу. Готую не дуже багато, бо рухливість все одно обмежена. Але, не дивлячись на харчові обмеження, ми все одно бродимо по кімнаті, натикаючись на шоколад, сухофрукти і горіхи. Ну і жуємо. Ну і зжували вже кілограми фініків, сушених абрикосів, журавлини і горіхів.

      3. От зараз роблю ревізію продуктів і намагаюсь спланувати покупки, виходячи із того, що ми будемо готувати і що нам треба купити із продуктів. Тобто, просто пишу меню. З одниією центральною стравою в день.

      4. Ковбасу і інші м'ясні вироби не купуємо. Зате купили сало. Бо ковбасу я вже кілька місяців не їм. Але, якщо вона у мене буде, я можу з'їсти всю ковбасну палку. А от з салом у мене інші стосунки – сала я багато з'їсти не можу. А воно точно поживніше і менш шкідливе. І заморозили розфасоване м'ясо. Тому що навіть невеликий шматок м'яса дозволяє приготувати більше їжі, до того ж різноманітнішої.

      5. Перші дня ми слухняно сиділи вдома. А потім – понеслось. Так, ми одягли маски, рукавички і окуляри. Але раптом я зрозуміла, що, якщо я сиджу вдома, то мені терміново треба посадити квіти. Бо раніше, через поїздки і постійну відсутність, не мала такої змоги. Поїхали до Епіцентру за горщиками і землею. Привезли. Все помили і побризкали антисептиком. Також поїхали в аптеку, бо дома майже немає ліків. Подруга написала список ліків, який має бути. Я купила першу порцію трохи раніше, а тепер треба було докупити другу. Потім ми поїхали за замовленими антисептиками, бо доставка, яку ми замовили, не справлялась. Потім ми поїхали до подруги саджати дерева. Бо дерева тяжко було вмовити почекати до кінця карантину. Вони і так вже тиждень чекали.

      6. Ми дуже обмежили спілкування з батьками, хоча вони і живуть поруч. Раз на 2-3 дні щось купуємо і відносимо. Хоча батьки виявились більш відповідальними, аніж ми. Вони завчасно закупилися і сказали, що місяць, раптом що, зможуть не виходити з квартир. Вони, правда, ніколи і не припиняли робити запаси. Батьки також сказали, що ніяких гробків в цьому році. "Потім поприбираємо, після коронавірусу". З розумінням поставились до того, що ми можемо бути інфікованими без наслідків, а вони можуть захворіти. Правда, наші батьки не голосували за Зеленського, і тут нам з ними значно легше.

      7. Ми виходимо до моря. Без масок. Бо я вже замучилась від різної інформації – носити, не носити, на вулиці треба чи на вулиці не треба? Так, тримаємо дистанцію з усіма людьми. Але ми її тримаємо скрізь. У нас немає балкону – високий поверх. Тому я не можу насолоджуватися посиденьками на балконі. Намагаюсь не їздити в ліфті. Не сідаємо ні з ким в ліфт разом, але так роблять і інші мешканці. Трохи ходимо сходами – верх і вниз. Але треба нарощувати фізичну активність всередині квартири. Поки до цього руки-ноги-тіло не дійшло.

      8. У будинку, до речі, намивають дезінфікуючими речовинами підлоги, витирають поверхні, ручки і так далі. Будинок на закритій території і ми платимо досить багато грошей за обслуговування. Але мені саме на таке ніколи не було жалко грошей, бо я точно хочу жити в пристойних навколишніх умовах. Ми миємо квартиру, додаючи дезінфектори, витираємо телефони і так далі. Без фанатизму. Я точно не перу і не буду прати кожного дня куртки, взуття і так далі – те, в чому виходжу. Руки, овочі-фрукти – миємо більш ретельно.

      Зверніть увагу: Кремлівська "фабрика брехні", або Мити треба не лише руки, а й вуха

      9. Ніяких онлайн курсів і всього іншого не проходжу. І станом на зараз навряд чи буду проходити. Ну, може, якщо рік сидітиму в квартирі безвилазно. Поки що є чим займатися по роботі. Роблю якісь домашні справи. Готую, знову таки. Попереду – розбір домашнього фотоархіву, чергове сортування книжок, розбір документів, квитанцій і все таке інше, ще раз перегляну гардероб – одяг і взуття. Для мене важливо чергувати сидіння за столом і хоч якусь фізичну активність.

      10. Я передзвонила до нашої сімейної лікарки, уточнила алгоритм дій в разі чого. Варто сказати, що я дуже свідома до всього, що відбувається і може статися в медицині. Тому точно не стану відволікати лікарку, якщо у мене заколе в боку.

      11. У нас є будиночок під Одесою, там жили батьки, але пару років тому вони переїхали до Одеси. Ми будиночок спочатку не збирались продавати, потім збирались, але не дуже активно. А от тепер будем садити там город. Трохи запізно, бо у наших краях сезон садіння починається рано. Раніше моя мама умудрялась наприкінці лютого картоплю саджати. Коротше, переїдемо в село. І це єдине, що мене втішає в цій ситуації. Типу є куди подітися. І там будинки далеко одне від одного. Хоча, краще все-таки було б його продати – нехай би люди жили весь час...

      12. Зараз навіть думати забороняю собі про наші фінансові стани і про те, як ми будемо вигрібати після цього всього. Але впевнена, що багато хто із нас точно зробить висновки про гроші, про заробляння і витрачання. Як каже моя мама: краще залишити, аніж не мати.

      13. Мені все-все, що з нами сталось – ДУЖЕ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ. Я не можу і не хочу сприймати все це, як канікули, неочікувану відпустку, можливість зробити щось, до чого руки не доходили, подумати про вічне, зайнятися рідними, навести стерильність в квартирі і так далі. У тебе раптом забрали все, що складало твоє життя. І підсунули взамін ерзац, підробку. Піклуючись про твою безпеку і життя. Блін, як же мене це бісить!!!

      Автор: Зоя Казанжи
      powered by lun.ua
      Предложения партнеров
      Комментарии
      Залиште відгук