Коронавірус впливає на серце: як убезпечитись?

2020 – рік пандемії, суттєвих змін в усіх сферах життя, а відтак і стресових явищ. Наслідки переживань і втрат відбиваються на здоров'ї кожного з нас. На жаль, статистика летальних випадків від серцево-судинних захворювань в Україні і без того стабільно висока. Минулий рік ситуацію, звісно, не покращив: з січня по жовтень 2020 року, за даними Держстату, від таких хвороб померло понад 350 тисяч українців.

Читайте також Смерть та побічні ефекти після вакцинації від COVID-19: як це пояснюють фахівці

Не секрет, що останнім часом багато ускладнень на сердце дає і коронавірус. Причому не лише у людей із ішемічною хворобою серця, але і у тих, хто раніше не мав подібних проблем. І як буде далі розвиватись ситуація з такими випадками спрогнозувати важко.

За досвідом Клініки для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, часто у тих, хто перехворів, діагностують такі наслідки:

  • перикардити (запалення листків перикарда, що, зазвичай, супроводжується накопиченням рідини у порожнині перикарда);
  • міокардити (враження серцевого м'яза міокарда, яке частіше проявляється порушеннями ритму та рідше болем у ділянці серця;
  • порушення системи згортання крові, що призводить до утворення тромбів, запальне ураження ендотелію судин (так званий артеріїт) та запалення коронарних судин (коронарит);
  • ураження коронарних артерій, що, в свою чергу, може призвести до ішемії міокарду, надто до інфаркту.

При чому проявляються ці запальні процеси саме у молодих пацієнтів. Поширена ситуація, коли хвороба пройшла безсимптомно або без ускладнень, хворий залишався вдома, але згодом з'явилася рідина у зовнішній сумці серця (перикард).

Як вчасно виявити проблему?

Для цього всім, хто перехворів на коронавірус, через два-три місяці обов'язково потрібно зробити ехокардіографію (УЗД серця), кардіограму, тест з фізичним навантаженням та отримати консультацію фахівця. Адже ви можете просто не помітити проблеми на початковому етапі.

Також після COVID-19 необхідно здати біохімічний аналіз крові на три показники: D-димер, феритин та С-реактивний білок. Вони вказують на згущення крові, появу хронічного запального процесу або його залишок після хвороби. Наприклад, якщо є рідина в перикаді, то ці показники можуть бути підвищені.

Рекомендуємо! COVID-19 пошкоджує кровоносні судини у більшості інфікованих дітей: дослідження

Велике значення також має рівень електролітного балансу в крові: калій та магній відповідають за наш серцевий ритм, за цим теж треба стежити. І останнє – обстеження щитоподібної залози.

Це основні речі, які в обов'язковому порядку слід перевірити всім – навіть якщо раніше не було виявлено супутніх патологій.

Що ж до людей, які вже мають серцево-судинні захворювання, то у них коронавірус може спровокувати загострення. Їм тим паче необхідно бути під спостереженням кардіолога – під час хвороби та після.

Зверніть увагу! COVID-паспорти для українців: чи варто чекати та чи будуть вони безпечними

Щоб загалом знизити ризики серцево-судинних захворювань, нам всім варто дотримуватися хоча б таких простих кроків:

1. Регулярний кардіологічний профогляд. Превентивно звертатися до кардіолога з 40 років.

2. Активний спосіб життя і розуміння свого стану при цьому. Консультування з лікарем.

3. Обмеження стресів та контроль маси тіла.

5. Розуміння свого генетичного коду: уважно ставитися до спадкових хвороб.