В серпні 2014 року в Україні була ліквідована держслужба у справах ветеранів та інвалідів і одночасно була створена служба в справах ветеранів війни та учасників АТО. Цей орган мав реалізувати державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників АТО.
Читайте также: Необхідно об’єднати всіх ветеранів, аби політики не використовували їх для прикриття, – Фріз
Але за 4 роки результати роботи цієї структури – малопомітні. Вона фактично не займалась розробкою та реалізацією державної політики у сфері соціального захисту ветеранів. Ветерани для Держслужби не були пріоритетом, а були лишень однією з категорій – так званим споживачем пільг, а реальні потреби ветеранів були чимось побічним. Ба більше, на рівні Кабміну не було окремої людини, яка б займалась лобіюванням інтересів ветеранів.
Неодноразово випливали пропозиції створити відповідне міністерство, але, окрім обговорень, справа тоді не пішла. Але в подальші роки значних змін у цьому напрямку не відбулось. На початку 2018 року була спроба обрати нового голову. Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. Конкурсна комісія переможцем оголосила Валентина Манька, який, м'яко кажучи, має не найкращу репутацію. У пресі його звинувачували у скоєнні кримінальних злочинів до та під час війни. А також те, що він був депутатом від "Партії регіонів" без активної участі якої, ця війна б не почалась.
Валентин Манько
І якщо ми ще якось терпимо численних регіоналів у нинішній владі, то Манько на посаді голови Служби у справах ветеранів – це був уже занадто. Чисельні ветерани та волонтери здійснювали тиск з метою недопущення його призначення. І якби не вони, то Манько зараз би очолювала цю службу. Але Кабмін вирішив прислухатись до голосу розуму та не затвердив результати конкурсу.
Процес створення Міністерства ветеранів було запущено в лютому 2018 року. Тоді парламентський Комітет у справах ветеранів, учасників АТО і людей з інвалідністю звернувся до Кабміну щодо створення профільного міністерства. А наприкінці лютого 2018 року Верховна Рада ухвалила звернення до Кабміну щодо створення нового відомства.
14 березня була створена робоча група, яка мала напрацьовувати пропозиції для Кабміну щодо створення міністерства. Робота відбувалась в чотирьох підгрупах:
- соціальна підтримка ветеранів,
- медичне забезпечення,
- вшанування пам'яті;
- розробка структури та напрямків діяльності міністерства.
В рамках робочої групи створили проектний офіс для розробки та систематизації матеріалів, які необхідні для формування відомства. А вже наприкінці березня 2018 року Кабмін розпочав процес створення Міністерства у справах ветеранів. А травні Петро Порошенко публічно цей процес підтримав.
Одночасно з цим відбулась інша подія, яка за чутками сильно вплинула на позицію президента. Річ у тім, що оточення формує у нього думку, що він користується повагою, підтримкою солдат та ветеранів війни. І насправді, підтримка його цими категоріями відчутно перевищує середньостатистичну у країні.
Але серед ветеранів є й інші. Є люди незадоволені роботою Генерального штабу, є люди, які йдуть з армії попри підняття там зарплат, є ті, хто незгоден з державною політикою щодо себе, є ті, хто просто ставиться до Порошенка критично. І один з них це наявно продемонстрував уникнувши рукостискання з президентом.
Ходять чутки, що після цього питання ветеранів стало для президента принциповим. Починаючи з травня 2018 року процес створення міністерства пішов швидше, але за кілька місяців знову забуксував. За даними наших джерел, забуксував він через чвари в середині самої коаліції. Призначення міністра має проголосувати Верховна Рада і частина коаліції, за нашою інформацією, просила в обмін на цю посаду віддати їм посади міністрів фінансів та АПК.
Але на початку листопада прем'єр-міністр запропонував реорганізувати Державну службу з питань ветеранів у профільне міністерство. І вже 14 листопада Кабмін її ліквідував. Через тиждень Верховна Рада призначила народного депутата з фракції БПП Ірину Фріз міністром України у справах ветеранів.
Ірина Фріз
28 листопада Кабінет міністрів під час свого засідання створив Міністерство у справах ветеранів.
Міністерство у справах ветеранів не є українським ноу-хау. Аналогічні міністерства є у Канаді, Китаї, Хорватії, Південній Кореї, Австралії, Франції та, звісно, у країні, яка воює частіше за усіх – США.
До складу американського Міністерства входять такі основні адміністрації:
- Адміністрація з питань медичного забезпечення;
- Адміністрація з питань пільг та привілеїв;
- Адміністрація у похоронних справах та з питань утримання місць поховання ветеранів військової служби.
Міністерство є другим у системі федерального уряду США за чисельністю персоналу, і п'ятим за розміром бюджету. У штаті міністерства працюють 377 805 чоловік, які обслуговують інтереси 18 мільйонів американських ветеранів. Його бюджет складає близько 200 мільярдів доларів, що у 4 рази менше за оборонний бюджет США, але у 4 рази більший, ніж оборонний бюджет Росії.
Щодо українського міністерства, то через політичні чвари всередині коаліції, отримати бюджет воно зможе лише у середині наступного 2019 року. У час турбулентності між виборами, а восени ми матимемо уже новий парламент та, цілком можливо, нового міністра.
Якщо ж говорити про бюджет міністерства, то навряд чи він буде більшим, ніж бюджет Держслужби у справах ветеранів. Насправді, найбільше шансів за таких умов міністерство має лише на повторення долі Міністерства у справах тимчасово окупованих територій або Міністерства інформаційної політики, діяльність яких далеко не усі вважають ефективними.
Однак за наступний рік можна встигнути прийняти нормативно-правову базу та вибудувати систему стримувачів та запобіжників, які закладуть фундамент та не дозволять політикам знову зробити це міністерство заручником політичних торгів.
В Україні нині понад 350 000 людей мають статус ветерана лише цієї війни. Досі діє совкова система пільг, які не є автоматично доступними для всіх і їх отримання часто залежить від зв'язків ветерана чи уміння оббивати пороги різних держустанов. Ба більше, нині відсутня загальнонаціональна база обліку ветеранів. Зате присутня велика кількість людей, які отримали цей статус з пільгами, які жодного разу не брали участь у бою.
Це лише частина проблем, які стоять перед новим міністерством. В якого іще нема апарату, нема бюджету на перші півроку існування. Зате є бажання різних політсил втручатись у його роботу і мати там свій інтерес.
Читайте также: Чому Росія розпочала військову агресію в Азовському морі: відповідь українського адмірала
Очікується, що міністерство буде займатися питаннями: психічної та фізичної реабілітації, вшанування пам'яті та героїзації, створенням можливостей для професійної переорієнтації й створення єдиного електронного кабінету ветерана. Та, на жаль, усе, що реально можна встигнути за перший рік роботи – це закласти фундамент нового відомства, роль якого з часом буде тільки рости.
Адже політики змінюються, агресори слабшають, війни закінчуються, а ветерани лишаються і від того, як держава дбає про них, залежить готовність людей за неї воювати.