Турборежим закінчено, виконавча влада практично перезавантажена. Після першого півріччя "романтизму" команда Зеленського входить у фазу прагматизму або опортунізму, кому як зручніше це називати. Відтепер більше не має значення попередня робота чиновників.
Интересно Тимошенко в очередной раз расписалась в приверженности олигархам, на этот раз – Коломойскому
Коломойський погіршив своє становище
Головне – здатність показати результат. Це єдиний спосіб зупинити політичну та фінансову кризи. Проголосувавши за закони, які унеможливлюють дефолт (про ринок землі та неповернення "Приватбанку" Коломойському), Україні вдалося уникнути найгіршого сценарію.
Фінансові ринки відреагували миттєво. Гривня офіційно зміцнилася на 2% за один день, а Нацбанк вперше з початку кризи не продавав валюту з резервів, а скуповував її. За тиждень назад до резервів повернулося 100 мільйонів гривень.
Ще один урок з цих подій – остаточне самознищення Коломойського. Він не просто протиставив себе міжнародним партнерам, здоровому глузду та інтересам країни. А спробував загнати в кут президента, шантажуючи підтримкою в парламенті. Та зрештою лише погіршив власне становище.
Український олігарх Ігор Коломойський / Фото UA.NEWS
Аби довести до кінця задумане, влада знайшла голоси і без Коломойського. Це означає, що тепер його золота акція не має жодної ваги. Він показав крайню межу, до якої може шантажувати.
Аналіз голосування "антиколомойського закону" демонструє, що з шантажем, залякуванням, "плюшками" та вмовляннями він спромігся назбирати голоси лише 37 "слуг народу". Дехто з них не голосував, дехто просто прогуляв Раду.
Обратите внимание Голый король: как депутаты голосовали за "антиколомойський" закон
При чому, як стверджує антикорупційний активіст Віталій Шабунін, кажуть, що за "погане самопочуття" в цей день депутат міг отримати компенсацію в 20 – 30 тисяч доларів.
Історичне засідання повністю пропустило 28 депутатів, з яких 17 раніше голосували в інтересах Коломойського. Також на засідання не прийшли 2 депутати з групи впливу Арсена Авакова.
"Антиколомойський закон" – це тільки один з багатьох випадків зіткнення інтересів олігарха і держави. Тепер так само важливо змінити лояльного олігарху керівника державної компанії Центренерго, що так і не вдалося довести до кінця попередньому прем'єр-міністру Олексію Гончаруку.
Що відомо про так званий "антиколомойський" закон?Так його називають через те, що фактично він спрямований на неможливість повернути олігархом Ігорем Коломойським націоналізований Приватбанк. Нині він активно судиться з державою через націоналізацію.
У 2017 році українська влада схвалила рішення про входження держави у капітал "Привату", аби уберегти банківську систему України від краху. Тоді власники свідомо доводили банк до банкрутства, щоб вивести з нього гроші вкладників. Держава ж після націоналізації вклала у "Приватбанк" понад 100 мільярдів гривень. Рада схвалила цей законопроєкт у першому читанні.
Також ходять чутки про посилення Коломойського на ще одному стратегічному об'єкті України. "Одеський припортовий завод" – це підприємство, до якого проявляв інтерес Азербайджан, треба віддати в руки стратегічному інвестору, що здатен забезпечити постачання газу.
Важливий урок з останніх подій: всі рішення треба ухвалювати вчасно. Втрата часу рівнозначна втраті можливості. Проголосувати "антиколомойський закон" можна було ще в листопаді, коли парламент ухвалював рішення в турборежимі, а навколо президента була згуртована монобільшість.
Сьогодні не було би гарячки, а гроші МВФ давно би лежали в резервах Нацбанку. Однак замість цього була спроба напрацювати компромісний з Коломойським варіант, який готувався на комп'ютері у його парламентського рупора Олександра Дубінського.
Цей законопроєкт був направлений в Міжнародний валютний фонд для узгодження, де авторство документа було легко встановлено – шляхом перевірки властивостей файлу в редакторі Word. Після того, як Фонд побачив там прізвище Дубинського, це підірвало довіру.
Читайте также Дубинский был у Коломойского перед подачей антиколомойского закона – Bihus.Info
Питання було відкладене на кілька місяців, його дотягли до кінця березня. Ще важливий урок останніх днів – в тому, що фракція "Слуга народу" здатна чинити опір нав'язаним кадрових рішень. Ба більше, продавлювати їх – контрпродуктивно.
Про що свідчать нові призначення
Вперше фракція влади відмовилося призначати міністра всупереч погодженням в ОП. Мовиться про Ольгу Буславець, запропоновану на міністра енергетики. Її лояльність до Ріната Ахметова викликала неприйняття всередині "Слуги народу", тож кандидатура була відкликана президентом.
Рада не призначила міністром енергетики Ольгу Буславець
Історія з бажанням Ахметова отримати під контроль всю енергетику може отримати продовдження. Близький до олігарха "слуга народу" намагався зібрати голоси за зміщення голови енергетичного комітету Ради та відомого критика Ахметова Андрія Геруса. Але все це виплило на поверхню.
Важно Ахметов наверстывает упущенное: спецпошлины на импорт из РФ подсадят Украину на иглу олигарха
Відбувається подальша фрагментація всередині "Слуги народу". Це означає, що треба шукати голоси для прийняття рішень навіть в середовищі ідеологічних опонентів. За призначення очільника МОЗ Максима Степанова голоси дала проросійська фракція "Опозиційна платформа – За життя".
А за закони про ринок землі і за неповернення "Приватбанку" не голосувала 1/5 частина фракції "Слуги народу". Дефіцит був покритий не тільки "Голосом", який раніше вже діяв синхронно з владою, але і вперше їй підіграла фракція Порошенка "Європейська солідарність".
Враховуючи, що попередній президент ніколи нічого просто так не робить, є ризик, що він спробує використати цю ситуацію як майданчик для переговорів для вирішення своїх питань.
Як Порошенко використовує ситуацію
Так, проголосувавши з владою, Порошенко захоче припинити розслідування кримінальних проваджень, які стосуються його зловживань в часи керівництва країною. При тому, що в деяких з них слідство просунулося дуже далеко. Наприклад, у справі викрадення та вивезення з України Михайла Саакашвілі підозру вручено колишнім прикордонникам, які, очевидно, діяли не з власної волі.
Так само зібрано багато доказів у справі про втечу судді Миколи Чауса, який був викритий у хабарництві, але замість тюрми потрапив на територію Молдови. Є всі підстави вважати, що це переміщення за кордон також не відбулося без підконтрольних Порошенку спецслужб.
Що відомо про справи проти Порошенка / Інфографіка 24 каналу
Крім намагання подружитися з владою в обмін на голоси, Порошенко максимально використовує ситуацію для відновлення власної репутації. Він знімає ролики, де особисто фасує продуктові набори. А депутат його фракції Микола Княжицький на камеру носить коробки з медичним обладнанням та спеціально роздмухує паніку про неготовність лікарень Львівщини протистояти епідемії.
Договорився до того, що у одній зі львівських лікарень можуть користуватися лише одним апаратом штучної вентиляції легень, за який заплатив сам Княжицький разом з екскерівником області та ще одним депутатом від Порошенка Олегом Синюткою.
Читайте также Шарий связан с кланами Януковича: как Аваков "помог" раскрыть связь
Усе це виявилося неправдою – як завжди, у стилі Княжицького, найбличого товариша та кума КДБіста-втікача Володимира Сівковича. Саме таким діячам знову дарують шанс на політичне повернення розкольники всередині "Слуги народу". Зависока ціна політичному егоїзму.