Що відбувається з експертизою?
В Україні відзначається щорічне збільшення не тільки кількості експертиз, а й зростання їх динаміки.
Читайте також: Уряд ухвалив 6 рішень на користь бізнесу
Так, якщо в 2014 році їх кількість зросла, за даними НІСЕ, на 65%, то в 2015 році – на 86%, а в 2016 – на 93%. Збільшення числа судових експертиз та новий порядок їх призначення, практично призвів до блокування роботи, як судів, так і слідчих органів. Відзначено випадки, коли проведення експертиз, в порядку черги, призначено на 2020 рік.
У такій ситуації говорити про дотримання принципу розумних строків розслідування не доводиться (ситуація виглядає ще більш критичною, якщо врахувати, що багато підозрюваних у справах з призначенням експертизи, знаходяться під вартою).
Як це було за радянської влади?
За радянської влади, експертиза призначалася слідчим самостійно, а винесена ним постанову про її призначення, – стверджувалося прокурором. Такий порядок призначення експертизи дозволяв, з одного боку, досить оперативно її призначати, з іншого, – дозволяв уникнути її проведення, якщо це було потрібно слідчому з тих чи інших причин.
Слідчий міг своїм рішенням відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи не тільки підозрюваному, але і захисникові, потерпілому, і навіть, прокурору. Такий порядок дозволяв на законних підставах порушувати основні права і свободи людини, довільно збільшувати терміни тримання особи під вартою.
Читайте також: Процедура жеребкування на вільні місця у школах буде вдосконалюватись, – експерт
Як експертиза призначається зараз?
Згідно із законодавством, в Україні діє судовий порядок призначення експертизи. Не тільки слідчий і прокурор, а й інші учасники кримінального процесу, повинні звертатися до суду з клопотанням про призначення експертизи. Суд же, розглянувши представлене клопотання і матеріали кримінальної справи, виносить постанову про призначення експертизи або про її відхилення. Винесена постанова слідчого судді може бути оскаржене у вищій судовій інстанції. Ми бачимо, що ці положення закону, дійсно, дозволяють краще захистити права учасників процесу, підвищити його об'єктивність, повноту і всебічність, роблять кримінальне судочинство дійсно змагальним процесом між захистом і звинуваченням.
Але, в той же час, такий порядок значно збільшує час, необхідний на призначення експертизи і на проведення всього попереднього слідства, значно збільшує бюрократизм слідчих процедур і навантаження на апарат судової влади, витрати робочого часу слідчого, оперативних співробітників і конвою.
Що пропонується змінити?
Для зміни ситуації, що склалася, пропонується внести зміни до статей 242 і 243 Кримінально-процесуального кодексу України. Законопроект передбачає призначення експертизи за постановою слідчого у тих випадках, коли в кримінальній справі ще відсутній підозрюваний (обвинувачений) і коли її проведення не зачіпає інтересів і законних прав і свобод інших учасників кримінального процесу.
До чого призведуть зміни?
Пропоновані зміни дозволять не тільки зменшити часові витрати і трудомісткість слідчої та судової роботи, а й допоможуть збільшити об'єктивність і повноту розслідування. Наприклад, в разі виявлення трупа з ознаками насильницької смерті, згвалтування або крадіжки. У всіх цих і багатьох інших випадках, від того на скільки швидко буде призначена і проведена експертиза, залежить, чи вдасться зібрати і закріпити всі можливі докази у кримінальній справі, виявити винну особу і пред'явити їй обґрунтоване, доведене звинувачення.
Необхідно відзначити і те, що прийняття запропонованої законодавчої ініціативи не передбачає будь-яких додаткових фінансових витрат і навіть призведе до скорочення фінансових витрат на правоохоронну діяльність, дозволивши перерозподілити кошти, що звільнилися на більш актуальні напрямки.
Читайте також: Російські банки та компанії в Україні можуть націоналізувати: в Раді з'явився законопроект