"Нинішнє літо – одне з найбільш насичених поганими новинами для Путіна за весь період його 20-річної влади. У Москві розкочується протестний рух, багато в чому спрямований проти нього. Літо почалося із смертоносної повені в Сибіру, в результаті якої загинуло 25 людей. На адресу влади посипалися звинувачення в тому, що вона вчасно не проінформувала жителів і не організувала допомогу. На півночі та сході Сибіру серія гігантських пожеж винищила 15 млн гектарів лісу (за оцінкою Грінпіс). Дим поширився від Сибіру до Уралу, вразивши легені мільйонів росіян", – пише журналіст LeFigaro Еммануель Гріншпан.
Цікаво: Польщі сподобався "план США із залякування Росії", – Die Zeit
Сколихнув світ загадковий вибух на іншому кінці Росії, в районі Архангельська, 8 серпня на морському випробувальному полігоні ВМФ, який призвів до загибелі семи людей (у тому числі п'яти фізиків-ядерників), було також багато поранених.
Інцидент викликав радіоактивне забруднення в цьому районі, що свідчить про невдале випробування нової ядерної зброї. За даними газети The Moscow Times, цивільний медичний персонал, який лікував поранених, отримав зараження радіоактивними ізотопами через відсутність попередження з боку армії. Це ознака того, що для влади, як і раніше, оборонні секрети важливіші, ніж захист населення, як це було під час чорнобильської катастрофи, – зазначає автор статті.
Гріншпан пише, що вплив цих інцидентів на рейтинг популярності Володимира Путіна ще не вимірювався, але останні опитування показали його поступове погіршення за останні півтора роки. Тільки 24% росіян вважають, що Путін "у подальшому зможе впоратися з проблемами країни", – повідомляє "Левада-центр".
"Це антирекорд для того, хто залишається – за відсутності конкурентної системи – найпопулярнішим політиком Росії. 38% росіян не хочуть, щоб Путін залишався президентом після 2024 року, коли закінчиться його нинішній термін, – акцентує Гріншпан. – У цьому контексті змін у владі з'явилася найгірша новина літа для Путіна. Значна частина населення Москви, чий спосіб життя наближений до європейського, більше не погоджується на нав'язування політичної системи, позбавленої конкуренції. Коли в середині липня виборча комісія не допустила десятки опозиційних кандидатів на вибори в Мосміськдуму, натовпи москвичів вийшли на вулиці. Уряд відреагував насиллям з боку поліції, ув'язненням лідерів опозиції та атмосферою безпрецедентного залякування. Однак це лише підсилило мобілізацію, якій немає рівних для літнього періоду".
Володимир Путін зберігав мовчання з цього приводу, надавши силовим структурам і меру Москви можливість так чи інакше справитися з цією складною політичною задачею. У дні протестів Путін завжди опинявся дуже далеко від Москви, з'являючись то в Балтійському морі, то в Криму чи Сибіру. Сподіваючись, що до його повернення протестний рух уже буде придушений,
– коментує Le Figaro.
На думку політолога Лілії Шевцової, "образ Путіна, який занурюється у батискафі чи катається на мотоциклі в Криму, означає не втрату контролю над силами безпеки, а бажання дистанціюватися від "дрібниць", які влада вважає незначними". "Органи влади не мають наміру йти на поступки, прогнозує політолог, а, навпаки, заточують свою зброю.
Влада спробує використати "протестне літо", щоб сформувати новий механізм захисту проти теорії змови", повертаючи відправнику звинувачення у втручанні (зокрема, у вибори в США, в європейські справи),
– передає Le Figaro.
"Російське МЗС уже звинуватило Берлін і Вашингтон у втручанні, тим часом як Рада Держдуми вирішила провести позачергове засідання "з розгляду фактів втручання у внутрішні справи Росії". Підтвердження цієї внутрішньої динаміки погіршує шанси на дипломатичне зближення з Парижем", – зауважує журналіст.
До важливого: Путін ніколи не стане "восьмим" серед лідерів G7