Прокуратура заявила 19 листопада, що зібрали достатньо доказів для звинувачення Віктора Януковича в організації розстрілів Небесної Сотні. Вони готові передавати справу до суду.

К теме Конец расследования Майдана: когда накажут главного палача

Паралельно Вища рада правосуддя вимагає від президента призначити одіозного суддю Віктора Кицюка та інших суддів Майдану, які покірно виконували вказівки Януковича.

Суди мали ключову роль за часів Майдану

Прокуратура завершила розслідування так званої материнської справи Майдану. Вона готова доводити у суді, що саме Янукович із міністрами внутрішніх справ та оборони, головою СБУ та іншими високопосадовцями давали вказівки, які призвели до розстрілу Небесної Сотні.

Ця справа доводить, що все насильство санкціонували вищим керівництвом держави, яке використовувало всі можливості для придушення протестів та збереження влади.

Це була кривава кульмінація Революції Гідності. Проте придушення протестів та переслідування учасників розпочалось із самого початку Майдану. Ключову роль тут зіграли судді.

Повний випуск "Правосуддя по-новому": дивіться відео


Саме вони забороняли мирні зібрання, чим розв'язували руки беркутівцям, кидали невинних за ґрати чи позбавляли автомайданівців прав керування авто. Головне те, що вони дали відчуття сили та безкарності тим, хто грубо порушував закон заради збереження чинного режиму.

Важно Раны были на лицах, их зашивали вживую: выпускники Богомольца о Революции Достоинства

В абсолютній більшості випадків підстав для таких рішень не було. Документи сфальсифікували, а майданівці були звіряче побитими й потребували захисту. Судді заплющували на це очі й засуджували абсолютно невинних на догоду владі Януковича.

Судді не поспішали "кидати" колег за ґрати

Після перемоги Майдану прокуратура розпочала розслідування і вже у кінці 2014 суддям Майдану оголосили перші підозри. Уся країна спостерігала за справами суддів Оксани Царевич та Віктора Кицюка, яких гучно позбавляли недоторканості та одягали на них браслети.


Справи Царевич та Кицюка демонстрували публічно / Колаж 24 каналу

За ними на лаву підсудних почали сідати й інші судді Майдану. Наприклад, посадовці апеляційного суду Києва Олександр Бець, Ольга Єфімова та Марія Приндюк, які залишали чинними всі свавільні рішення суддів. Також мовиться і про:

  • Ірина Татаурова – ув'язнила людину, яку переплутали з учасником Майдану і затримали, коли вона йшла додому з роботи;
  • Світлана Кушнір – відправила за ґрати 2 хлопців лише за те, що вони перевозили використані шини.

Загалом до судів передали обвинувальні акти щодо близько 30 суддів. Однак судді не спішили судити своїх же колег, а деякі прокурори відверто зливали справи.

К слову Вовк помог Моничу возглавить Совет судей: что он получил взамен

До того ж весною 2020 Конституційний Суд визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправосудні рішення. У підсумку Царевич та Кицюка виправдали. Вони ще не здійснюють правосуддя, але вже близько до цього.

Фальсифікації у рапортах і Межигір'я

Показовими є й окремі процеси над іншими суддями. Зокрема, в Оболонському суді на лаві підсудних сидять дуже цікаві судді:

  • ексголова Обухівського суду Оксана Степанова;
  • суддя Обухівського суду Олег Мора.


Ексочільниця Обухівського суду Степанова – на лаві підсудних / Фото "Резонансу"

Вони на підставі сфальсифікованих рапортів засуджували учасників поїздки до Межигір'я. Проте це ще не все.

Мора отримав справу шляхом втручання у систему авторозподілу. Швидше за все на це впливала саме Степанова, оскільки вона довіряла лише йому, тоді як інші судді влаштували їй спротив.

Степанова ж була близькою до всесильної у часи Януковича голови Печерського суду Києва Інни Отрош. Усе свідчить про те, що Степанова саме завдяки Отрош і стала головою суду, а потім відпрацьовувала засудженням автомайданівців.

Про це свідчить і те, що адвокатами Степанової є партнерка Андрія Портнова та син тієї самої Отрош.

Справа судді Степанової

Нещодавно було засідання, де допитували суддю Степанову. Одним із головних питань був її зв'язок із високопосадовцями часів Януковича, зокрема Отрош.

І я, і прокурор намагались з'ясувати саме це. Однак суддя Сергій Родіонов, який головує у справі, зняв абсолютно всі питання. Він повністю заблокував можливість встановити важливі для справи обставини та ще й зробив мені зауваження.

Интересно "Цукерберг написал письмо": как работала фейсбук-страница Майдана

Я бачив багато, але не сподівався на таке відверте підігравання обвинуваченій. Звісно, я заявив відвід, але інший суддя його відхилив. Тож сумнівів щодо результату у цій справі більше не залишилось.

Здавалось би все зникло й шансів на будь-яке реальне покарання суддів Майдану вже немає. Так, перспектив небагато, але на диво саме 2021 року у справах суддів Майдану таки є прогрес.

Європейські суди на боці України

Насамперед треба згадати, що у січні 2021 року Європейський суд ухвалив одразу 5 рішень за скаргами потерпілих майданівців. Це студенти, яких розганяв беркут 30 листопада. Мовиться і про:

  • активістів, яких свавільно затримували й арештовували у Києві та Дніпрі;
  • Юрія Вербицького, якого викрали та закатували до смерті.

Тобто судді діяли під впливом влади й ухвалювали свавільні рішення. Це дуже важливо, бо досі жоден український суд такого не визнав. Проте тепер є шанси, що й у нас нарешті побачать очевидні речі.

За цей рік до суду передали обвинувальні акти щодо знакових суддів – колишніх голів Дніпровського суду Неллі Ластовки та Володимира Хіміча.

До речі, загалом із Дніпровського суду на лаві підсудних за справи Майдану перебувають 6 суддів. Якщо рахувати ще й відомого банками хабарів Миколи Чауса, який теж є суддею Майдану, то всі 7.

Як вам такий суд, де третина суддів, звинувачують у серйозних злочинах?

Бабенко й Аблов як фігуранти гучних справ

Ще однією знаковою подією є повідомлення підозри ексголові Апеляційного суду Черкащини Володимиру Бабенку. Під час Майдану у Черкасах затримали та кинули за ґрати близько 60 людей. Серед них і один із лідерів Автомайдану Сергій Хаджинов.

Слідство встановило, що Бабенко збирав голів районних судів на виконання вказівок керівництва держави. Він вимагав від них забезпечити взяття під варту всіх затриманих активістів.

Ще у 2019 році Бабенко втік у відставку та наразі переховується за кордоном. Проте тепер є імовірність, що рано чи пізно, і він опиниться на лаві підсудних.


Бабенко виступав проти активістів Автомайдану / Фото Центру інформації про права людини

Значний прогрес є у справі спроби розгону Майдану у ніч з 10 на 11 грудня. Тоді беркути прикривались рішенням відомого судді Окружного адмінсуду міста Києва Євгенія Аблова, яке фактично зобов'язало їх це зробити.

Підставою рішення став позов громадянина Євгена Гриненка, якому барикади та мітингувальники заважали гуляти Майданом і Хрещатиком. Аблов за 5 годин, тобто просто блискавично, розглянув позов та задовольнив його.

Безумовно, що без домовленості з головою ОАСКу Павлом Вовком це було б неможливо. Гриненко у суді визнав усі факти, але Голосіївський суд закрив справу за закінченням строку притягнення до відповідальності.

До суду вже передали обвинувальні акти щодо прокурорів Тимченка та Руденка. Далі пряма дорога до самого судді Аблова та його шефа.

Прокурори Донський та Іванов налаштовані рішуче. Якщо не буде серйозних перешкод, то є шанс, що і засновники вовчого кривосуддя стануть обвинуваченими. Проте перешкоди будуть.

Більшість суддів відчувають безкарність

Судді й далі впевнені у власній безкарності. Нещодавно Вища рада правосуддя знову закликала президента довічно призначити суддями близько сотні осіб, яких Громадська рада доброчесності визнала недоброчесними.

Обратите внимание Как спекулируют на Революции Достоинства: 2 конкретных примера

Серед них є і судді Майдану, зокрема Тарас Заєць та Андрій Ключник зі Святошинського суду, які кидали майданівців за ґрати. Також Олена Ізовітова-Вакім, яка заборонила Майдан у Харкові й уже згадуваний Кицюк, який взагалі не пройшов оцінювання.

Близько 20 громадських організацій звернулись до Зеленського із закликом не призначати цих суддів і поки президент їх чує.

Нагадаю, що загалом суддів Майдану близько 350. На сьогодні на посадах залишилось 57%. Понад 150 суддів, або 43% вже не працюють, а 60 звільнили за порушення.

Цього явно недостатньо для реального очищення, але вже навіть в Європейському суді знають, хто такі судді Майдану. Я вірю, що нова хвиля судової реформи остаточно змиє цю ганьбу з лиця українського правосуддя.

Не опускаймо руки. Боротьба за цінності Майдану й чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.