Сохраним закон о языке: почему просто разговаривать на украинском мало

Я народилася і зростала у Львові. Моя родина була україномовною, добре володіли польською, а тато й німецькою мовою, якою кілька років вчився на політехніці.

Як тільки у дворі з'являлася російськомовна дитина, ми всі починали говорити російською, тому що та дитина чи удавала, чи таки не розуміла української.

Читайте також: Я перейшов на українську і ось, що зрозумів

Мовне питання має зникнути з порядку денного

В українській школі з мовою все було добре, жодних спроб перевести будь-які предмети, крім власне російської мови і літератури, на російську не було.

В лісотехнічному інституті на перших курсах також все було добре. Українською викладали і математику, і фізику з хімією, опір матеріалів, технічну механіку і філософію з історією КПРС, ряд інших спецдисциплін. В якийсь момент все навчання вказівкою з Москви перевели на російську мову. Ми її вчили, включно з термінологією. Українська термінологія, звісно, була і далі залишається, просто на певний час її витіснила російська.

Але повернути українську у виші насправді нескладно. Викладачі мають достатній інтелект і можливості, щоб опанувати українську мову самостійно або на курсах. Студенти, молодь, тим більше, вони легко пристосуються, навіть якщо інколи в житті не чули жодного українського слова! І за – 4 – 6 років ми матимемо 100% випускників, які володітимуть українською, принаймні для професійної діяльності.

Для розширення функціональності та вжитку української мови Український інститут книги має намір розвивати програму перекладів важливих для інтелектуалів усього світу книжок українською мовою. Такі переклади дозволять збагатити українську мову професійного спілкування інтелектуалів.

А навчити в школах дітей не лише говорити, а й думати українською – ще простіше.