Я перейшов на українську і ось, що зрозумів

Останні три роки я публічно спілкуюся українською. До того рідна виходила з моїх вуст набагато рідше. З деякими друзями досі розмовляю російською.

Зверніть увагу! Бажання догодити Кремлю? Хто і чому хоче скасувати мовний закон

Що для мене українська мова?

І от, що я маю вам сказати. Можна розмовляти російською та бути українцем. Правило про перехід на мову співрозмовника – маячня. Можна балакати та думати тією мовою, якою зручно. Але. Державною мовою має бути лише українська. Без варіантів та компромісів. Одна єдина. Особливо зараз, коли країна у стані війни, а мова – у стані жертви.

Тільки-но українська в житті людей почне переважати (її буде чутно в магазинах, кафе, будь-яких державних структурах), то обурення зникне. Бо українська стане природною. Як само собою.

Висловлювання про те, що мова роз'єднує людей – дурниці. Мова об'єднує та дає відчуття дому. Коли я перейшов на українську, то почав більше любити свою країну та глибше її відчувати. Нібито ми – це щось єдине та нероздільне.

Це як пірнути в енергетичне джерело. Я відчув силу, захист та любов.

Наостанок. Розмовляйте тією мовою, якою подобається. Але пам'ятайте одне: якщо ми дамо забрати у нас українську, то зникнемо як нація. Це моя позиція стосовно мовного закону.