Вирішальний момент: як захистити й забезпечити незалежність антикорупційних органів

18 ноября 2017, 18:00
Читати новину українською

Скандальні викриття фальсифікацій і зовнішньої керованості НАЗК підтвердили одну дуже важливу річ – найвищі посадовці держави відчувають дикий, практично тваринний страх, що антикорупційні органи можуть насправді запрацювати. Мене звати Олександра Дрік, і ми розпочинаємо Антикорупційний майдан.

Ганна Соломатіна, голова департаменту НАЗК, яка перевіряє електронні декларації, відкрито заявила про фальсифікацію результатів перевірок і залежність керівництва НАЗК від Адміністрації Президента.

За свідченнями викривачки, всі рішення НАЗК погоджував "контролер" з Адміністрації президента, і там, де справжні висновки про результати перевірки були "неправильними", вони фальсифікувались, в той час як інші перевірки проводились "на замовлення". Скандальні заяви колишньої працівниці НАЗК підтвердили те, що давно було очевидно у громадському середовищі.

У багатьох попередніх випусках я говорила про те, що НАЗК не є незалежним органом і що жодне важливе рішення там не приймається без зовнішнього втручання.

Ба більше – його успішно перетворюють в орган для політичної розправи. Однак не менш важливим за саме викриття є те, як представники влади відреагували на нього.

Читайте також: Антикорупційні пси Порошенка, або звідки у НАЗК з'явилось два обличчя

Вже наступного дня члени Комітету із запобігання корупції від Блоку Петра Порошенка, Народного фронту разом із регіоналами з "Опозиційного блоку", "Волі народу", "Відродження" заблокували засідання, на якому збирались заслухати Ганну Соломатіну.

Чого бояться ті, хто ще вчора розказував про створення НАЗК як свою перемогу, і кого сьогодні викривають у саботажі його роботи? Яких наслідків відкритого обговорення вони намагаються не допустити? Відповідь дуже проста: нарешті не тільки експерти, але вся країна зрозуміє, що купка людей на чолі з Президентом відверто зливає державу.

Читайте також: Керівництво держави боїться тваринним страхом антикорупційних органів, – Дрік

Розуміючи, що є першими клієнтами нових антикорупційних органів, в страху втратити все, разом зі свободою, вони підуть на будь-що, аби себе захистити.

Для цього потрібно зберегти чинну систему, в якій всі між собою тісно пов’язані корупційними зв’язками. А це значить, що антикорупційні органи, як пряма загроза цій системі, не можуть бути незалежними. Однак це ще не все.

Як відомо, найкращий захист – це напад, тому план полягає в тому, щоби взявши під контроль антикорупційні органи, дискредитувати їх, показати їхню імпотентність і звинуватити в цьому всіх тих, хто вимагав їх створення.

І це стосується не тільки НАЗК, але й інших антикорупційних органів, створених протягом останніх років. Таким чином, можна вбити одним пострілом кількох зайців: захистити себе, зберегти систему, дискредитувати й знищити антикорупційні органи, попутно використавши їх для власних цілей, і заодно дискредитувати тих, хто протистоїть цим їхнім намірам.

Читайте також: НАБУ, САП, НАЗК і ДБР: хто усі ці "люди", як розшифровуються і чим взагалі займаються

І у цьому бажанні, як видно із вище згаданого засідання Антикорупційного комітету, представники нинішньої влади єдині із представниками колишньої влади. Важливо розуміти, що саме зараз важливо захистити й забезпечити незалежність новостворених антикорупційних органів, і для цього насправді потрібно не так багато.

Для того, щоби НАЗК почало виконувати свою функцію, має відбутись зміна керівництва, і відповідний законопроект номер 6387 вже давно зареєстрований в парламенті.

А якщо цього вимагатиме вся Україна, а потім слідкуватиме за тим, хто як голосує, одразу після голосування стане зрозуміло: хто захищає державні інтереси, а хто – власні. То що, шановні народні депутати, ви з Україною чи з олігархами, які її руйнують?