Ми все отримати його не можемо. Пророкували до Нового Року, але тепер точно не встигнуть. А все через наші внутрішні церковні чвари. Наче й спротив та саботаж з боку РПЦ та Московського патріархату відбили. Але тепер самі вітчизняні святі отці ніяк не спроможні домовитися, хто ж з них очолить майбутню українську помісну церкву. Тепер Константинополь не розуміє, кому ж Томос вручати.
Сьогодні Президент нарешті анонсував – зберуться священники на Об'єднавчий Собор 15 грудня, там вже й домовлятимуться. А от чи домовляться – нікому достеменно невідомо. Якщо ж проводити історичні паралелі з обранням Папи Римського – вибори затягувалися на місяці, кардиналів навіть голодом морили, щоби вони зрештою припинили торгуватися й обрали хоч когось.
Читайте також: Про інвестиції , "зелену" енергетику й кидок з боку влади
Торги за посаду предстоятеля та розподіл сфер впливу серед церковників уже нас не дивують. Святі отці в Україні – ті ж політики, хоча звісно церква від держави відділена, всім відомо, так навіть в Конституції записано. То ж і чинний президент "просуває" свою людину в очільники помісної української церкви лише тому, що особисто з нею давно знайомий. Тому й впевнений, що ця людина з Московського патріархату свята й гідна посади. Так, до речі, вже було, з генпрокурором...
Але зрада не в тому! Виявляється, Українська помісна православна церква не буде патріархатом – рівною серед рівних. Це буде лише митрополією, що напряму підпорядкована Константинополю.
Це означатиме, наприклад, що українській церкві буде заборонено відкривати приходи за кордоном, вона буде обмежена у спілкуванні з церквами української діаспори – все буде дозволено лише через Константинополь. Усі можливі суперечки й конфлікти також можна буде вирішувати тільки через Вселенський патріархат.
Тому, це не зовсім те, що нам обіцяли і на що ми сподівалися, коли читали з білбордів про "Армію, мову та віру".
Принаймні тепер зрозуміло, чому Вселенський Патріархат ні з того ні з сього пристав на прохання офіційного Києва надати Томос. Схоже, що організація в Україні Київської митрополії із підпорядкуванням Константинополю – це і є наша плата за дозвіл організувати помісну церкву.
Так, буде вона обмеженою в правах, але ж – своєю українською церквою. Так, знову буде підконтрольною закордонному керівництву, але ж тепер – не московському...
Читайте також: Справа Гандзюк як дзеркало розвалу України на "князівства"