Генпрокурок Юрій Луценко заявив: Гандзюк намагалася перешкодити одній з оборудок місцевої влади, за що її і вирішили наказати. Згодом, член депутатської тимчасової слідчої комісії Мустафа Наєм припустив, що тією оборудкою місцевої влади є або вирубка лісу, або видобуток піску, або пасажиро-перевезення.
Луценка називають генпрокурором анонсів, мовляв, полюбляє він перед журналістами заздалегідь вихвалятися майбутніми арештами по гучних справах. Але зазвичай ті справи пізніше сходять нанівець й завершуються мізерними покаранням або ж взагалі нічим. Бо генпрокурор не має права зловживати анонсами й самопіаром. Він фактично попереджає злочинців, про те, що їх будуть брати – дає їм фору, щоб втекли або замели сліди.
Читайте також: Гарячі протести у Франції: чим вони відрізняються від Євромайдану і чому такого не буде в Росії
Саме так Луценко вчергове і вчинив. Звісно, ймовірність того, що замовники вбивства Катерини Гандзюк були чудово ознайомлені з ходом слідства і вже давно втекли з країни, була дуже високою і без анонсу генпрокурора. Проте, як кажуть – ложки знайшлися, а негативні враження все одно залишилися.
Загалом напад на херсонську активістку – дуже показовий для всієї України, яка нині фактично вже має феодальний устрій. У нас є центральна влада в Києві, апарат президента, всі міністерства й відомства. Але справжню владу на місцях мають регіональні князі, які в своїх областях є вже такими собі абсолютними монархами.
Саме вони контролюють увесь можливий незаконний бізнес, мова не тільки про тотальну корупцію, наркотрафік чи проституцію, а й про видобуток природніх ресурсів – бурштин, ліс чи пісок. Більше того, місцева влада, як от в Херсонський області, не гребує й співпрацює з окупантами, освоюючи російські гроші, адже гроші не пахнуть.
Ситуацією в регіоні був ошелешений ще один член Тимчасової слідчої комісії (ТСК) у справі Гандзюк – депутат Борислав Береза. Він поїхав у Херсон і на власні очі побачив реальну ситуацію. На жаль, не можу зацитувати його пост у Фейсбуці, адже там він описує ситуацію нецензурною лайкою. Якщо простими словами – пише, що ситуація жахлива, треба терміново запроваджувати в регіоні надзвичайний стан, бо є ризик для держави взагалі втратити цей регіон.
Читайте також: Влада Порошенка намагається зробити те, що не вдалося владі Януковича
Але треба розуміти, що це в депутата Берези очі раптом відкрилися, коли він виїхав із більше-меньш благополучного Києва й потрапив до Херсона. Проте, він міг би завітати до будь-якого регіону країни й там би дізнався абсолютно все те саме про тамтешню місцеву владу, яка давно вже перетворила області на свої удільні князівства.
Не знаю, чи відомо це все нашій центральній владі, або ж вона, як і депутат Береза, дізнається про це пост-фактум, коли місцеві царьки вирішать, що їм годі "годувати Київ" й вони зорганізують свою "молоду республіку".
Інформацію про критичну ситуацію на Херсонщині народним депутатам оприлюднив представник президента в Криму Борис Бабін. З його слів, нардеп Борислав Береза й робив висновки про швидку ймовірність втрати для України територій, що їх нині у зв'язці із криміналом ницо експлуатує корумпована місцева влада.
Не минуло й двох днів, як на оприлюднену гучну інформацію про стан справ на Херсонщині відреагував президент. Але Порошенко не став грозитися особисто навести в регіоні лад, як він свого часу погрожував особисто поїхати до бурштинокопачів й розігнати всіх. Не грозився президент й генпрокурорськими перевірками, десантом в регіон Нацгвардії чи якимось іншим дієвим способом навести лад – ні. Президент просо звільнив з посади Бориса Бабіна, який наважився вголос заявити про реальну ситуацію в регіоні, близьку до катастрофи. Звільнення Бабіна дуже потішило херсонських можновладців, які радо коментували це в своїх соцмережах.
Катерина Ганзюк – активістка, яка намагалася чинити спротив місцевим феодалам, далеко не перша, але точно не остання жертва безкарності і абсолютної влади, що її нині має влада на місцях. Гірше те, що влади в них навіть вже більше, аніж у київської. Київ ще сяк-так обмежений законами і хоч трохи, але боїться розголосу своїх злочинців. А от влада на місцях таким вже давно не переймається й чинить усе, що їй заманеться.
Читайте також: Порошенко і Медведчук: чому ворог приходить додому?