Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Закон про незаконне збагачення: що він передбачає та кому загрожує

      Верховна Рада проголосувала у першому читанні довгоочікуваний законопроєкт, який повертає відповідальність за незаконне збагачення. Втім цим же законопроєктом запроваджується новий для України інструмент боротьби з корупцією — так звана цивільна конфіскація.

      Пам'ятаєте, на початку цього року Конституційний Суд скасував статтю про незаконне збагачення? Тоді це призвело до закриття 65 кримінальних справ по чиновниках, які не могли пояснити походження своїх статків. Загалом, за інформацією НАБУ, на суму приблизно 500 мільйонів гривень.

      Читайте также: Що передбачає законопроєкт про перезавантаження НАЗК: плюси, мінуси та ризики

      Єдиний спосіб повернути відповідальність за незаконне збагачення в законодавство – це ухвалити новий закон. І він був внесений до Верховної Ради вже новим президентом Володимиром Зеленським. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення президентський законопроєкт справді повертає, але окрім того, вносить зміни до майже трьох десятків законів.

      Більшість цих змін стосуються так званої цивільної конфіскації. Це новий інструмент, який дозволяє стягнути у дохід держави незаконно набуті статки та звільнити посадовця з посади без притягнення його до кримінальної відповідальності.

      Якщо дуже спрощено, логіка законопроєкту така – не можеш пояснити походження майна на:

      • більше ніж один мільйон гривень – конфіскація і звільнення.
      • більше ніж на 15 мільйонів гривень – до 10 років ув'язнення з забороною обіймати посади.


      Більшість змін стосується цивільної конфіскації

      Рішення і там, і там ухвалює суд. Велика кількість змін, які вносяться до багатьох законопроєктів, спрямовані на:

      виявлення необґрунтованих активів через спрощені доступи до всієї можливої інформації, зокрема й захищеної банківською таємницею;

      арешту таких активів водночас й без повідомлення особи. Якщо прокурор доведе, що "внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу";

      конфіскації активів зокрема за попередні чотири роки;

      звільнення з посад тих посадовців, по яких суд виніс відповідне рішення у різних органах держвлади: Кабміні, КСУ, прокуратури, поліції, місцевих радах, сільських і міських голів, держслужби, ЦВК тощо.


      Корупціонери будуть покарані

      Загалом не дивно, що ухвалення цього законопроєкту у першому читанні викликало хвилю обурення у так би мовити старих партій. З екранів телевізорів вони завзято критикували законопроєкт, часто говорячи неправду, або сильно перебільшуючи. Наприклад, про те, що у всіх все конфіскуватимуть без суду.

      Але законопроєкт передбачає обов'язкове рішення суду, при чому – новоствореного Антикорупційного, в упередженості, залежності чи заангажованості суддів якого у нас поки немає підстав звинувачувати. Також дехто з політиків стверджував, що після ухвалення цього закону у кожного громадянина можуть забрати його майно, при чому без його відома, якщо виявиться, що воно корупційного походження.

      У законопроєкті справді йдеться про так званих "третіх осіб". Але, по-перше, якщо ухвалення судового рішення зачіпає їх права та обов'язки, то прокурор зобов'язаний повідомити їх про це і залучити до справи. По-друге, мова йде про активи у власності посадовця або набуті іншою особою "за рахунок чи вказівкою" посадовця.

      Міра жорстка, але логіка зрозуміла – добратись до активів, які посадовці ховають на своїх родичах, помічниках, юрособах – загалом інших людях і компаніях. Однак те, що вони набуті "за рахунок чи вказівкою" має бути доведено, як і необґрунтованість цих активів, тобто що вони були отримані у порушення законодавства. Це називається "обов'язок доведення", і він лежить на прокурорі, який має зібрати відповідні докази.

      Читайте также: Нова Верховна Рада: яких змін очікувати українцям

      Втім, деякі положення законопроєкту справді були сприйняті неоднозначно експертним середовищем. Наприклад, передбачається можливість конфіскувати активи за чотири попередніх роки. Очевидно, таке положення з'явилось для того, щоб хоч якось зарадити ситуації із закриттям 65 справ, які розслідувались попередні три роки й були закриті після рішення Конституційного суду.


      Скасування статті про незаконне збагачення призвело до закриття 65 кримінальних справ

      Логіка загалом зрозуміла: якщо посадовців не можна посадити, то хоча би конфіскувати незаконно набуті статки й звільнити з посад. Однак законодавство не дозволяє так званої "зворотної дії" у часі, тобто закон, що приймається зараз, не може застосовуватись до того, щоб відбувалось до його прийняття.

      Тому положення про чотири попередні роки викликало багато критики, хоча всі розуміють, що наживатися на посадах законодавство забороняє як зараз, так і попередні роки. І цинізм, з яким були по суті легалізовані всі статки, які ми побачили в е-деклараціях, викликає справедливе обурення у будь-якої адекватної людини.

      Інше положення, яке викликало багато обговорень, це поріг у 15 мільйонів гривень, за яким настає кримінальна відповідальність. 15 мільйонів – це гігантська сума. Автор альтернативного законопроєкту, який був зареєстрований у Верховній Раді, порахувала, що якби такий поріг діяв раніше, то з 65 справ по незаконному збагаченню, які розслідувалися в попередні роки, 50 навіть не були б відкриті. І чому саме 15? Чи не стане такий високий поріг способом "відкупитися" для посадовців?

      Резюмуючи: чи відкриває інструмент цивільної конфіскації можливості для відповідальності? Так. Чи дозволяє він якщо не посадити, то принаймні очистити від корупціонерів владу? Так. Чи дозволяє отримати вигоду для бюджету від антикорупційної діяльності? Так. Хоча все-таки заробляння грошей не є завданням правоохоронних органів. Втім НАБУ після цього точно не можна буде закинути "стільки грошей на вас витрачаємо, а скільки грошей ви повернули в бюджет?". Чи є тут ризики? Так.

      Більше за НАБУ "все про всіх" високопосадовців тепер напевно не знатиме ніхто у державі. Страшно уявити, що може бути, якщо антикорупційні органи з такими повноваженнями будуть від когось залежними. І можливості так швидко звільняти посадовців, напевно, не було ніколи. Ну і як і з будь-яким іншим новим інструментом, завжди є питання того, як він застосовуватиметься на практиці.


      Більше за НАБУ "все про всіх" високопосадовців тепер напевно не знатиме ніхто у державі

      Тому ключове питання – хто, як і для чого цей інструмент буде використовувати. А питання незалежності антикорупційних, судових і правоохоронних органів стоятиме різко. І знову ж таки – це лише перше читання. Усі сумніви, проблемні положення чи перестороги мають бути вирішені під час підготовки законопроєкту до другого читання. І, очевидно, під час такого доопрацювання не мають з'явитись нові потенційно загрозливі положення.

      Читайте также: Які важливі рішення має прийняти новий парламент

      Таке доопрацювання зараз здійснює Антикорупційний комітет у парламенті. А отже, який закон ми отримаємо, залежить від того, як його підготують до другого читання. Нас цікавить результат.

      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей

      Читай новости даже без интернета

      Скачать

      Читай новости даже без интернета

      Залиште відгук