- Руслано, розкажіть про свої нові проекти?

- Я закінчила консерваторію, я - професійний диригент. Я от зараз повернулася з Америки, де я була лише три місяці, і коли я говорила там у музичній тусовці, що я співачка, ще й поп, ну, говорили окей, а коли я говорила, що я диригент, то всі казали: "Вау, ого".

Бо дівчина-диригент - це круто і справді дуже рідко. Після консерваторії я багато разів диригувала оркестром. Співала я з оркестром на "Слов'янському базарі", коли я виконувала "Гуси" і "Тиху ніч". Ну супер. З оркестром працювати - це, напевно, найкрутіше, що може бути на концерті. І він робить якусь містику, якийсь мейджик!. Що публіка шаленіє, що оркестр, що ти... Це неймовірна енергетика. Ніколи жодна фонограма не дасть такого, ніколи!

Оркестр був закладений у всіх моїх оранжуваннях. Мені це було необхідно. Зараз, до речі, чоловік мені добудовує хату, добудовує студію. Каже мені: "Не буду перекривати тут, щоб був окремо вокальний рум, а тут для барабанів і ще щось. Лишаємо отаке велике". Я кажу: "Нашо?" А він: "Як це нашо? Щоб оркестр писати!". Тобто вокал - це окей, але ж оркестр. У нас в сім'ї просто Сашка співак. Він співав в Оперному театрі у Львові в хорі три роки - у нього такий більш класичний вокал, хоча ви більше його знаєте по "Tiffan-club", але в нас в сім'ї культ оркестру в сім''ї.

- Що для вас як для вокалістки є цікавішим в роботі з оркестром?

- Для вокалу оркестр - це бомба. Вокал так починає звучати жирно, так потужно! Оркестр - це ті фарби в аражуванні, які ніби обнімають голос, вони його ніби прикрашають - голос так всередині гарно звучить, а довкола звучить оркестр. Це створено, слава Богу, в опері, це створено в класиці, це створено вже століттями, це вже такий природній, надзвичайний, гармонічний склад - оркестр і голос. Я, до речі, зараз після уроків вокалу буду готувати одну класичну арію. Саша Пономарьов тримайся! Я також класику вмію співати!(посміхається).

- Руслано, щодо вашого чоловіка, був час коли він співав. Як зараз продовжується його співоча кар'єра?

- Треба якось гарно лаконічно сказати (посміхається). Що вам сказати... Тепер я при чоловікові. Бачите, всьо. Тепер чоловік заспівав, мені тепер треба йти на кухню мити посуд... Мій фан закінчився (посміхається). Я жартую. Сашка нарешті заспівав. Я це чекала дуже. Але співає він фантастично, унікально співає. Я, коли слухаю, як співає мій чоловік, я починаю плакати. Я в Америці була і слухала, коли ми знімали другий кліп "Tiffan-club" на даху хмарочосу в центрі Лос-Анжелесу. це було вау . Такий вітер і волося, і сонце сідає, і соло на гітарі, а мій Сашка десь там тусував, лежав на постілі, горнятка якісь перекладав, ну короче, щось таке дуже гарне. Таку гарну сорочку має, такі джинси - ну супер. Дівчата, закохуйтесь, але дуже обережно! Я дуже ревнива.

Отже значить ми робили цей кліп і цілий день грав його голос, а я вже не бачила його два місяці, я ховала сльози, відверталася, щоб люди не бачили. Так, що його співоча кар'єра завжди була. Він співає кожень день вдома. Його ніхто не годен заспокоїти, коли він вже пішов до студії. Мені там вже нема що робити, я вже його не відірву від мікрофону. Єдине, в нього є такий недолік, як на мене, він через те, що немає зараз концертної практики не так відчуває людей, як я. І він мені починає розказувати: "От сьогодні люди люблять Леді Гагу і таке все". Я кажу: "Звідки це ти знаєш, що люди люблять? Ти вийди на сцену, заспівай їм, дай так концертів разів зі сто, а тоді ти вже будеш говорити, що люди люблять, а що - ні". Ну я сподіваюсь його переконати, щоб він поїхав у велике турне. Хоча я вважаю його справжнім вокалістом - він співає для задоволення.

- А що разом заспівати не хотіли?

- Є така інтрига, але вона на майбутнє. Хай він сольно зараз робить весь свій проект. Та й він мені поки що не пропонував нічого, якщо ви про це...

- Руслано, так виходить, що у вас два вдома - Львів і Київ. Де ви себе почуваєте комфортніше? Що вам взагалі для комфорту потрібно?

- Я себе дуже добре почуваю, комфортно,мені також всюди. Я приїзджаю, є граний вечір, гарні люди, гарне вино - я себе дуже комфортно почуваю всюди. Але, звичайно, я в більшості сумую за Львовом. Чесно скажу. Львів і Івано-Франківська область для мене - ах...

- Дизайном власної оселі самотужки займаєтесь?

- Ви знаєте, зараз хата виглядає так - навіть не знаю, як це на камеру делікатно сказати (посміхається). Короче, стіни є, а в середині нічого нема. І одне тільки ліжичко стоїть, на якому можна спати. Саша все щось постійно перебудовує, перебудовує. І розумієте, стіни всі такі... Дизайн супер - там трохи цвяха, там трохи бетону, там трохи шпалери обідрані, там ще щось і ще щось, і такий рок-н-рол. Оце супер. От зараз моя хата виглядає так як мені потрібно. Мені не треба ніякого дизайну. Зараз це оріджінал, це на 100% унікально. Хай воно таке лишається.

Ганна Іваненко, журналіст телеканалу новин "24"