Сергій Таран: Яценюк, Тягнибок та Кличко приречені співпрацювати
Про пірровий тріумф Партії регіонів, останній раунд Кличка та як виглядатиме парламент України VII скликання нам розповів відомий політолог Сергій Таран.
– За попередніми даними ЦВК, перемогу здобуває Партія Регіонів (близько 31%). Ви очікували такої впевненої переваги "синьо-білих"? Адже раніше соціологи не давали їм більше 25%.
– Ця перемога відносна, вона не є абсолютною. Порівнюючи сумарний рейтинг опозиційних партій (формально серед них і КПУ), ми побачимо що "регіонали", насправді, більшості не мають. Тому ці вибори показали те, що у ПР вже немає тотальної підтримки. Натомість, виборча система дозволяє "регіонам" можливість і далі контролювати більшість парламенту. Недосконала система виборів не дає чіткого зрізу процесів, які нині відбуваються у суспільстві і тих, що будуть у Раді.
– Очевидно, що "Батьківщина" щонайменше повторить результат 2006 року. Тоді вони набрали близько 23%. Але ж недавні опитування показали 17-18% підтримки. За рахунок чого вдався такий стрибок?
– Не варто порівнювати теперішні вибори із попередніми. Бодай тому, що Тимошенко в неволі. Зрештою, тепер діє зовсім інша система виборів. У 2006 році була відкрита конкуренція, а сьогодні "чорна". Але я вважаю, що результати "Батьківщини" – це беззаперечний успіх. От самі помисліть: лідер опозиції сидить за гратами, а люди все одно голосують за Тимошенко і вона отримує другий результат в країні. На цьому зіграли опозиційні сили. Тож проміжний результат голосування – Тимошенко отримала народну амністію. А щодо електорального результату, то, думаю, спрацювало на свідомість українців те, що з іменем Тимошенко пов’язують спротив режиму. Відтак, їй заочно вдалось акумулювати широкі кола людей.
– Після перших підрахунків ЦВК УДАР має 13% з хвостиком. А це на 5% менше, аніж планував штаб Кличка. Виходить Яценюку таки вдалось "відбити" голоси?
– Проблема УДАРу у невдалій кампанії останніх тижнів. Вони не зуміли довести свою "іншість" та однозначно гарантувати підтримку опозиції у майбутній Раді. Завершальний раунд Кличку не вдався…
– Щойно прем’єр Азаров побачив перші екзит-поли, його дуже здивували високі результати "Свободи". Здається, ще місяць тому соціологи прогнозували, що Тягнибок балансуватиме на межі потрапляння до Верховної Ради, а тут назбирались майже 10%...
– Результати "Свободи" мене не дивують. Ще на старті виборчої кампанії я казав: "свободівці" однозначно пройдуть до парламенту, бо в них є прихований електорат. Той електорат, який часто-густо не зізнається соціологам, що він голосуватиме за радикальну опозицію. Але погляньте на перші опитування. Вже на початку осені "Свобода" мала майже 5%. Доплюсуємо сюди прихованих симпатиків та тих, хто визначився в останню мить. От вам і 9%. Ще однією причиною успіху "Свободи" стала природна реакція суспільства на ту політику партії влади, яку вона проводила впродовж останніх двох років. По-суті, відбувалось знищення самого поняття "українства", "нації". Таке безчинство вилилось у природну реакцію організму – радикальний спротив.
Я вважаю, що результати "Батьківщини" – це беззаперечний успіх. От самі помисліть: лідер опозиції сидить за гратами, а люди все одно голосують за Тимошенко і вона отримує другий результат в країні.
– А як же тоді сприймати заочну перепалку Кличка і Тягнибока? Чи зможуть парламентські опозиціонери дійсно працювати разом?
– Вони просто приречені співпрацювати! У них є спільний ворог – діюча влада. УДАР, "Батьківщина" та "Свобода" роблять ставку на публічність, в той час, як "регіонали" зачиняють двері перед носом. До того ж, усі без винятку опозиціонери пообіцяли виборцям тісну взаємопідтримку. Якщо вони відступляться від свого слова, то втратять довіру.
– У штабі «регіоналів» вже показово святкують. ЦВК не встигла порахувати ще кілька відсотків бюлетенів, як Шуфрич заявив, що Партія регіонів спроможна утворити більшість самостійно. Навіть без "давніх друзів" – комуністів. Такий варіант дійсно реальний?
– Так, така можливість є реальною. Проблема в тому, що "синя" більшість не матиме підтримки громадян, а лише окремої групи "наближених". Це перший нюанс. Другий не менш складний. Україна перебуває в стані економічної кризи, хто б що не заявляв. І з її наслідками, обличчям до обличчя, обов’язково зіштовхнеться оця абстрактна більшість. Партії регіонів доведеться протистояти потужній хвилі нової кризи. А без підтримки громади така перемога "регіоналів" буде хіба на папері. Я б її назвав пірровим тріумфом.
– Місії спостерігачів ПАРЄ і ОБСЄ констатують численні порушення. Чи вплине така критика на остаточне рішення ЦВК і Президента?
– Порушення стосуються переважно мажоритарних округів. І саме там зараз найбільше проблем. Поки ж оцінка міжнародної спільноти має лише емоційний характер. Усі чекатимуть остаточних офіційних результатів. Однак, негативна реакція Європи і США переважатиме, які б заяви не робили у ЦВК. Спостерігачі на власні очі побачили купу фальсифікацій. Наскільки я розумію, європейська місія найбільше нарікає, не на сам процес голосування, а на спроби підтасувань під час підрахунку. Через те є значна загроза категоричного несприйняття Заходом парламентських виборів в Україні.
Розмовляв Тарас Матвіїв