Космічні лазерні технології, роботизовані операції та надскладні мікрохірургічні втручання. Ще кілька десятиліть тому все це здавалися фантастикою. Однак сьогодні офтальмологи допомагають повернути зір українцям на базі центрів "Новий зір" навіть у найскладніших випадках, коли пацієнти не бачать десятиліттями.

Буде цікаво У Канаді, щоб відновили зір пацієнту, імплантували зуб в око

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу Георгій Пархоменко розповів про технологізацію української офтальмології, а також про те, як змінювалася галузь, які методи зараз є найбільш ефективними та як зберегти хороший зір у будь-якому віці.

Георгій Пархоменко – головний лікар мережі "Новий зір", офтальмохірург, кандидат медичних наук, визнаний авторитет і новатор в області катарактальної та рефракційної хірургії, президент USCRS (Українського товариства ка­та­ра­кталь­них і рефракційних хірургів). Він присвятив 40 років свого життя розвитку вітчизняної офтальмології. Георгій Якович не лише одним з перших в Україні впроваджує провідні методики лікування, а й разом з командою "Нового зору" займається навчанням нової генерації офтальмохірургів.

Щастя повертати зір: офтальмохірург Георгій Пархоменко про космічні технології у лікуванні
Георгій Пархоменко присвятив 40 років життя розвитку офтальмології / Фото "Новий зір"

– Георгію Яковичу, цього року ви відзначаєте 40-річчя професійної діяльності. А чи могли б ви уявити на початку кар'єри, як зміниться офтальмологія за цей час?

– Офтальмологія – цікава галузь, у ній відбуваються значні зміни практично кожні 5 років. Але й прогресують, в першу чергу, ті заклади, які першими впроваджують усе нове – купують найкраще обладнання, вчать своїх спеціалістів працювати з ним. Якщо порівнювати навіть в межах одного великого міста, то клініка, яка розвивається та має доступ до сучасних апаратури та методів лікування, буде на 10 кроків попереду.

– На прикладі лікування катаракти, наскільки далеко пішов прогрес?

– У медичному інституті базою кафедри офтальмології була обласна лікарня. Там виконувалися операції на достатньо високому рівні, тому що лікарі переймали всі технології зі столиці. Я бачив, як оперували з мікроскопом, здійснюючи мікророзрізи, використовували штучні кришталики.

Потім я навчався в інтернатурі в іншій обласній лікарні. Я наче опинився на декілька років чи навіть десятиріч у минулому. Втручання все ще проводилось через великий розріз, використовувалась вуглекислота для того, щоб приморозити кришталик та буквально видерти його з ока. Взагалі там на мене дивились і запитували: "Навіщо мікроскоп? Що ти там хочеш побачити? Це ж звичайна глаукома чи катаракта".

Тобто навіть на такому прикладі можна сказати, що зміни йшли дуже швидко, залежно від того, де їх впроваджували. Сьогодні все так само – у "Новому зорі" використовують роботизовані лазери. Завдяки ним заміна кришталика ока та лазерна корекція зору проводяться автоматизовано під контролем хірурга, а десь все це роблять вручну хірурги за допомогою застарілих інструментів.

– Скажіть, будь ласка, чому ви обрали офтальмологію як спеціальність?

– У підлітковому віці та студенстві я багато читав періодичні видання, як от "Наука і життя", "Знання – сила". Їх виписував мій батько. І так сталось, що в роки, коли я обирав собі професію, відбувалося становлення відомого радянського офтальмолога українського походження Святослава Федорова. Якраз про нього я і дізнався з публікацій у популярній літературі. Я бачив, що такого більше ніде не було – ні в урології, ні в кардіології. Найсучасніша апаратура та методики, до них (в інститут Федорова – 24 Канал) приїздили лікуватися і навчатися зі Сполучених Штатів, Італії, Франції. Тому я вже з першого курсу шукав, де я зможу навчатися офтальмології. Тоді ж, на першому курсі інституту, педагог мені показав, який має вигляд в оці штучний кришталик. Я побачив щось неймовірне. На все життя запам'ятав.

Щастя повертати зір: офтальмохірург Георгій Пархоменко про космічні технології у лікуванні
Офтальмологи допомагають повернути зір навіть у найскладніших випадках / Фото "Новий зір"

Швидкість видалення катаракти – запорука якості

– А що сьогодні вас надихає в офтальмології?

– Мене надихають технології, які ми застосовуємо, та професійний рівень фахівців, з якими працюю в "Новому зорі". Вони – найкращі спеціалісти світового рівня. Наприклад, в нашій мережі є офтальмохірург, мій друг, однодумець Андрій Коваленко. Йому належить рекорд України із заміни кришталика при катаракті. Рекорд занесено до Книги рекордів Гіннеса – 1 хвилина 56 секунд.

Така неймовірна швидкість – це результат багаторічного досвіду, професіоналізму, вивіреності та якості. Тобто хворий ще не зрозумів, що операція почалася, а йому вже кажуть: "Вставайте", і він одразу краще бачить.

Якщо операція із заміни кришталика пройшла, до прикладу, за 5 хвилин, які є стандартом, це означає, що ускладнень під час неї не було і ризик виникнення ускладнень – мінімальний. Тому швидкість – це насправді важливий показник якості в офтальмології.

– А які якості повинен мати офтальмохірург, аби бути успішним?

– Специфіка приватних клінік полягає в тому, що багато людей звертаються за останнім шансом на зір. Ми це називаємо "єдине око". В таких випадках друге око або відсутнє, або неперспективне з погляду хірургії (відновлення зору неможливе – 24 Канал). Працювати над відновленням чи покращенням зору можна тільки з тим оком, яке у хворого залишилось. Тоді ти розумієш, що якщо допустиш помилку, щось піде не так або виникнуть якісь ускладнення, то ця людина назавжди осліпне.

Тобто першочергово в офтальмохірурга має бути висока відповідальність. Ти присвячуєш все своє життя офтальмології. Та ця відповідальність не тільки в операційній, а й поза нею. Кожного разу, коли я йду, наприклад, у тренажерний зал чи на риболовлю, то думаю, чи в мене завтра буде операційний день чи ні, чи будуть в мене тремтіти руки через велике вагове навантаження напередодні чи ні, чи зможу я виконати всі операції.

По-друге, постійний аналіз. Є такий американський професор Говард Файн, якому належить цікава фраза про те, що офтальмолог – завжди студент. Це стосується більшості медичних спеціальностей, але в офтальмології це дуже важливо. Бо, як я вже казав, офтальмологічна наука не стоїть на місці, вона постійно рухається вперед.

Потрібно щодня аналізувати свої операції. Тому з першого дня, коли я почав працювати у приватній медицині, ми всі операції записуємо на відео. Ба більше, ми віддаємо ці відео пацієнтам для того, щоб вони теж могли оцінити. Я обов'язково повертаюсь до цих відеозаписів, коли аналізую якісь моменти, якими я не задоволений, які для мене незрозумілі тощо.

Я багато читаю, спілкуюсь зі своїми колегами, зокрема за кордоном, коли мені незрозуміло, чому ця операція протікає не так, як пишуть у літературі. Де тут неправда? Чи це я помилився і слід змінити техніку виконання?

І це найцікавіше в моєму житті. Тому я можу сказати, що для мене офтальмологія – це не тільки робота, а й хобі. Приходиш на роботу – а тут складний хворий. Починаєш аналізувати, чому він бачить саме так? Коли ти доходиш до правильного висновку та ще й можеш відновити зір пацієнту завдяки тому, що багато оперуєш і маєш різні технології, то більшого щастя немає.

Щастя повертати зір: офтальмохірург Георгій Пархоменко про космічні технології у лікуванні
Офтальмологія – одна з найбільш динамічних галузей медицини / Фото "Новий зір"

– Ваші син та онук продовжили медичну династію. Чому вони також обрали медицину?

– Насправді любов до медицини почалась ще з мого батька. Він хотів вступити у військову медичну академію, але не пройшов медкомісію через проблеми зі здоров'ям. Він не став військовим лікарем, але став висококласним інженером, кандидатом наук, лауреатом Держпремії.

Я бачив захоплення батька медициною, а мої діти – моє. Робота лікаря мені видається неймовірно цікавою. Типова ситуація: в операційну заводять пацієнта, міміка відсутня, бо він сліпий, ледве рухається, його проводять до операційного столу. Операція триває в середньому 5 – 10 хвилин, людина встає і з посмішкою каже: "Боже, я бачу". Я не знаю, що ще у світі може бути кращим і цікавішим.

А взагалі офтальмолог – це ще й можливість побачити світ, помандрувати, поспілкуватися з різними людьми на конференціях та галузевих заходах. Діти все бачать та розуміють, що це цікава спеціальність.

Щастя повертати зір: офтальмохірург Георгій Пархоменко про космічні технології у лікуванні
Нові технології допомагають врятувати зір / Фото "Новий зір"

Сучасна хірургія – це дійсно космос

– Про чудеса. Ми про катаракту вже згадували, але скажіть, наскільки принципова різниця між методами, які були і які є сьогодні?

– Це дуже цікаво. Якщо брати декілька сторіч тому, то відомий музикант Бах був сліпим, і його оперували за допомогою так званої реклінації. Це операція, при якій відносно стерилізованою металевою спицею проштрикується око, кришталик відсувається із зорової осі, й після цього пацієнт починає бачити. Щоправда, тільки з окулярами. Звісно, якщо операція була проведена досконало точно, якщо пацієнту пощастило і капсула ока не розірвалась, не почалось запалення тощо.

Баху робили такі операції на кожне око. Він був сліпий, з пов'язками. Дехто навіть пише, що до його загибелі призвели саме септичні ускладнення після таких операцій. Але навіть сьогодні такі методи подекуди використовують в Африці.

Потім почалась епоха великих розрізів і накладання швів. Не всі сьогодні відійшли від цього методу. Пацієнти через це вимушені лежати в стаціонарі.

Але сучасна хірургія – це дійсно космос. Це розріз у 2 міліметри, це використання лазерів і ультразвуку, ідеальна асептика, фантастична операційна, в якій замінюється стерильне повітря, це застосування мікроскопу або 3D окулярів. При цьому майже одразу пацієнт може повертатись додому і до звичного способу життя.

Про лікування найпоширеніших захворювань очей

– Які на сьогодні найпоширеніші захворювання зору?

– Ще років 20 тому катаракта займала до 100% хірургії в офтальмології, і не дарма кажуть, що це захворювання – перлина офтальмології. Менше його не стало, але завдяки технологічним змінам з'явилися можливості хірургії захворювань, які раніше вважалися невиліковними. Наприклад, відшарування сітківки, з яким допомагає впоратись вітреоретинальна хірургія, рефракційні порушення, як короткозорість, яких можна позбутись за допомогою лазерної корекції зору або заміни кришталиків.

– Збільшення хворих на короткозорість пов'язане із сучасним способом життя?

– Так, абсолютно. Останні дослідження свідчать, що у кожної третьої дитини у світі діагностовано міопію. Це розплата за зорові навантаження, за безперервну роботу чи навчання на близькій відстані. Організм реагує, втрачає акомодацію.

– А чи стало більше пацієнтів, які хочуть покращити свій зір? Зробити лазерну корекцію, наприклад.

– Звісно. Наприклад, коли повернулися бійці Азова, які просиділи в підвалах в обороні декілька місяців, вони звернулись до нас за лазерною корекцією. Оскільки в тих умовах не були доступні ані контактні лінзи, які мають обмежений строк застосування, ані окуляри, які легко втратити або розбити. Вони зрозуміли, що їм потрібна незалежність від оптики. Тобто змінилось ставлення до лазерної корекції.

Щастя повертати зір: офтальмохірург Георгій Пархоменко про космічні технології у лікуванні
Георгій Пархоменко одним з перших впроваджує провідні методики лікування / Фото "Новий зір"

Як зберегти зір у сучасному світі

– Скажіть, будь ласка, яка найбільша загроза для здоров'я очей і як їй запобігти?

– Я не виділяв би тут якісь окремі захворювання. Це несвоєчасне звернення до офтальмолога. Ми (лікарі "Нового зору" – 24 Канал) регулярно виїжджаємо з благодійним фондом "Побач перемогу" на прифронтові території, щоб лікувати бійців і місцевих мешканців. Тамтешні пацієнти не бачили офтальмолога вже декілька років через воєнні дії. Як результат – багато запущених випадків, які потребують невідкладної медичної допомоги.

Через війну також все більше пацієнтів звертається в наші центри із запущеними формами катаракти, так званими перезрілими катарактами. Це коли кришталик настільки каламутний, що білок деградує, оводнюється і нагадує собою натягнуту повітряну кульку. Якщо будь-яким інструментом до нього доторкнутися, він, так само як і кулька, лусне і розлетиться на шматки.

У таких випадках пацієнт не тільки вже не може читати, він вже нічого не бачить навіть в окулярах. А все через те, що в нього не було можливості своєчасно звернутися до лікаря. І в мене таких операцій приблизно 20%. Кожного разу я сиджу, пітнію і хвилююсь: "Лусне та кулька чи не лусне? Чи вдасться повернути зір пацієнту?"

– А які ще методи профілактики захворювань зору можна застосовувати ?

Я належу до лікарів традиційної медицини, тому наполягаю на своєчасній регулярній діагностиці зору, починаючи зі шкільного віку і протягом усього життя. Починаючи з 45 років, коли можуть з'являтись вікові хвороби зору, така діагностика рекомендована щороку або хоча б один раз на кілька років. А якщо пацієнт у групі ризику, наприклад, хворий на діабет або ж у нього чи родичів є якісь очні захворювання, то огляди повинні бути настільки часто, наскільки це рекомендує лікар-офтальмолог.

Також слід регулярно займатись самоконтролем. Все досить просто. Людина може дивитися на якийсь предмет на близькій і на далекій відстані. Спочатку – одним оком (друге тим часом слід закрити), а потім – іншим. Якщо якість або чіткість картинки на якомусь з очей змінилась, з'явились викривлення ліній або ж і без такого самоконтролю ви помічаєте нитки, спалахи, мушки перед очима, то це ознака, що треба терміново звернутись до офтальмолога. Бо практично не існує захворювань, які б не можна було зупинити, загальмувати або вилікувати повністю при своєчасному зверненні.

Про мотивацію

– І насамкінець скажіть, будь ласка, що вас мотивує у роботі?

– Я бачу щодня або в операційній, або на поліклінічному огляді щасливі обличчя людей, яких ще вчора привели в клініку під руку. Вони або погано бачили, або були повністю незрячими, у них не було емоцій на обличчі. І ось вони посміхаються, шуткують, бачать своїх рідних. Бачать, в кінці кінців, що їм вдома треба зробити ремонт. Життя таких людей стає повноцінним.

Це не може набриднути. Бо повернення людини до радості життя – це щастя.