Що таке "голосування і правосуддя по-президентськи"
Сьогодні депутати таки ухвалили законопроект, який має запустити й судову реформу. Документ-рекордсмен має 700 сторінок. Бо він вносить зміни у три кодекси і понад 20 законопроектів. Його автор, як власне усієї судової реформи – Президент.
Третій пленарний тиждень сьомий день поспіль, Руслан Князевич виходить на трибуну з гігантською коробкою паперів. Це остання порція депутатських поправок до президентського законопроекту, який вносить зміни в три кодекси і 20 законопроектів – їх залишилось 600. Проте жодна з них, як і попередні 4 тисячі – не знаходять підтримки.
Вичерпавши депутатські поправки - профільний комітет вносить свої. Всі разом. І коаліція за підтримки "Опозиційного блоку" підтримує кінцевий варіант.
В президентському блоці кнопкодавили. Опоненти демонструють докази. Але Парубій не ставить на переголосування. Єдина поступка комітету – це зменшення випадків, коли судове засідання може бути закритим. Все інше – в редакції президента.
Основні процесуальні новації: Так зване "електронне правосуддя". Зокрема, через інтернет надсилатимуть виклик і також можна буде заплатити судовий збір. Термін розгляду справ скорочується до 6 місяців.
Підвищуються судові витрати, приміром доведеться платити за витребування доказів. За неправильно складений позов суддя може стягнути штраф. А головне кажуть прихильники реформи – буде єдина судова практика. Тобто вирок за однотипні злочини – будуть однаковими.
Читайте також: Які небезпеки несе судова реформа для українців
Коли ж Президент підпише ухвалений нині документ – судова система стане трирівневою, кажуть ті, хто натиснув зелену кнопку.
Перша інстанція – місцеві суди. Друга – Апеляційні. Третя – касація у Верховному суді. Зникнуть спеціалізовані суди: вищий господарський, вищий адміністративний, вищий кримінальний. Їх свого часу створив Янукович на противагу неслухняному йому Верховному суду.
Опоненти запевняють – судова реформа не зрушить з місця, бо ухвалені нині норми суперечливі. Проте і щодо професійності "гонщиків", тобто суддів, опоненти реформи – мають сумніви.
Торік після ухвали закону "про судоустрій і статус судів" оголосили про старт реформи. Запланували - за рік –переформатувати увесь суддівський корпус. Проте спромоглись лише відібрати кандидатів до Верховного.
А конкурси в суди нижчих інстанцій ще й не розпочинали. Відтак сотні установ не працюють. Бо частина суддів звільнились після оголошення старту реформи. Зміни потрібно було ухвалювати разом, а не з різницею в рік. Кажуть ті, хто голосував проти. Сам же ініціатор змін – Президент – прогнозує завершення реформи через 3 роки.