“Пантікапей, пращур сучасної Керчі, заснований греками у VII столітті до нашої ери. Те, що тепер руїни, колись було столицею могутнього Боспорського царства, а відповідно одним із найвпливовіших міст у регіоні. Натомість Керч XXI століття навіть не є туристичним центром Кримського півострова”, - каже журналіст Ярослав Кречко.
За радянських часів Керч для відпочивальників взагалі була закритою. Тепер місцеві чиновники заходилися створювати з колишнього міста військового промислу на понад 50 кілометрах узбережжя Чорного та Азовського морів туристичну Мекку. Нині тут знаходиться один з найвідвідуваніших музеїв республіки. Щоправда, в Аджимушкайські каменоломні - місце героїчної боротьби керчан з фашистами - навідуються, зазвичай, проїздом - з південного берегу. І це у той час, коли Керч готова селити у себе близько 200 тисяч гостей щороку.
“Сьогодні тут чиста екологія, два моря, Керченська протока, і древність, і особлива аура, де людина може відчути себе просто божеством”, - каже Керченський міський голова Олег Осадчий.
“Ось як ми під’їжджали - ставимо машину за очисні споруди і пішки пройтися по степу - йдемо до вулканів”, - розповідає місцевий мешканець Володимир.
Грязеві вулкани - місцева візитна картка. Керчанин Володимир показує дорогу - пішки по болоту до природного дива більше кілометра. Навколо ані душі, не кажучи вже про зручності для туристів. Місцеві розповідають - попри лікувальну цінність, грязь вони практично не використовують, та й туристів, готових долати такий шлях заради цілющих вулканів не надто багато.
“За фортецею - скільки я її тут спостерігаю - в одному стані вона так і тримається - не помічав, щоб хтось тут чимось займався, останні 10 років точно”, - каже місцевий мешканець Ян.
Фортеця Єні-Кале - наступний об’єкт, яким хочуть привабити туристів. Попри добрі наміри, зазвичай, тут ні екскурсовода, ні тих, хто доглядає за турецькою оборонною спорудою XVIII століття. Туристів, зазвичай, сюди привозять групами, проте є й такі, які добираються самостійно - в основному українці і росіяни.
“Ми приїхали просто з туристичною метою - подивитися історичні пам'ятки. А влітку - в Туреччину. Сервіс у Криму ще недостатньо розвинений”, - сказав турист з Росії Олександр.
Кримська влада з туристом не погоджується. Мовляв, сервіс нормальний, а основна перевага Криму зовсім не літнє пекуче сонце і тепле море.
“Ми взагалі відійшли від практики рекламувати літній Крим, що ми приїжджаємо на море так, пісок - ні. Крим зараз у рекламі звучить тільки як санаторно-курортне лікування”, - каже заступник міністра курортів і туризму АР Крим Микола Марінов.
Не їхати у Туреччину, Хорватію чи Чорногорію, якщо б могли, переконували б і місцеві мешканці. Туристи для більшості з них - основне джерело заробітку.
“Ууууууу…Якщо розказувати як ми тут живемо. Я тільки за те, щоб приїжджали”, - сказав місцевий мешканець Олександр.
Тож місцеві мешканці розраховують, що навіть попри недоведені до ладу пам’ятки, чималою принадою для туристів стане вартість проживання у Керчі. Наразі це від 50-ти гривень на добу. Літом середню ціну у 80 місцева влада обіцяє втримати.