Сьогодні відкриємо для себе слово – "стума", яке збереглося в словниках і творах українських авторів. Розповідаємо про нього з посиланням на ресурс Slovnyk.me.
Що означає слово "стума"?
Є в українській мові слова, які ніби створені для того, щоб ними описувати не лише побачене, а й настрій. Вони не кричать про себе, не потребують довгих пояснень, але допомагають намалювати цілу картину кількома звуками. Одне з таких слів – стума. Чули таке слово?
- Сту́ма – це напівморок, напівтемрява, коли світла вже мало, але темрява ще не цілковита на світанку чи після заходу сонця.
У сучасному мовленні воно трапляється рідко, проте це не вигадка й не випадкова мовна дивовижа. Слово зафіксоване в академічному Словнику української мови в 11 томах і має цілком конкретне значення.
Таке слово можна використати, описуючи кімнату, стару хату, вечірню вулицю чи осінній краєвид. У словниках його позначають "застаріле" й "поетичне".
Цікаво, що письменники вміли вкладати в це слово не лише буквальне значення. У творах "стума" стає частиною настрою, допомагає створити відчуття тривоги, таємничості або осінньої задуми.
Наприклад, Михайло Старицький писав:
- "Крізь стуму на мене вдивляється жах
Сліпими очима з-за муру."
А в Лева Дмитерка читаємо: "Осіннє місто завмирає в стумі".
В обох випадках слово працює на атмосферу. Тобто це не новотвір і не випадкова словесна вигадка, а лексема, яку використовували в українській літературі для передавання особливої атмосфери – це не просто брак світла, а простір, у якому обриси стають нечіткими, а звичні речі набувають загадковості.
Стума / www.instagram.com/novafamilyspaceukr/?hl=da
Як ще сказати сутінки?
Звісно, сьогодні ми частіше кажемо "сутінки", "присмерк", "напівтемрява" або "морок". Ці слова цілком доречні й зрозумілі. Втім, зазирнувши до синонімів, зустрінемо й інші слова, які теж маловідомі:
-
сутінь
-
померк
-
змрок / змрік / примеркання,
-
смеркання / смерк,
-
присмерки / присмерк,
-
суморок / сумерк / сумрак,
-
півсутінки / півсутінь,
-
напівморок
-
півтемрява
Проте "стума" може стати в пригоді, коли хочеться надати висловлюванню поетичного забарвлення або уникнути повторів у художньому тексті. Наприклад:
- "Стара вулиця потонула в стумі",
- "У хаті стояла тиха стума",
- "Крізь стуму ледь проступали обриси дерев".
І ось що цікаво: іноді ми шукаємо красиві слова в інших мовах, хоча українська вже має їх у своєму запасі. Деякі з них просто рідше звучать у повсякденні й чекають нагоди повернутися.
Таких слів, які ми уже рідко чуємо, в українській мові чимало. Наприклад, ви знаєте, що означає слово "кичера"?
Втім, не обов'язково починати вживати його щодня. Достатньо знати, що таке слово є, розуміти його значення й упізнавати в книжках. Адже багатство мови – не лише в словах, якими ми користуємося постійно, а й у тих, що відкривають нові відтінки знайомих понять.



