Суд вирішить, чи були штучні перепони під час продажу "олійних активів" Дельта Банку

Питання стосується обставин продажу пулу активів неплатоспроможного "Дельта Банку", кістяк якого склали кредити, видані компаніям ТОВ "Іллічівський зерновий порт", ПАТ "Одеський олійножировий комбінат", ТОВ "Іллічівська зернова компанія", ТОВ "Стройбуд Іллічівськ", повідомляє НВ.

На момент торгів (березень 2019 року) заборгованість за кредитами сягнула 4,9 млрд гривень. В заставі за ними – комерційна нерухомість майже на 40 тис. кв м та земельна ділянка під нею площею 8,6 га; діючий олійножировий виробничий комплекс з наземними і морськими транспортними комунікаціями; 5,4 га земель комерційного призначення, на яких передбачалося будівництво морського комплексу з перевалки.

За лот активно боролись 3 претенденти. Перемогла "ФК "СКАЙ", зупинивши зниження ціни на рівні 215,3 млн грн, а потім піднявши пропозицію до 906,2 млн грн, аби перебити ставки конкурентів.

Однак, після проведення аукціону з’явилось рішення, датоване 5 березня (тобто ще напередодні торгів), яким Окружний адмінсуд Києва заборонив вчиняти будь-які дії з проведення та оформлення результатів електронних торгів для продажу лоту. Попри те, що позов було подано ТОВ "ФК "ОКТАНТ", яке не брало участі в аукціоні і не мало жодного відношення до кредитів чи майна з цього пулу, а відтак, відповідно до існуючої судової практики не було належним позивачем.

Після цього олійно-жировий комплекс ще кілька разів було виставлено на торги. У червні 2019 року ТОВ "ФК "СКАЙ" знову перемогло в торгах, проте тепер майже без конкуренції: єдиним його конкурентом стало ТОВ "ФК "ВЕСТА", яке не боролось за лот. Відтак, ціна продажу склала всього 182,5 млн грн.

У липні 2019 року Нацбанк відкликає погодження продажу цього пулу, а ФГВФО – скасовує результати торгів. Паралельно із цим Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження і проводить розслідування продажу пулу кредитів "Дельта Банку".

"У Національного банку є всі підстави вважати, що фінансова компанія "СКАЙ" вдалася до маніпуляцій, які могли вплинути на результат торгiв та реалiзацiю майна за заниженою вартістю. Так, "СКАЙ" запропонувала максимальну ціну у ході першого аукціону лише для того, щоб актив гарантовано не дістався іншим претендентам, наперед знаючи, що угоду буде зірвано за допомогою заготовленого заздалегідь судового рішення. Така тактика "СКАЙ" дала змогу знизити привабливість активів для конкурентів на наступному аукціоні та придбати їх за мінімально ціною. Саме тому Національний банк був змушений скасувати раніше надану згоду на реалiзацiю заставленого майна", – прокоментував керівник Управління роботи з проблемними активами НБУ Олег Далеко.

У свою чергу ФК "СКАЙ" звернулася до суду, щоб добитися визнання купівлі дійсною, наголошуючи, що провела повну оплату лоту за підсумком аукціону в червні 2019 року. Однак ці гроші їй були повернуті після скасування торгів.

Однак Господарський суд Києва, а пізніше і Північний апеляційний суд Києва визнали дійсною купівлю ФК "СКАЙ" активів "Дельта банку", тож тепер питання розгляне Верховний суд.

За словами члена Правління АТ "Укрексімбанк" Дмитра Каплюка, рішення судів першої і другої інстанції позбавило Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та власне АТ "Укрексімбанк" "можливості повернути практично мільярд кредитних коштів".

"Суддями Північного апеляційного господарського суду було свідомо проігноровано ряд клопотань представника АТ "Укрексімбанк" та прийнято рішення в межах одного судового засідання, що свідчить про упереджене ставлення судової колегії та поверхневе дослідження нею доводів, зазначених в апеляційній скарзі банку. Такі рішення судів першої та апеляційної інстанцій дали зелене світло для ТОВ "ФК "СКАЙ" та зобов'язують ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" укласти договір, за яким фінансова компанія набуває право вимоги за кредитними договорами та дебіторською заборгованістю на суму 4,8 млрд грн, всього лише за 182 млн грн, що в 26 разів менше від загального розміру прав вимог", – наголосив Каплюк.

"Результат розгляду справи у Верховному Суді вирішуватиме долю "не просто одного активу, а інвестиційної привабливості країни, таких проєктів як Велика Приватизація та всіх процесів, що залежать від репутації системи продажів в Україні", – пише видання.