Світлана Рекрут розповіла, як банківська система України вистояла з 24 лютого

18 січня 2023, 18:30
Читать новость на русском
ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ

У 2022 році українці зіткнулись із чималою кількістю викликів. Зокрема, увага людей була прикута до стану фінансової системи та її спроможності долати труднощі. Однак банки, як і вся Україна, з 24 лютого демонструють свою стійкість.

Як фінансова сфера тримається в умовах сьогодення та що потрібно знати вкладникам на випадок, якщо їхній банк збанкрутує – про це і не тільки журналісти 24 Каналу поговорили зі Світланою Рекрут, директоркою-розпорядницею Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

До теми Як захистити свої кошти в умовах сьогодення: інтерв'ю зі Світланою Рекрут

За офіційною інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зараз українці зберігають у банках майже трильйон гривень. І ця сума, попри війну, постійно зростає. Чи справді це так, адже, на жаль, багатшими за цей рік українці точно не стали?

Ви маєте рацію, залишки коштів на рахунках фізичних осіб у банках зростають. З початку 2022 року вони збільшились майже на 20%. Тобто кошти фізичних осіб станом на 1 грудня складають 993 мільярди гривень.

Ця тенденція викликана декількома факторами. В першу чергу, люди розуміють, що зберігати кошти в банку безпечніше, ніж під подушкою чи матрацом. По-друге, війна і активні бойові дії все більше змусили людей та бізнес обирати безготівкові розрахунки.

Українці частіше обирають безготівкові розрахунки у час війни / Фото Pexels

Також велику роль у цьому зіграло й те, що у квітні за ініціативи президента було прийнято законопроєкт, яким на період воєнного стану та упродовж трьох місяців після його завершення запроваджується норма про повне відшкодування коштів вкладникам фізичним особам. Тобто незалежно від того, яку суму ви тримаєте на рахунку, якщо раптом банк збанкрутує, держава, в особі Фонду гарантування вкладів, вам все компенсує до копійки, включаючи нараховані відсотки. Тож люди можуть бути певні, що їхні кошти у безпеці.

Розкажіть, будь ласка, трішки більше про процедуру отримання вкладниками коштів після визнання банку неплатоспроможним? Що повинен робити вкладник у такому випадку?

Абсолютно нічого робити не потрібно. Варто дочекатися рішення про початок виплати гарантованого відшкодування. Воно приймається Фондом не пізніше, ніж на 20 робочий день після того, як банк збанкрутував, розміщується на сайті Фонду, на сайті банку, у ЗМІ. Після цього потрібно звернутися до одного з наших банків-агентів. Їх перелік можна знайти на сайті Фонду гарантування вкладів.

Просто з паспортом та ідентифікаційним кодом звертаєтеся у будь-яке відділення обраного вами банку-агента та отримуєте свої кошти. Фонд має автоматизовану систему виплат, тож ніякі суми реєструвати чи перевіряти непотрібно. Просто приходите та отримуєте кошти.

Якщо ж так сталось, що людина перебуває за кордоном, або не має можливості фізично прийти до відділення банку, тоді можна скористатись послугою онлайн-виплати. Ця опція була запроваджена Фондом після початку повномасштабної війни для того, щоб люди не мали обмежень щодо отримання своїх коштів навіть за умови повномасштабний воєнних дій.

На другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україні прийняли рішення ліквідувати два російські банки – Сбербанк та Промінвестбанк. Що сталось з їхніми активами?

Так, це був другий день повномасштабної війни, ми дуже добре пам'ятаємо його. Під свист куль та обстрілами ми розпочали їх ліквідацію. Зараз процес в активній фазі. Фонд продовжує розрахунок із вкладниками та розпочав процедуру продажу активів і розрахунок із їх кредиторами.

Кошти для виплати кредиторам банків ми отримуємо від роботи з активами, а це – кредити, нерухомість, основні засоби, – вони продаються на відкритих аукціонах у системі Prozorro.Продажі, а вторговані гроші повертаються кредиторам цих банків.

Крім того, щодо частини активів було прийнято рішення про їх примусове вилучення на користь держави. І днями ми забезпечили їх перерахування до спеціального фонду державного бюджету.

Чи можете розсекретити, яку суму повернули у бюджет завдяки ліквідації російських банків?

Звичайно, це близько 17 мільярдів гривень. Це те, що вже перерахували державі. Найближчим часом на користь держави буде перераховано ще ряд активів.

Якщо говорити про активи цих банків, чи є зараз, під час війни, охочі їх купувати?

Так. Це було досить приємною несподіванкою, бо якщо є попит – значить інвестори вірять в Україну. Після початку повномасштабної війни ми не тільки не побачили зниження попиту на виставлені на продаж активи банків, а часто він навіть більший у порівнянні з довоєнними часами. Йдеться, передусім про об’єкти нерухомості і не тільки про Київ, але й про регіони.

Іншою хорошою новиною стали ціни продажу. Інколи за результатами аукціонів ми спостерігаємо довоєнну вартість за квадратні метри, а інколи – навіть вищу.

Чому відбувається зростання ціни? Все тому, що охочих купити активи є досить багато. Часом ми маємо 5, 6, а то й до 10 учасників аукціону, які конкурують між собою, і тому під час торгів ціна збільшується.

Наразі продажі йдуть дуже активно і з початку повномасштабної війни їхній обсяг склав майже 1,5 мільярда гривень, що є досить суттєвим показником.

Охочих купити активи є досить багато / Фото Pexels

Чи є критерії, які висуваються до учасників торгів, аби ці активи опинились у безпечних руках?

Якщо мова йде про продаж нерухомості, то обмежень немає, а от щодо кредитів, то їх не може купити сам позичальник або його поручитель. І у жодному випадку покупцем не може бути Росія або ж пов’язана з державою-агресором особа.

Отже, цілком зрозуміло, що українські вкладники можуть не тільки не переживати за свої заощадження у банках, але й брати участь в онлайн-торгах та купувати активи збанкрутілих фінустанов. А завершити інтерв’ю хотілось би розумінням, в якому стані загалом наша фінансова сфера у час війни. Адже росіяни атакують нас ракетами, а хакери – банківську систему України. Як вона витримує це?

Перед повномасштабною війною банківська система і Фонд гарантування вкладів пережили випробування кризою, спричиненою пандемією коронавірусу. Тоді всі вимушені були перейти в онлайн і суттєво посилити свій інформаційний захист. Можна сказати, коронакриза допомогла нам адаптуватися до цієї повномасштабної війни.

Зараз ми бачимо, що відділення банків працюють, банкомати працюють, банківська система встояла. І це, знову таки, завдяки тому, що ми накопичили достатньо і капіталу, і фінансової міцності для того, щоб, власне, вистояти.

Інтерв'ю зі Світланою Рекрут: дивіться відео