Священик, раз поїхавши у зону АТО, повертається туди знову, — диякон

У ніч на 11 грудня 2013 року, коли "Беркут" вдруге намагався розігнати Майдан, тоді ще дзвонар Михайлівського собору Іван Сидор почав бити набат. Він бив 4 години і "Беркут" у ту ніч відступив.

Він розповідає, що в ніч на 11 грудня 2013 року, коли він бив набат, то міг тільки уявити, щро насправді в цей момент відбувалось на Євромайдані. Згадує і буремні події, коли люди зносили тіла загиблих на Майдані Героїв до Михайлівського монастиря. Каже, що в ті дні, люди відчули, що церква справді з народом.

Був такий випадок, коли людина попросила помолитися за хлопця, який йшов у АТО, попросили відслужити маленький молебен. Я попросив священника, ми стали біля ікони, і коли ми закінчили молитися, священник повернувся до цього хлопця, щоб окропити його свяченою водою і люди, які були у храмі, по одному, зібралися разом біля нас і також молилися— згадує диякон Михайлівського Золотоверхого монастиря Іван Сидор.

Диякон вважає, що війна об'єднує людей. Каже, що священник також воїн, але він воює за душі людей. Розповідає, що серед священників УПЦ КП є багато капеланів, які поїхавши раз у зону АТО, більше не можуть не їздити туда. Вони знають, що потрібні там.