Тема тижня: Британією прокотилася хвиля насильства та погромів
26 листопада 1976 року панки з Sex Pistols випустили свій мега-популярний хіт “Anarchy in the UK”. Через 35 років брутальну композицію втілили в життя тисячі погромників на вулицях консервативної Англії.
Лондон, Манчестер, Бірмінгем, Брістоль, Ліверпуль перетворилися на 7-ме коло Дантового пекла. Палали будинки, автобуси, автомобілі. Молодь, серед якої 12-13-річні діти, громила магазини, била поліцію та розважалася всіма можливими засобами - в кращих панківських традиціях.
Все почалося в Лондоні в ніч на 7 серпня. Тоді група мешканців району Тоттенхем прийшла з протестами до поліцейського відділку. Місцевих обурило вбивство правоохоронцями Марка Даггана. Мирний мітинг переріс у спалах насильства. Юрба спалила кілька автівок та розгромила поліцейський відділок.
А далі спрацював ефект натовпу - погромники почали трощити все, що потрапляло під руку. Тоді ж були зафіксовані перші випадки мародерства. Поліція спочатку виявилася недієздатною - погромників не змогли приборкати, незважаючи на численні арешти.
Наступні дні на Туманному Альбіоні пройшли під знаком насильства, вбивств, грабежів та підпалів. Навіть бувалі поліцейські, які за свою довгу службу бачили чимало, були в шоці.
“Я працюю вже 11 років і я багато чого бачив, але такого рівня насильства не було ніколи”, - каже констебль з Ноттінгемширу Джеймс Норт.
Керівництво країни пообіцяло, що погромники сповна відчують на собі всю силу закону.
“Ми не миритимемося з таким безчинством у нашій країні. На наших вулицях не пануватиме страх. Зробимо все можливе, аби відновити порядок та закон. Абсурдно вважати, що ті, хто займалися мародерством, переймаються загибеллю Марка Даггана. Те, що молоді люди крадуть телевізори та палять магазини, немає нічого спільного з політикою. Це звичайний грабіж”, - заявив прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон.
Вулиці заполонили поліцейські у важких обладунках. Їм вперше в історії Об’єднаного Королівства дозволили використовувати пластикові кулі та водомети. Погромників пачками кидали за грати і одразу ж судили. Цілодобово. Але мародери не вгамовувалися. Про вбивство Даггана вже ніхто не пам’ятав - люди палили та грабували заради підпалів та грабунків.
Перелом настав після загибелі трьох людей. Їх збило авто, яке на повному ходу влетіло в натовп. Жорстока та безглузда смерть вразила та розлютила місцевих мешканців. Вони стали створювати загони самооборони, які активно допомагали правоохоронцям приборкувати погромників. Символом спротиву став батько одного із загиблих, Тарік Джахан.
“Якщо Ви любите Ваших дітей, не випускайте їх з дому, не давайте їм виходити на вулиці. Діти, послухайте мене, старого діда з сивою бородою: коли Ви будете мого віку, Ви оглянетеся назад і зрозумієте, якими дурними Ви були”, - звернувся батько загиблого Тарік Джахан.
Тактика подіяла. Погроми фактично зійшли нанівець. Злочинців шукали за допомогою зйомок камер відеоспостереження та у соцмережах. Взагалі Інтернет та соцмережі відіграли велику роль у заворушеннях. Спочатку у Facebook та Twitter погромники планували свої дії, а потім через ці ж Facebook та Twitter їх успішно відслідковували правоохоронці.
Не обійшлося і без сарказму - мережу заповнили численні фотожаби з погромниками. Продажі поліцейських кийків та бейсбольних бит побили усі можливі рекорди. Приміром, на сайті Інтернет-магазину Amazon бита опинилася на 8 місці за популярністю.
Тепер, коли погроми практично зійшли нанівець, відкритими залишається багато питань. Головне - що змусило людей перетворитися на варварів та знищувати все навкруги. Адже серед заколотників переважало майбутнє Британії - молодь. Експерти вже мають свої припущення.
“У нас було 8 центрів дозвілля для молоді, і 4 з них закрилися через нестачу коштів. І от, молодики сидять вдома, зараз канікули, їм дуже нудно. Вони поступово маргіналізуються, і втягуються в злочини”, - каже соціальний працівник.
Наразі британці наводять лад на зруйнованих вулицях. Збитки від заворушень порівнюють зі стихійним лихом - вже сотні мільйонів фунтів стерлінгів. Ще більше через погроми може втратити Лондон, який має приймати літні Олімпійські ігри наступного року.