2 
Про це розповіли у Гусятинському краєзнавчому музеї, фахівці якого ведуть дослідження разом із командою Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, пише Zaxid.net.
Історія відкриття: від черепка до масштабних розкопок
Передумовою для повноцінної археологічної експедиції став інтерес самого власника земельної ділянки. Чоловік роками під час оранки городу знаходив дивні уламки розписної кераміки. Замість того, щоб ігнорувати знахідки, він сумлінно збирав їх і передавав до місцевого музею.
Археологи обстежили ділянку ще минулого року, однак масштабні розкопки розпочалися лише у вересні. Залишки стародавнього будинку залягали на дивовижно малій глибині – усього до пів метра від поверхні сучасного ґрунту.
Хата-гігант на березі Збруча
Науковці вражені масштабами знахідки. Тільки одне розкопане помешкання мало значні для своєї епохи розміри – приблизно 10 на 7 метрів. Воно розташовувалося на високому мальовничому березі річки Збруч.
Ба більше, дослідники припускають, що цей будинок – лише частина великого та раніше невідомого трипільського поселення, загальна площа якого може перевищувати один гектар.
Попри те, що дослідження тільки набирають обертів, археологи вже зібрали цінний матеріал:
- численні фрагменти автентичного трипільського посуду з характерними орнаментами;
- елементи крем'яних знарядь праці, якими користувалися давні хлібороби;
- рештки тварин.
Завдяки їм науковці планують провести точний радіовуглецевий аналіз, щоб встановити абсолютний вік пам'ятки. Особливу цінність знахідці додає те, що трипільці мали релігійну та побутову традицію спалювати свої будинки перед переселенням на нові місця. Обпалена глина консервує предмети побуту, наче капсула часу.
Вже навесні розкопки планують продовжити всередині житла. Дослідники сподіваються натрапити на домашні вівтарі, господарські зони та залишки трипільських пірей (печей), які розкажуть ще більше про таємниче життя наших предків задовго до будівництва перших єгипетських пірамід.