Тут говорили десятками мов: 5 українських міст із несподіваним минулим

Десь поруч жили українці, євреї та поляки, в інших містах – угорці, румуни, німці, вірмени й греки. Кожна громада залишала свій слід в архітектурі, традиціях, кухні та історії. 24 Канал розповість про п'ять українських міст, багатонаціональне минуле яких може здивувати навіть тих, хто добре знає їх сьогодні.

Чернівці – місто, де кожен третій мешканець був євреєм

Чернівці недарма називають одним із найяскравіших прикладів мультикультурного міста в Україні. У різні періоди воно перебувало під владою Молдавського князівства, Австрійської імперії, Румунії та інших держав.

Особливо помітно багатонаціональний характер міста сформувався за часів Австро-Угорщини. На початку XX століття тут мешкали українці, румуни, євреї, німці, поляки, вірмени та представники інших народів.

За даними перепису 1910 року, із приблизно 90 тисяч жителів Чернівців 33% становили євреї, по 17% – німці та українці, 16% – румуни, а 14% – поляки.

Така різноманітність позначилася і на міському просторі. У Чернівцях діяли національні культурні товариства, громади мали власні школи, храми та громадські осередки. Місто й сьогодні зберігає сліди цього минулого у своїй архітектурі.

Львів – українці, поляки, євреї та вірмени в одному місті

Сьогодні Львів асоціюється передусім з українською культурою, однак його історія значно різноманітніша. У XV – XVI століттях місто було важливим торговельним центром, куди з'їжджалися люди з різних куточків Європи.

Тут сформувалися великі громади українців, поляків, євреїв, вірмен і німців. Кожна з них мала власні релігійні установи, традиції та особливості міського життя. Наприклад, вірменська громада мала власну церкву й автономні інституції, а єврейська була важливою частиною торгівлі та ремесел.

За дослідженням історика Мирона Капраля, у другій чверті XVI століття серед власників нерухомості Львова 38% становили поляки, 24% – українці, 8% – німці, ще 8% – євреї та 7% – вірмени.

Одеса – місто, яке стало домом для десятків народів

Одеса від початку свого існування була містом, яке приваблювало переселенців з різних країн. Розташування біля Чорного моря, розвиток порту та торгівлі зробили її привабливою для іноземних купців, підприємців і ремісників.

Серед перших поселенців були греки, італійці та албанці. Згодом тут сформувалися численні єврейська, польська, німецька, вірменська та інші громади.

Місто стало важливим осередком єврейської культури й освіти у Східній Європі. За переписом 1897 року, в Одесі проживало понад 403 тисячі людей. Євреї становили близько 30,8% населення, українці – 9,4%, поляки – 4,3%, німці – 2,5%, греки – 1,3%.

Мукачево – місто з великою єврейською та угорською громадами

Мукачево протягом століть перебувало на перетині різних культур і держав. Місто входило до складу Угорського королівства, згодом Австро-Угорщини, а після Першої світової війни – Чехословаччини. Ці зміни впливали на склад населення та культурне життя регіону.

Особливо помітною була єврейська громада. У першій половині XX століття Мукачево стало одним із важливих центрів ортодоксального юдаїзму в Центральній Європі. Тут жили численні єврейські родини, діяли синагоги, релігійні школи та громади.

Місто також мало значне угорське населення. У 1930 році Мукачево привернуло увагу німецького репортера Фелікса Мана. Його фотографії Закарпаття зберегли незвичайні кадри повсякденного життя краю, де поруч можна було побачити гуцулів, ромів та ортодоксальних євреїв у традиційному одязі.

Сьогодні про різні історичні періоди нагадують архітектурні пам'ятки міста, зокрема замок Паланок, старовинні культові споруди та історична забудова центру.

Мукачево очима Фелікса Мана / localhistory.org.ua

Ужгород – місто на перетині української та угорської культур

Ужгород має особливу історію, адже протягом багатьох століть перебував на перетині політичних і культурних впливів Центральної та Східної Європи.

Місто сформувалося навколо замку, а вже в XI столітті опинилося під владою угорських феодалів. У наступні століття тут жили русини, угорці, євреї, німці, словаки та представники інших народів. Вони впливали на розвиток торгівлі, освіти, релігійного та культурного життя.

Наскільки різноманітним був регіон, демонструє перепис 1846 року. У чотирьох комітатах Закарпаття тоді проживало майже 469 тисяч людей. Серед них було близько 235 тисяч русинів, 120 тисяч угорців, 65 тисяч румунів, майже 25 тисяч євреїв, а також словаки та німці.

Ці дані стосуються всього регіону, а не лише Ужгорода. Багатонаціональне минуле міста помітне й сьогодні. Ужгородська архітектура поєднує різні європейські стилі, а в міському просторі збереглися сліди угорського, австрійського, чехословацького та українського періодів.